ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2023 року м. Полтава Справа № 440/15633/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якій просив:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713 - протиправними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713 з 08.06.2023.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статтею 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
За приписами частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із частиною другою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
Крім того, з паспорту громадянина України суд необхідно отримати дані для визначення територіальної підсудності справи.
При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не надано суду копії паспорту громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Крім того, частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч наведеним положенням процесуального закону позивачем до позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано ксерокопії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством (в тому числі, не засвідчені учасником справи своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, у разі знаходження у нього оригіналу доказу).
Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, позивачем не зазначено у позовній заяві реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 за його наявності або номеру і серія паспорта, у разі відсутності рнокпп.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без руху.
Згідно частини третьої статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: документу, що посвідчує адміністративну процесуальну дієздатність позивача: завірену належним чином копію паспорту ОСОБА_1 , а також завірену належним чином копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, та їх копії відповідно до кількості учасників справи;
засвідчених належним чином копій документів, доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
уточнену позовну заяву із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 за його наявності або номеру і серія паспорта, у разі відсутності рнокпп, у відповідній кількості примірників.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.С. Шевяков