Справа № 909/878/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11.10.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши матеріали заяви № 11015/23 від 20.09.2023 фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" 20.09.2023 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.2023 для розгляду справи призначено суддю Шкіндер П.А.
Ухвалою суду від 25.09.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи від 19.09.2023 (вх. №11015/23 від 20.09.2023) залишено без руху, встановлено фізичній особі ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання:
- первинних документів (усі договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором щодо решти кредиторів зазначених у заяві про неплатоспроможність
- документи, що підтверджують наявність підстав, визначених пунктами 2 та/або 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, які б підтверджували, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, або що існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);
- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника та підтверджуючих документів працевлаштування боржника.
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім'ї.
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
На адресу суду 06.10.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків в якій заявник з підстав неможливості надати зазначені судом в ухвалі суду від 04.05.2023р. копії кредитних договорів (з огляду на їх відсутність) та зазначає про те, що у суду відсутні повноваження на стадії відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи надавати оцінку поданим деклараціям, , надав наказ про прийняття на роботу ТОВ "Продлес", щодо доказів авансування боржником винагороди керуючому реструктуризацію за три місяці виконання повноважень посилається на розділ "Прикінцеві та перехідні положення п.1-6
Також, у поданій заяві про усунення недоліків заявником заявлено клопотання про витребування доказів.
У відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
В частинах 1, 2 ст. 80 ГПК України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В контексті викладеного, обов'язок доказування і подання доказів покладено законом саме на позивача (заявника), а не на суд.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Однак, заявника не дотримано пункту ст.81 ГПК України, оскільки не вказано які саме конкретні докази витребовуються і у кого саме.
Крім того, очевидно що договори позики (кредиту) які укладає фізична особа з фінансовими установами є двосторонніми правочинами, які укладаються в письмовій формі, один з примірників якого обов'язково надається позичальнику, як споживачу фінансових послуг. Добросовісний суб'єкт цивільних відносин повинен знати про стан своїх прав та обов'язків. Відтак, у ОСОБА_1 , повинні бути в наявності копії кредитних договорів та документи про надання їй грошових коштів у кредит (позику).
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для задоволення поданого клопотання.
Крім того, боржником ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження звернення до фінансових установ (кредиторів) для отримання копій договорів, банківських виписок, квитанцій, тощо.
Суд звертає увагу, що посилання заявника на відсутність у нього оригіналів доказів не звільняє заявника від обов'язку, визначеного п. 8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених Заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч.3 ст.164, ст.81 Господарського процесуального кодексу України).
Також суд звертає увагу, що сама по собі наявність договору не є належним доказом підтвердження заборгованості.
Заявник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, вказує, що загальна сума заборгованості боржника становить 151528,87грн.,
Так, згідно конкретизованого списку кредиторів і боржників кредитні договори (або договори позики) ОСОБА_1 уклав:
з ТОВ "Споживчий кредит" - 22.06.2023
з ТОВ "Маніфою" - 21.06.2023
з ТОВ "Мілоан" - 11.06.2023
з ТОВ "Кредитпромінвест" - 03.06.2023
з ТОВ "1 безпечне агенство" необхідних кредитів" - 25.05.2023
- з ТОВ "Укр кредит фінанс" - 18.05.2023
- з ТОВ" ФК " Є гроші ком" -03.06.2023
- з ТОВ "Бізпозика" - 12.06.2023
Судом встановлено, відсутність в матеріалах заяви усіх договорів укладених боржником із кредиторами згідно переліку вказаному у поданій заяві , банківських виписок, квитанцій, тощо.
В підтвердження заборгованості боржник подав роздруківку Українського бюро кредитних історій щодо ОСОБА_1 ..
За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози.
Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 листопада 2022 р. у справі № 917/1604/21.
Отже, виписка з кредитної історії не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Таким чином, згідно з даними долучених до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документів, не можливо встановити, який розмір зобов'язань боржника перед кредиторами, чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців з врахуванням вимог ч. 3 ст. 115 Кодексу (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції).
Також боржник не підтвердив належними та допустимими доказами, що існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання перед кредиторами чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Так, заявник зазначає про факти шахрайських дій з його рахунками , проте, твердження заявника не підкріплено жодними доказами, відповідно є недоведеними.
Крім того, у заяві про усунення недоліків заявник обґрунтовує своє право на оплату послуг арбітражного керуючого в обраний спосіб, що відрізняється від визначеного в статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі, з посиланням п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зазначає, що відповідно до п.1-6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, зокрема, стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Разом із тим, суд констатує, що ні нормами Кодексу України з процедур банкрутства, ні будь-якими іншими нормами чинного законодавства не передбачено ані права суду, ані права сторін на самостійне визначення, зокрема, зменшення на власний розсуд, розміру авансування послуг арбітражного керуючого, який імперативно визначений статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також в ухвалі суду від 25.09.2023року про залишення заяви без руху, суд звернув увагу заявника на те, що наявність запропонованої заявником кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі про неплатоспроможність, не свідчить про її обов'язкове погодження для участі у справі. Крім того, під час провадження у справі про неплатоспроможність можуть мати місце випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі внаслідок відсторонення, припинення діяльності, тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого тощо.
Отже, за умови погодження іншої кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі або його заміни, останній буде позбавлений визначеної приписами частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у встановленому розмірі.
Крім того, суд зазначає, що договір про оплату праці (авансового платежу), винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 05.09.2023 не відповідає приписам п.1-6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства в частині строку дії договору, а саме, сторони зазначили в п.7.1, що договір діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення, про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, однак положеннями п.1-6 встановлено, що угода має діяти до закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Таким чином, недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не усунув.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи те, що заявниця не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також звернути увагу заявника на те, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 232-235 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами.
Звернути увагу ОСОБА_1 на те, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Шкіндер П.А.