РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м. Рівне №460/14772/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії від 21.03.2023 № 172650004374; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком з 14.03.2023, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 : з 28.01.1987 по 16.12.1987 - робота у Жлобинському виробничому обєднанні штучного хутра; з 01.04.1989 по 26.10.1989, з 15.03.1990 по 13.02.1991 та з 01.09.1992 по 18.01.1993 - робота в Бурякорадгоспі "Гребінківський"; з 16.03.1991 по 25.08.1992 - робота в орендному підприємстві "Берізка"; з 03.04.1993 по 30.10.1993 - робота в Бурякорадгоспі ім. Леніна; з 24.05.1995 по 15.07.1995 - робота в Підсереднянському бурякорадгоспі; з 18.05.2000 по 18.07.2000 - робота в Сільськогосподарському виробничому кооперативі "Жерновецький"; з 15.05.2001 по 30.06.2001 - робота у Фермерському господарстві ім. Шевченка; з 01.08.2002 по 24.10.2002 - робота в Блажівській сільській раді Рокитнівського району Рівненської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Вона подала заяву про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте відповідач 2 прийняв рішення та відмовив у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу роботи - 22 роки. До страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки, так як остання заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Вказує, що неврахування відомостей наведених у трудовій книжці є безпідставним, оскільки виправлення жодним чином не спотворює змісту трудової книжки. За наведених обставин позивач вважає, що їй протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушено гарантоване державою право на пенсійне забезпечення. Просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 26.06.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало відзив на позов, у якому просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Вказало, що для визначення права на пенсію позивач надала трудову книжку серії НОМЕР_2 , однак періоди роботи згідно записів трудової книжки не зараховано, оскільки трудова заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок введення трудових книжок працівників, а саме дату народження позивача закреслено, але не записано вірно у зазначеному місці, хоча завірений запис про виправлення і вірну дату народження міститься на палітрі трудової книжки. Період догляду за дитиною 2001 року народження зараховано частково по 2003 рік, оскільки згідно п. 2.1 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно д Закону України “Про загальноов”язкове державне пенсійне страхування” період догляду у 2004 році особою за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одним з непрацюючих працездатних батьків, підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про отримання (неотримання) допомоги, передбаченої додатком 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і введення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 006 року за № 1098/12972. ”. Період, з 31.10.2005 по 14.11.2005, - отримання допомоги по безробіттю згідно довідки № 35-34 від 17.01.2022, до страхового стажу не зараховано, оскільки у довідці відсутня інформація про поновлення виплати. Згідно з документами, доданими до заяви про призначення пенсії за віком та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж станом на 14.03.2023 становить 18 років 03 місяці 12 днів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області скористалося правом на подання відзиву, у якому вказало, що необхідний страховий стаж (зі зниженням пенсійного віку на 6 років), визначений ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, становить 22 роки. До страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно записів трудової книжки, оскільки трудова заповнена з порушенням вимог Інструкції. Наголошує, що дату народження заявниці закреслено, але не написано вірно у зазначеному місці, хоча завірений запис про виправлення і вірну дату народження міститься на палітурці трудової книжки. Період догляду за дитиною 2001 року народження зараховано частково по 2003 рік. Період отримання допомоги по безробіттю з 31.10.2005 по 14.11.2005, - до страхового стажу не зараховано, оскільки у довідці відсутня інформація про поновлення виплати. З урахуванням наведеного, відповідач 2 просив суд позов залишити без задоволення.
Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією паспорту громадянина України.
Копією посвідчення Серія НОМЕР_3 , виданого Рівненською облдержадміністрацією підтверджується, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
14.03.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №172650004374 від 21.03.2023 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, яке мотивоване тим, що її страховий стаж становить 18 рік 03 місяці 12 днів, а необхідний страховий стаж повинен становити не менше 22 (28-6) роки.
Приєднаною до матеріалів справи копією розрахунку стажу, стверджується, що до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано 18 років 3 місяці 12 днів.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 28.01.1987, відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 :
- з 28.01.1987 по 16.12.1987 - робота у Жлобинському виробничому об'єднанні штучного хутра;
- з 01.04.1989 по 26.10.1989, з 15.03.1990 по 12.02.1991 та з 01.09.1992 по 18.01.1993 - робота в Бурякорадгоспі "Гребінківський";
- з 16.03.1991 по 25.08.1992 - робота в орендному підприємстві "Берізка";
- з 03.04.1993 по 30.10.1993 - робота в Бурякорадгоспі ім. Леніна;
- з 24.05.1995 по 15.07.1995 - робота в Підсереднянському бурякорадгоспі;
- з 18.05.2000 по 18.07.2000 - робота в Сільськогосподарському виробничому кооперативі "Жерновецький";
- з 15.05.2001 по 30.06.2001 - робота у Фермерському господарстві ім. Шевченка;
- з 01.08.2002 по 24.10.2002 - робота в Блажівській сільській раді Рокитнівського району Рівненської області.
Не погоджуючись з відмовою органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
В примітці до п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 3 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна робота у зазначеній зоні дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 повних роки проживання або роботи на такій території, але не більше 6 років.
Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії не може перевищувати 6 років.
Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, із зниженням пенсійного віку на 6 років, згідно із ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Документами підтверджено право позивача на зниження пенсійного віку на 6 років та досягнення необхідного віку для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Разом з тим, судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про відмову у призначення пенсії послугувала недостатність страхового стажу - 22 роки.
Крім того, позиція відповідача 2 мотивована також тим, що трудова книжка ОСОБА_1 заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, позаяк дату народження заявниці закреслено, але не написано вірно у зазначеному місці, хоча завірений запис про виправлення і вірну дату народження міститься на палітурці трудової книжки.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII).
У законодавстві, що діяло до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема у Законі України "Про пенсійне забезпечення" йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.
Пенсійний орган у рішенні про відмову у призначенні пенсії вказує, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненої 28.01.1987, дату народження ОСОБА_1 закреслено, але не написано вірно у зазначеному місці, хоча завірений запис про виправлення і вірну дату народження міститься на палітурці трудової книжки. З наведених підстав, періоди роботи відповідно до трудової книжки, - не зараховані.
Суд зауважує, що відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 “Про трудові книжки працівників”, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, у разі наявності лише трудової книжки та відсутності будь-якої можливості в інший спосіб підтвердити свій страховий стаж, не може мати негативні наслідки для позивача, а отже, й не може впливати на його особисті права, тобто не можуть слугувати підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №677/277/17 та від 06 лютого 2018 року у справі №677/277/17.
Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на відсутність чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Висновки, аналогічні за своїм змістом, містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Отже, відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи, зазначених у трудовій книжці, в частині того, що дату народження ОСОБА_1 у трудовій книжці закреслено, але не написано вірно у зазначеному місці, хоча завірений запис про виправлення і вірну дату народження міститься на палітурці трудової книжки, оскільки відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
На підставі п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з нормами п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Водночас, матеріали справи не містять доказів щодо здійснення відповідачем своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачу допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірних періодів роботи до загального стажу.
З аналізу норм пенсійного законодавства вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком, управління зобов'язане перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи. У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 21.03.2023 № 172650004374 прийняте ГУ ПФУ в Харківській області не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню відповідно.
Таким чином, судом з'ясовано, що пенсійним органом безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 : з 28.01.1987 по 16.12.1987 - робота у Жлобинському виробничому об'єднанні штучного хутра; з 01.04.1989 по 26.10.1989, з 15.03.1990 по 12.02.1991 та з 01.09.1992 по 18.01.1993 - робота в Бурякорадгоспі "Гребінківський"; з 16.03.1991 по 25.08.1992 період роботи в орендному підприємстві "Берізка"; з 03.04.1993 по 30.10.1993 - робота в Бурякорадгоспі ім. Леніна; з 24.05.1995 по 15.07.1995 - робота в Підсереднянському бурякорадгоспі; з 18.05.2000 по 18.07.2000 - робота в Сільськогосподарському виробничому кооперативі "Жерновецький"; з 15.05.2001 по 30.06.2001 - робота у Фермерському господарстві ім. Шевченка; з 01.08.2002 по 24.10.2002 - робота в Блажівській сільській раді Рокитнівського району Рівненської області.
Отже, у зв'язку із зарахуванням вище наведеного стажу роботи позивача, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 необхідних 22 років страхового стажу, визначеного ст.26 Закону № 1058, з урахуванням зменшення стажу на кількість років зменшення пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону № 796.
З аналізу рішення про відмову у призначенні пенсії встановлено, що пенсійним органом не заперечується факт проживання та (або) праці позивача у зоні гарантованого добровільного відселення; досягнення необхідного пенсійного віку для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи доказів для призначення позивачу з 14.03.2023, пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень не довели правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Отже, поданий позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, судові витрати на суму 1073,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.03.2023 № 172650004374 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди її роботи зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 : з 28.01.1987 по 16.12.1987 - робота у Жлобинському виробничому об'єднанні штучного хутра; з 01.04.1989 по 26.10.1989, з 15.03.1990 по 13.02.1991 та з 01.09.1992 по 18.01.1993 - робота в Бурякорадгоспі "Гребінківський"; з 16.03.1991 по 25.08.1992 - робота в орендному підприємстві "Берізка"; з 03.04.1993 по 30.10.1993 - робота в Бурякорадгоспі ім. Леніна; з 24.05.1995 по 15.07.1995 - робота в Підсереднянському бурякорадгоспі; з 18.05.2000 по 18.07.2000 - робота в Сільськогосподарському виробничому кооперативі "Жерновецький"; з 15.05.2001 по 30.06.2001 - робота у Фермерському господарстві ім. Шевченка; з 01.08.2002 по 24.10.2002 - робота в Блажівській сільській раді Рокитнівського району Рівненської області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, із зниженням пенсійного віку згідно із статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 14.03.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати по сплаті судового збору у сумі 536,80грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області витрати по сплаті судового збору у сумі 536,80грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 жовтня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи,5, під'їзд 3, поверх 2,м.Харків,61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344)
Суддя Д.П. Зозуля