Справа 556/2342/23
Номер провадження 3/556/1124/2023
П ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2023 року
Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В.,
з участю секретаря судового засідання Кньовець Н.П.,
особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 ,
захисника Богельського І.В.,
розглянувши матеріали, що надійшли від начальника відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , сторожа ТзОВ «Захід Диліжанс»
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
03.08.2023 поліцейським СРПП відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Бондарем В.В. складено протокол відносно ОСОБА_1 про те, що цього числа близько 00 год. 13 хв. в с. Довговоля на вул. Першотравнева, Вараського району Рівненської області, він керував автомобілем ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 02.08.2023 ввечері він був на «сватах» та вживав алкогольні напої, наміру кудись їхати не мав. Проте після святкування у нього з дружиною виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої дружина нанесла за допомогою рук та дерев'яного стільця йому тілесні ушкодження, а саме сильно розбила обличчя та голову, кров заливала йому очі. Під час сварки він втік в іншу кімнату, де немав доступу до телефону. Для того щоб уникнути більш тяжких травм та повідомити про дану подію поліцію, він через вікно покинув будинок, взяв власний автомобіль та поїхав у селище Володимирець. Під час руху його зупинили працівники поліції та запропонували пройти тест на визначення алкогольного сп'яніння, тест виявився позитивним і відносно нього склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17).
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
В ході дослідження в якості доказу відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що відразу після зупинки автомобіля ОСОБА_1 пояснив, що його побила дружина, а також що його обличчя та одяг в крові, сорочка розірвана. Також ОСОБА_1 вказує, що їде до поліції писати заяву на дружину.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12023186230000103, вбачається, що 03.08.2023 о 02:57 год. надійшла письмова заява гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 про те, що 02.08.2023 близько о 22:00 год. в приміщенні кухонної кімнати вищевказаного будинку дружина останнього - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча там же, в ході словесного конфлікту нанесла за допомогою рук та дерев'яного стільця тілесні ушкодження гр. ОСОБА_1 в область обличчя останнього.
Аналізуючи наведені обставини та твердження правопорушника щодо наявності крайньої необхідності, суд виходить з того, що згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
За законом, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.
В ході розгляду справи, суд має дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте на нього не може бути накладене адміністративне стягнення, оскільки ці дії було вчинено в стані крайньої необхідності, з метою уникнення загрози своєму життю та здоров"ю та припинення правопорушення.
Враховуючи наведене та керуючись п.4 ч.1 ст. 247, ст. 283, п.3 ст. 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити відповідно до п.4) ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із вчиненням даних дій в стані крайньої необхідності.
Вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_2 повернути ОСОБА_1 у відповідності ст.ст. 256, 256-1 КупАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: