РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2023 року м. Рівне№460/23735/23
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 5173,00грн.
Ухвалою суду від 16.10.2023 відкрито письмове провадження у справі.
17.10.2023 ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.08.2022 №341417000705.
Згідно з ч.1, 2 ст.178 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність зустрічної позовної заяви ст.160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.
Відповідно до п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача.
Частина 1 статті 5 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому вимагається точності та дотримання вимог, встановлених законом.
Зі змісту зустрічного позову судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 оскаржує податкове повідомлення-рішення від 25.08.2022 №341417000705.
Разом з тим, із доказів, які наявні у матеріалах справи слідує, що податкове повідомлення-рішення за №341417000705 приймалося податковим органом 23.08.2022.
Податкового повідомлення-рішення від 25.08.2022 №341417000705 матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В межах спірних правовідносин позивач в зустрічному позові оскаржує податкове повідомлення-рішення, прийняте 23.08.2022.
При цьому, у зустрічному позові ОСОБА_1 зазначає, що таке податкове повідомлення-рішення вона не отримувала, що підтверджено відомостями з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" відповідно до яких рекомендований лист №3301805150026, яким податковий орган направляв спірне податкове повідомлення-рішення, не зареєстрований в системі.
Суд зауважує, що згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку можливість відстеження поштових відправлень по Україні за трек-номером обмежена в часі (шість місяців).
Сама лише інформація про те, що відправлення в системі не зареєстровано не може слугувати належним підтвердженням доводів ОСОБА_1 про ненаправлення цього поштового відправлення на її адресу.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
З даним зустрічним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулася 17.10.2023, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції суду, а отже з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
За приписами ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
-належним чином оформлену зустрічну позовну заяву із викладом змісту позовних вимог (з примірниками відповідно до кількості учасників справи);
-заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску, або ж докази на підтвердження того, що строк звернення до суду не пропущено.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін