Справа № 185/10949/23
Провадження № 2/185/3565/23
УХВАЛА
за результатами вирішення заяви про відвід
23 жовтня 2023 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєва У.М., ознайомившись із заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Савченка Сергія Анатолійовича про відвід судді,
ВСТАНОВИВ:
23 серпня 2023 року на адресу суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних. Згідно з відміткою на конверті позовна заява здана на пошту 17 серпня 2023 року.
Позивач посилається на те, що 02 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» укладено кредитний договір № 1839-0161021/ФКВ-08, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 32 900 доларів США. Строк кредитування - 84 місяці, дата повернення кредиту - 02 жовтня 2015 року. Процентна ставка за користування кредитом - 11 відсотків річних.
30 червня 2010 року ТОВ «Український промисловий банк» передав (відступив) АТ «Дельта Банк» право вимоги за зазначеним договором.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 15 серпня 2013 року у справі № 185/3741/13-ц з відповідачки на користь АТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 1839-0161021/ФКВ-08 у розмірі 328 609 грн 92 коп. Ухвалою апеляційного суду від 17 березня 2014 року рішення залишено без змін.
02 липня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1839-0161021/ФКВ-08.
25 січня 2021 року ухвалою суду у справі № 185/3741/13-ц замінено стягувача АТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс», видано дублікати виконавчих листів, поновлено строки їх пред'явлення до виконання. Згідно довідки Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 14 серпня 2023 року виконавчі провадження про стягнення заборгованості з відповідачки завершені у зв'язку з відсутністю майна боржника. Рішення суду до теперішнього часу залишається невиконаним.
Позивач просить стягнути з відповідачки інфляційні витрати за період з 09 серпня 2020 року по 09 серпня 2023 року у розмірі 167 008 грн 77 коп, три відсотки річних за період з 22 травня 2020 року по 22 травня 2023 року у розмірі 29 591 грн 20 коп. Ціна позову складає 196 599 грн 97 коп.
Ухвалою від 29 серпня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків: зазначення повного найменування юридичної особи - позивача, уточнення переліку доданих до позовної заяви документів, засвідчення належним чином копій письмових доказів.
13 вересня 2023 року зазначені недоліки усунуто, подано уточнену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
Ухвалою від 15 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача - адвокатом Савченком С.А. подано відзив, якій містить заяву про відвід судді Болдирєвої У.М. Підставою для відводу зазначено те, що суддею Болдирєвою У.М. ухвалено рішення у справі № 185/3741/13-ц, яким задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 ро стягнення заборгованості за кредитним договором, згодом постановлено ухвалу про видачу дубліката виконавчого листа.
При цьому представник відповідача вважає, що ухвала про видачу дубліката виконавчого листа є незаконною, оскільки рішення виконано у повному обсязі. Однак будь-яких документів, що свідчать про виконання судового рішення, не надано. Натомість у відзиві представник відповідача зазначає, що виконавчі провадження про стягнення заборгованості з відповідачки завершені у зв'язку з відсутністю майна боржника (а не у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Також представник відповідача зазначає, що «на думку судді Болдирєвої У.М. рішення суду до теперішнього часу залишається невиконаним». Проте у справі № 185/10949/23 постановлена лише ухвала про відкриття провадження у справі, в якій викладена не власна думка судді стосовно обставин справи, а зазначені предмет та підстави позову за змістом позовної заяви, відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 187 ЦПК України.
У відзиві на позов зазначено, що відповідачка не має довіри до судді Болдирєвої У.М., оскільки «вдруге та сама справа потрапила до того самого судді», хоча справа № 185/10949/23 за позовом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних надійшла до суду вперше і був здійснений автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до частини 2 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у разі існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом поданого відзиву, який містить заяву про відвід, ОСОБА_1 вважає, що суддею постановлено незаконну ухвалу про видачу дубліката виконавчого листа по іншій справі (№185/3741/13-ц) в той час як заборгованість за кредитним договором сплачена.
Як визначено частиною 4 статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п.1 ст.6 Конвенції судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У статті 15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.
Тобто, у разі переконання судді у наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об'єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно роз'яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Заява представника відповідача про відвід судді свідчить про те, що ОСОБА_1 критично ставиться до можливості розгляду справи об'єктивним та неупередженим судом, незважаючи на те, що визначені законом підстави для відводу відсутні.
Тому з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості суду є доцільним задоволення заяви про відвід судді і передання справи для визначення іншого судді в порядку статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 40-41 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід судді.
Передати цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних для визначення іншого судді в порядку статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Cуддя У.М. Болдирєва