Кіровоградської області
"21" листопада 2007 р.
Справа № 18/222
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №18/222
за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кіровограді, м.Кіровоград
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Автобусний парк" 13527, м.Кіровоград
про стягнення 22 597, 20 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Майстренко О.М., довіреність №1183/01-19 від 09.01.2007 р.;
від відповідача - Конюх В.М., довіреність №520 від 09.10.2007 р.
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кіровограді (надалі - Фонд) подано позовну заяву від 24.09.2007 р. з вимогою стягнути з відкритого акціонерного товариства "Автобусний парк" 13527 у регресному порядку виплати по відшкодуванню шкоди у сумі 22 597, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що потерпілому Скринику К.Ф., сім"ї якого було виплачено кошти в сумі 22 597, 20 грн., шкода завдана з вини працівника відповідача, а тому вказані кошти підлягають відшкодуванню відповідачем в порядку статтей 1172, 1191 Цивільного кодексу України.
Відповідач у відзиві від 15.10.2007 р. (а.с. 21) позов заперечив з тих підстав, що згідно із Законом України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в разі сплати підприємством страхових внесків за працівника, Фонд повинен сплатити сім"ї потерпілого компенсацію. Даний Закон не передбачає порядку відшкодування витрат із страховика в порядку регресу, а також не містить у собі жодних посилань з цього приводу на норми Цивільного кодексу України. Натомість, відповідач свої зобов"язання по сплаті страхових внесків виконує належним чином та заборгованості до Фонду не має.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Згідно висновку комісії із спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 15.11.2005 р. під час дорожньо-транспортної пригоди з торговим агентом ТОВ "Вітана" Скриником Костянтином Федоровичем, даний нещасний випадок визнано таким, що пов"язаний з виробництвом. Такий висновок зафіксовано в акті спеціального розслідування, який підписано членами комісії та затверджено начальником територіального управління Держпромгірнагляду по Кіровоградській області 21.07.2006 р. (а.с. 7-8).
Про вказаний нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом, складено відповідної форми акт №Н-1 від 20.07.2006 р., який підписано членами комісії та затверджено начальником територіального управління Держпромгірнагляду по Кіровоградській області 21.07.2006 р. (а.с. 9-10).
Внаслідок зазначеного нещасного випадку та смерті потерпілого постановою начальника відділення виконавчої дирекції Фонду від 27.10.2006 р. №90606 (а.с.12-13) сім"ї потерпілого Скриника К.Ф. призначено одноразову страхову виплату в розмірі 22 597 грн. 20 коп. Згідно з пунктом 8 постанови дана сума підлягала виплаті Скринику Ф.Ф. (батько потерпілого) шляхом перерахування коштів в Промінвестбанк, філія № 1.
Вказані виплати здійснено Фондом, що підтверджується відомістю №501 та платіжним дорученням №221 від 28.11.2006 р. (а.с.17).
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку.
Принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР.
Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. №1105 (надалі - Закон).
Страхування від нещасного випадку, як зазначено в преамбулі цього Закону, є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Згідно зі статтею 1 Закону одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
За змістом статті 28 Закону страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону визначено, що страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Згідно наведеного в статті 14 Закону визначення нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов"язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров"ю або настала смерть.
Дія Закону № 1105 поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (стаття 2 Закону).
Згідно статті 6 Закону суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд.
Відповідно до наведених приписів статей 2, 6 Закону потерпілий внаслідок нещасного випадку Скриник Костянтин Федорович є застрахованою особою, на користь якої здійснювалося страхування страхувальником - роботодавцем товариством з обмеженою відповідальністю "Вітана", що взятий на облік у Фонді з 2001 року згідно поданої ним заяви (а.с. 43).
Таким чином, сфера дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в даному випадку поширюється на взаємовідносини між Фондом та товариством з обмеженою відповідальністю "Вітана", у трудових відносинах з яким перебував потерпілий. Натомість, взаємовідносини між Фондом та відкритим акціонерним товариством "Автобусний парк" 13527 знаходяться поза сферою дії вказаного Закону, оскільки Скриник К.Ф. під час дорожньо-транспортної пригоди не був працівником останнього.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов"язків.
Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.04.2006 р., що набрав законної сили з 27.04.2006 р. (а.с. 50-55), винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настала смерть потерпілого Скриник К.Ф., є фізична особа Галайко Г.В. Останній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством "Автобусний парк" 13527, що є володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобіль "Урал-355 ДСП", державний номер 20 56 КДО, яким була завдана шкода.
Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов"язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Отже, проведені Фондом страхові виплати в сумі 22 597, 20 грн. знаходяться в безпосередньому причинному зв"язку з діями особи (працівника відповідача), правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов"язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
З урахуванням викладеного, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд приходить до висновку, що шкода, яка відшкодована Фондом членам сім"ї потерпілого Скриник К.Ф., підлягає відшкодуванню Фонду відповідачем в порядку регресу згідно з ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 та ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача та стягуються в доход державного бюджету.
Керуючись статтями 35, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Автобусний парк" 13527 (25006, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 15, р/р 26002301330773 у КТВ "Промінвестбанк" м. Кіровограда, МФО 323301, ідентифікаційний код 03117292) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кіровограді (25001, м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 11-а, р/р 37170400901004 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24717760) у регресному порядку виплати по відшкодуванню шкоди у сумі 22 597 грн. 20 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Автобусний парк" 13527 (25006, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 15, р/р 26002301330773 у КТВ "Промінвестбанк" м. Кіровограда, МФО 323301, ідентифікаційний код 03117292) в доход державного бюджету України (р/р 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, отримувач УДК у м.Кіровограді ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329) - 225 грн. 97 коп. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Автобусний парк" 13527 (25006, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 15, р/р 26002301330773 у КТВ "Промінвестбанк" м. Кіровограда, МФО 323301, ідентифікаційний код 03117292) в доход державного бюджету України (р/р 31218259700002, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329) - 118 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Тимошевська