ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10507/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, викладену в листі від 14 березня 2023 року №1600-0505-8/1853, 28 квітня 2023 року №1600-0505-8/31599 у поверненні мені, ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 16617 грн.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) сформувати та надати до Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці подання про повернення мені, ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 16617 (шістнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн, сплаченого згідно з квитанцією № 30-806089/1 від 30 грудня 2022 року.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказує на протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області для повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору за обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме у розмірі 16617 грн. Зазначає, що не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки нерухоме майно придбаває вперше, що підтверджується поданими до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області документами.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін.
25 вересня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Зазначив, що за результатами розгляду звернень позивача із заявами про повернення помилково сплаченого збору за обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна останньому надана грунтовна відповідь щодо документів, які необхідно подати для повернення таких коштів.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 30 грудня 2022 року ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони уклали договір купівлі-продажу квартири номер АДРЕСА_2 , загальною площею 76,7 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м.
Вищевказаний договір 30 грудня 2022 року посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовським А.Г.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30 грудня 2022 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності № 48884577 на квартиру номер АДРЕСА_2 , загальною площею 76,7 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м.
Крім того, згідно квитанції № 30 грудня 2022 року № 30-806089/1 ОСОБА_1 сплачено 16617 грн збору з операції купівлі-продажу майна.
22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою в якій просив повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16617 грн.
До заяви додано: копію договору купівлі-продажу, копію квитанції, копію довідки КП "Квартарне управління" Кременчуцької міської ради "Кременчуцького району Полтавської області", копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Листом від 14 березня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1600-0505-8/18535 повідомило ОСОБА_1 , що остання подала не повний пакет документів.
12 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою в якій просив повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 16617 грн.
До заяви додано: копію договору купівлі-продажу, копію квитанції, копію довідки КП "Квартарне управління" Кременчуцької міської ради "Кременчуцького району Полтавської області", копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідки з усіх місць проживання про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, розрахунковий рахунок.
Листом від 28 квітня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1600-0505-8/31599 повідомило ОСОБА_1 , що в наданих документах про повернення збору, відсутня інформація щодо місця проживання та невикористання житлових чеків для приватизації за період з 1993 року по 06 травня 1998 року.
Позивач, вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вчиняє протиправну бездіяльність, яка проявляється у не направленні подання до Управління Державної казначейської служби України у м.Кременчуці для повернення помилково сплаченого збору за обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме у розмірі 16617 грн, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено наступне.
Згідно із пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано також Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим пункту 151-153 (в редакції від 04 липня 2017 року, що діяла до 25 вересня 2020 року):
- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше;
- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема, особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
- нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 151 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
23 вересня 2020 року до Порядку № 1740 внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Постанова №866), відповідно до якої, серед іншого, доповнено Порядок №1740, а саме: пункт 152 підпунктами "в" і "г", відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: "в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов".
Пункт 153 доповнено абзацом такого змісту: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Постанова №866 набрала чинності 26 вересня 2020 року.
З наведених вище нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19 серпня 1999 року фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна. Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році і до 25 вересня 2020 року включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не був нормативно визначений
Порядок № 1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами ПФУ відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, були змушені спочатку сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії. А вже після нотаріального посвідчення договору звертатися про повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи ПФУ, що контролюють сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послідовно відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно. Фактично єдиним дієвим способом повернути сплачений збір було звернення до суду з позовом, а оформити договір купівлі-продажу без сплати збору було неможливо.
Ситуація докорінно змінилася 26 вересня 2020 року з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866.
Таким чином, починаючи з 26 вересня 2020 року, шляхом внесення змін до Порядку №1740 держава запровадила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може скористатися вказаною пільгою та не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа подає нотаріусу: 1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); 2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; 3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 153 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом під час нотаріального посвідчення та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після укладення договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом "в" пункту 152 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, зміни, внесені Постановою №866 до Порядку №1740, не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обов'язку щодо повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі по тексту - Порядок №1127).
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.
Згідно із пунктом 4 Порядку №1127 інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладений на Пенсійний фонд України.
Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.
За матеріалами справи випливає, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №651262529, сформованого 20 жовтня 2023 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 76,7 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м., підстави виникнення права власності - договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 3648, виданий 30 грудня 2022 року, реєстратор: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовським А.Г.
Відповідно довідки АТ "Державний ощадний банк України" № 114.0200-50/170 від 28 березня 2023 року ОСОБА_1 в списках громадян на отримання приватизаційних паперів за місцями проживання - не значиться.
При цьому, відповідач не обгрунтовує не врахування вищевказаної довідки при вирішенні питання про повернення сплачених коштів, а лише зазначає необхідність подання інформації за період з 1993 року по 06 травня 1998 року без будь-яких пояснень щодо даного періоду.
Крім того, судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що позивач приватизував, успадковував, отримував у дар чи купував інше житло. Також будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували його твердження про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (об'єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вперше придбала житло на підставі договору купівлі-продажу від 31 грудня 2022 року № 3648 за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 76,7 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м. та при укладенні договору купівлі-продажу "помилково" сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
При цьому суд зазначає, що сама по собі сплата суми збору при оформленні договору, не є доказом придбання заявником житла не вперше та не виключає для громадянина можливості звернення із заявою про повернення помилкового сплаченої суми збору.
Отже, за відсутності протилежного та на підставі досліджених судом доказів, суд дійшов висновків, що у межах спірних правовідносин позивач придбав житло вперше, а відтак звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Щодо офіційного джерела інформації, яке підтверджувало б, що житло придбане особою вперше, суд зазначає наступне.
Із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17, від 31 січня 2018 року у справі №819/1667/17, від 28 листопада 2018 року у справі №813/1126/17, від 03 липня 2018 року у справі №819/33/17.
Відповідно до частини п'ятої 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов'язку по сплаті цього платежу без наявності відповідних доказів.
Додатково суд звертає увагу і на тому, що відповідач задля перевірки факту придбання особою житла вперше не позбавлений можливості подати, у встановленому законом порядку, запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30 січня 2018 року у справі №819/1498/17.
Доводи відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач виконав вимоги підпункту "в" пункту 152 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви та документів при посвідчення договору купівлі-продажу квартири, як підстава для відмови у задоволенні позову, суд вважає необґрунтованим, оскільки вказане не спростовує факту придбання ним житла вперше.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо відмови у поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не відповідають вимогам пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі по тексту - Порядок №787).
Згідно із пунктом 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Згідно із пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, викладену в листі від 14 березня 2023 року №1600-0505-8/1853, 28 квітня 2023 року №1600-0505-8/31599 у поверненні ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 16617 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сформувати та надати до Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 16617 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 30-806089/1 від 30 грудня 2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко