ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
23 жовтня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/10588/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" про:
- визнання протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" щодо відмови ОСОБА_1 у підготуванні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення за березень 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 07.07.2022 основного розміру пенсії;
- зобов'язання Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за березень 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 07.07.2022 основного розміру пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/10588/23, залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'яснено, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
16.10.2023 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позову, у якій просив поновити строк звернення до суду з цим позовом, зазначивши, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі №440/1650/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язано Державну установу "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" скласти та видати ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії. Позивач зазначає, що у судовому рішенні вказано невірну дату - 01.12.2019. У зв'язку з цим, 27.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Оцінюючи повідомлені позивачем обставини, суд виходить з таких міркувань.
У поданій до суду позовній заяві позивач зазначив, що з він проходив службу в ОВС та звільнений за віком у відставку 17.10.2000. З жовтня 2010 року отримував пенсію державного службовця, з 07.07.2022 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2263-ХІІ.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, дійшов висновку, що з 05.03.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
За змістом пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №784) особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих державними органами, згідно з наказами яких особи відряджалися для виконання службових обов'язків.
На цій підставі, позивач 27.06.2023 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати йому довідку про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 07.07.2022.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 зазначив, що: "згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.".
З урахуванням наведеного, суд в ухвалі від 06.10.2023 у цій справі звернув увагу на те, що позивач із заявою про виготовлення та надання до пенсійного органу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 звернувся до відповідача лише 27.06.2023.
При цьому суд зауважив, що отримання позивачем листа ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" від 03.07.2023 №33/37-І-366 у відповідь на його заяву від 27.06.2023 відповідно не змінюють момент, з якого він мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Тож, подавши позовну заяву 18.07.2023, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі “Перетяка та Шереметьев проти України” (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.
Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження існування об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем у заяві обставини носять суб'єктивний характер, а тому не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Підсумовуючи викладене вище, суд вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
З заяви позивача про усунення недоліків від 16.10.2023 слідує, що позивач звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України. Однак рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі №440/1650/23 невірно встановлено дату станом на яку необхідно виготовити довідку про грошове забезпечення (19.11.2019, замість березень 2019 року).
Отже, фактично позивач не погоджується з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі №440/1650/23, що слугувало підставою для подачі цього позову до суду.
Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки судом виявлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в даній адміністративній справі і підстави, вказані ним у заяві визнані судом неповажними, позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 229, 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Костенко