справа № 197/568/23
провадження № 3/197/542/23
ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
18 серпня 2023 року смт Широке
Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 342558 від 21.05.2023 (далі - протокол) 21.05.2023 о 10:43 год на автодорозі с. Олександрівка - смт Широке, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063 НОМЕР_1 при зміні в русі не показав показник повороту ліворуч та перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810» в присутності свідків та записів боді камери № 4. Результат огляду позитивний 0,30 %.
Судом враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім та не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
А у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року, Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно зі ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється статтею 266 КУпАП. За нормами частин 2, 3 цієї статті: огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків; у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Інструкцією до приладу Drager Alcotest 6810 визначено, що діапазон вимірювання концентрації алкоголю в крові складає від 0,00 % до 5,00 %, похибка вимірювання складає до 0,017 %.
Відповідно п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 р/ № 1452/735 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи роздруківки з приладу Drager Alcotest 6810 № ARBL 0676 тест був проведений 07.01.2020 р. о 14 год. 18 хв. при температурі +15,0 °C (відповідно до даних з офіційного сайту Українського гідрометеорологічного центру (https://meteo.gov.ua) температура повітря в селі Менчикури Веселівського району Запорізької області 07.01.2020 р. з 14.00 год. до 17.00 год. складала +1,0 °C), результат тесту - 0,20 ‰.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в Україні на законодавчому рівні допустимий рівень алкоголю в крові взагалі не передбачений, тому в даному випадку підлягають застосування норми міжнародного права в галузі дорожнього руху.
Так, статтею 8 пунктом 5 Конвенції про дорожній рух Відень, 8 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 р. зазначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а і у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень утримання алкоголя у крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крови або 0,25 мг на літр повітря, що видихається».
Тобто мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря яке видихається, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі що видихається 0,25 %.
Границі допустимої норми похибки в робочих умовах (від -5 ? до +50 ?) складають:
- абсолютна похибка (Д) ± 0,04‰ - у діапазоні від 0 до 0,4‰;
- відносна похибка (д) ± 10% - у діапазоні понад 0,4‰.
Суду не надано копії паспорту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, або іншого документа, що посвідчує особу, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити особу щодо якої складено протокол.
У ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено підстави для зупинення транспортних засобів поліцейським.
У рапорті від 23.12.2022 зазначено підставу - п. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», проте не зазначено частину статті.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР.
Проте суду не надано докази законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Суду надана неофіційна копія постанови від 21.05.2023 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, яка є недопустимим доказом. Крім того, на наданих поліцією відео, видно, що ніякого порушення ПР (не показав покажчик повороту та не пристебнувся паском) не було.
Свідки відсутні. Докази наявності ознак сп'яніння відсутні.
Відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Отже, надані суду докази є недопустимими, оскільки отримані внаслідок незаконної зупинки.
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що обставини вчинення адміністративного правопорушення не підтверджені належними та допустимими доказами у справі, які б свідчили про наявність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. ст. 247 п. 1, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв'язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП, суддя
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається через Широківський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
СУДДЯ О.В. ШЕВЧЕНКО