Справа № 579/2012/23
2-а/579/23/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді - Моргуна О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Сергієнко Ж.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області, виконавчого комітету Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконкомі Кролевецької міської ради від 15 вересня 2023 року №58 та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області, виконавчого комітету Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області, в якому просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконкомі Кролевецької міської ради від 15 вересня 2023 року №58 про притягнення її, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., як протиправну; закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП, розпочату щодо неї 4 вересня 2023 року; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області на її користь 536 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.20,24).
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позову (а.с.36-41).
Суд, дослідивши матеріали справи, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що 4 вересня 2023 року інспектором з благоустрою складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, за те, що вона 4 вересня здійснювала торгівлю цибулею на місці відведеному для парковки , чим порушила правила благоустрою територій населених пунктів Кролевецької міської територіальної громади п. 2.25 від 30 червня 2022 року (а.с. 23).
Згідно постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кролевецької міської ради Сумської області № 58 від 15 вересня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 4 вересня 2023 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала торгівлю цибулею на місці відведеному для парковки , чим порушила Правил благоустрою територій населених пунктів Кролевецької територіальної громади від 30 червня 2022 року п. 2.25, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП та на громадянку ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с.44).
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. ст. 278, 280 КпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. При розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наведені положення закону вказують на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана не лише з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно п. 2.25 Правил благоустрою територій населених пунктів Кролевецької територіальної громади від 30 червня 2022 року на місцях стоянок транспортних засобів забороняється засмічувати територію , мити транспортні засоби , в непередбачених для цього місцях , розпалювати вогнища, здійснювати торгівлю, зливати відпрацьовані мастила на землю чи дорожнє покриття , псувати обладнання місць стоянки , паркування пошкоджувати зелені насадження .
Згідно ДСТУ 4303:2004 торгівля це вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надавання пов'язаних із цим послуг , торгівельною діяльністю є ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь -які докази, що свідчать про продаж цибулі та надавання пов'язаних із цим послуг на власний ризик для одержання прибутку, щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам.
З оскаржуваної постанови адміністративної комісії № 58 від 15 вересня 2023 року вбачається, що встановлених статтею 280 КУпАП вимог відповідач не виконав. Відповідач не зібрав та не долучив до справи належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинення ФОП ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
У оскаржуваній постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник. Однак, цих вимог закону при прийнятті оскаржуваної постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кролевецької міської ради дотримано не було.
Згідно зі ст.ст.251, 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Кролевецької міської ради не врахувала, що в протоколі повинно бути зазначено місце і час вчинення адміністративного правопорушення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідач усупереч вимогам наведених вище норм закону при розгляді справи відносно ОСОБА_1 не обґрунтував своє рішення доказами, за змістом ст.251 КУпАП.
Наведене вище свідчить, що адміністратвиною комісією не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено усіх обставин справи.
Санкція ст. 152 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач як громадянка ОСОБА_1 , про що зазначено в постанові, притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Суд вважає, що за доведеності вини особу може бути піддано штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Однак зазначене посилання в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності відсутнє .
Приписами КУпАП встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом…,який вирішить спір щодо його прав та обов'язків …».
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Срамек проти Австрії» (case Sramek v. Austria, § 36) зазначив, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна.
На думку суду, в даному випадку поняття «суд» може розглядатися у змістовному значенні щодо відповідача у справі, так як, останній відповідно до вимог КУпАП наділений повноваженнями одноособово вирішувати справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності та застосування до неї заходу адміністративного стягнення.
Таким чином, відповідач, будучи уповноваженим діяти від імені держави, при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності повинен був дотримуватися критеріїв незалежності та безсторонності, передбачених ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення, суду надано не було.
За змістом ст. 7 КУПАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування заходів адміністративного впливу провадиться у точній відповідності з законом.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у постанові про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах “Лучанінова проти України” (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), “Малофєєва проти росії” (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), “Карелін проти росії” (рішення від 20.09.2016 року, заява №926/08), винуватість у скоєнні правопорушення має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАСУ суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в позові, заслуговують на увагу, його право порушено та підлягає захисту шляхом скасування постанови як незаконної.
Згідно ст.293 КУпАП орган посадова особа при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає в тому числі одне з рішень - скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.
Враховуючи, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої постанови вважаю, що постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Позивач сплатила судовий збір 536 грн. 80 коп. (а.с.7).
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 139, п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України ухвалює рішення, згідно з яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі виконавчого комітету Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області судові витрати по сплаті судового збору, сплачені при подачі позовної заяви у розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 77, 246, 250, 255, 257, 263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно ст.ст.251, 280, 283, 289 КУпАП, суд,-
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41300, м.Кролевець Сумської області, вул.Грушевського, буд.№19, код ЄДРПОУ 04058060, про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кролевецької міської ради Сумської області, та закриття провадження задовольнити частково.
Скасувати постанову №58 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кролевецької міської ради Сумської області від 15 вересня 2023 року відносно ОСОБА_1 , винесеної за ст.152 КУпАП та справу надіслати на новий розгляд.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області, код ЄДРПОУ 04058060, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору, сплачені при подачі позовної заяви, у розмірі 536 грн. 80 коп.
В іншій частині позову відмовити за необгрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2023 року.
Суддя О. В. Моргун