ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/15485/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної прокуратури про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати бездіяльність Полтавської обласної прокуратури протиправною у частині порушення строків передбачених законом на дачу відповіді на звернення громадян та у частині ненаправлення такого звернення в термін не більше п'яти днів за належністю відповідному уповноваженому органу чи посадовій особі Державної інспекції архітектури та містобудування України.
- зобов'язати Полтавську обласну прокуратуру надати належним чином оформлену відповідь на звернення ОСОБА_1 , щодо здійснення таким уповноваженим органом у визначеному законом порядку перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів іншими суб'єктами та здійсненням відповідного реагування на питання порушені у зверненні щодо ознак злочину самовільного будівництва, яке несе загрозу життю людей та небезпеці дітей, самовільного підключення силового електрокабеля та інших конкретних та інших повних обставин справи викладених у зверненні та зобов'язати направити відповідні матеріали у порядку статті 7 ЗУ «Про звернення громадян» до Державної інспекції архітектури та містобудування України, про що повідомити ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У силу підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2684,00 гривень.
Таким чином, позивач мала сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн (2684,00 грн х 0,4 ).
Однак, позивач до позовної заяви не долучила документ про сплату судового збору.
Натомість прохальна частина позовної заяви містить клопотання ініціатора звернення про звільнення від сплати судового збору, оскільки предметом позову є захист соціальних прав.
Розглянувши зазначене клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005у у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Наведені вище положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №340/741/20.
Підставою для застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об'єктивно підтверджується майновий стан позивача.
Зокрема, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №160/12251/20.
Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 1 розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174, до Державного реєстру включаються, зокрема, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначений розділом Х цього Положення, відповідно до пунктів 1, 6 якого фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.
Однак, позивач разом з позовною заявою не надав до суду належних на допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору за подання цієї позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, тобто за 2022 рік.
Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору належить залишити без задоволення з огляду на недоведеність заявником наявності визначених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду оригінал документу про сплату судового збору в розмірі у розмірі 1073,60 грн за реквізитами : 22030101, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, рахунок отримувача: UA 078999980313191206084016719, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановити позивачу строк для усунення недоліку - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, вона буде повернута.
Також роз'яснити, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.І. Клочко