КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року справа №320/21302/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладену у листі від 17.05.2023 №1000-0202-8/74266 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» №1065 від 24.06.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» №1065 від 24.06.2021 із обов'язковим урахуванням розмірів основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).
Позивач стверджує, що Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області" було складено нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, однак відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку.
На думку позивача, така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує її право на перерахунок пенсії, що змусило його звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись, зокрема, на те, що скасування у судовому порядку певних положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким інших категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) не є підставою для здійснення перерахунку пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно Закону України №2262, після дати набрання чинності рішення суду законної сили не приймалося.
У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про визнання поважними причини невиконання ухвали суду про відкриття провадження у цій справі в частині надання витребуваних доказів та про продовження строку на подання необхідних документів до усунення обставин, що роблять неможливим виконання ухвали.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області позбавлене можливості надання суду витребувані документи по справі, оскільки через ведення на території України воєнного стану з метою захисту інформації та запобігання її витоку Пенсійним фондом України було обмежено доступ до архівних документів, що містять персональні дані.
Дослідивши вказане клопотання, суд вважає його яскравим прикладом зловживання учасником процесу наданими йому процесуальними правами, з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Суд зазначає, що заява учасника процесу про продовження встановленого судом процесуального строку є заявою з процесуальних питань.
Так, відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Згідно з частиною першою статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
В якості підстави поданого клопотання про продовження строку для подання доказів відповідач посилається на введення на всій території України воєнного стану та просить суд продовжити відповідний процесуальний строк до усунення обставин, що роблять неможливим виконання ухвали, з приводу чого суд зазначає таке.
У зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено, а відповідний правовий режим триває і наразі.
Відповідно до частини другої статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
У свою чергу, частини перша та друга статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 12-2 Закону України “Про правий режим воєнного стану” в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Частинами першою та другою цього ж Закону визначено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Отже, навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена.
Таким чином, лише посилання відповідача на введення на території України воєнного стану не є безумовною підставою для продовження процесуального строку для надання доказів, за умови роботи (функціонування) суду, в провадженні якого перебуває відповідна адміністративна справа, та без надання доказів того, яким чином введення воєнного стану впливає на можливість вчинення процесуальних дій.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач просить продовжити строк для надання доказів "до усунення обставин, що роблять неможливим виконання ухвали", тобто без зазначення чіткої дати відповідного строку, а тому задоволення клопотання у такий спосіб призведе до правової невизначеності, оскільки фактично продовжить процесуальний строк на невизначений час.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Суд також зауважує, що відповідачем не надані доказів того, що робота Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області якимось чином обмежена в умовах воєнного стану, наприклад, що працівники органу переведені на дистанційний режим роботи; що в роботі державного органу оголошено простій; що електронні бази даних Пенсійного фонду України заблоковані тощо. Без надання таких доказів, у свою чергу, існують достатньо обґрунтовані припущення, що ненадання відповідачем доказів на виконання судового рішення (ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій вказано про витребування доказі від відповідача) пов'язано скоріше з небажанням відповідача надавати витребувані документи, ніж з існуванням об'єктивних перешкод для цього.
Відповідач, посилаючись на обмеження в доступі до документів, що містять персональні дані (у даному випадку - пенсійна справа позивача), не зазначає, з яких підстав та з якою метою Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вирішило обмежити у таких даних саме Київський окружний адміністративний суд, створюючи таким чином перешкоди у здійсненні правосуддя.
ГУ ПФУ у Київській області не надало суду жодного доказу на підтвердження обставин, які викладені ним у відповідному клопотанні (наприклад, внутрішні розпорядчі документи, якими встановлено заборону направлення до Київського окружного адміністративного суду копій матеріалів пенсійних справ), у зв'язку з чим такі твердження визнаються судом голослівними.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск процесуального строку та не надає суду документальних доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що заява позивача не тільки не мотивована та документально необґрунтована, а взагалі є прикладом зловживання учасником процесу наданими правами, направленими на перешкоджання здійсненню правосуддя.
Частиною третьою статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання відповідача про визнання поважними причин невиконання ухвали суду та продовження строку надання витребуваних доказів, оскільки таке клопотання містить ознаки зловживання відповідачем процесуальними правами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону №2262.
11.11.2015 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №988, якою визначено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Ця постанова набрала чинності 02.12.2015.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №103, пунктом 3 якої передбачено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до Постанови №988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
У подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва частковим рішенням від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнав протиправним та нечинним пункт 3 Постанови №103.
У зв'язку з цим Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення чоловіка позивача за листопад 2019 року (із збільшеними розмірами складових ГЗ), яка була направлена до відповідача для здійснення перерахунку пенсії позивача, однак відповідач відмовився від вчинення таких дій, посилаючись на відсутність правових підстав для цього.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262 пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262 встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з положеннями статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
13.02.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №988, яка набрала чинності 02.12.2015 року та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах, згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію", Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом МВС України від 06.04.2016 року №260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком №260 установлені такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
Відповідно до пункту 12 Порядку №260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
За змістом пункту 13 Порядку №260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Як було вказано вище, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 103, пунктом 3 якої передбачено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до Постанови № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Вказаний пункт 3 Постанови №103 був визнаний протиправним та скасований рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019.
Приймаючи це рішення, суд виходив з того, що пункт 3 оскаржуваної постанови №103 передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06 квітня 2016 року.
За таких обставин Окружний адміністративний суд міста Києва зауважив, що оскаржуваний пункт 3 постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужує зміст вже існуючих прав таких осіб.
Отже, скасування у судовому порядку пункту 3 Постанови №103 стало підставою для складання Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області" нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Порядку №45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року №129 "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту.
У свою чергу, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 квітня 2021 року № 291 були внесені зміни до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року № 129, викладені в такій редакції: "1. Визначити в Міністерстві внутрішніх справ України: 1) Департамент персоналу уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних питань та соціальної роботи цього Департаменту; 2) Територіальні медичні об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладенням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ".
Таким чином, Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області " є уповноваженим структурним підрозділом МВС України на видачу довідок про розмір грошового забезпечення, згідно вищезазначеного наказу МВС України.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Суд також звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення.
Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
За таких обставин суд визнає непереконливими твердження відповідача, викладені у листі про відмову у перерахунку пенсії позивача, про неможливість здійснення перерахунку пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №2262, без прийняття Кабінетом Міністрів України нової постанови про проведення такого перерахунку після скасування у судовому порядку положень Постанови № 103.
Отже, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з 01.12.2019, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 і відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262 станом на 19.11.2019 року, у зв'язку зі скасуванням у судовому порядку пункту 3 Постанови № 103.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
При цьому, ефективний захист порушеного права також потребує задоволення похідної позовної вимоги та зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується наявним у справі платіжним документом.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області" №1065 від 24.06.2021 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області" №1065 від 24.06.2021, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, буд.10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.