Рішення від 16.10.2023 по справі 152/1434/20

Справа № 152/1434/20

2/152/2/23

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2023 року м. Шаргород

Cправа №152/1434/20

Провадження №2/152/2/23

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

представника позивача за

первісним позовом - адвоката Залокоцької В.Д.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Слобідське», в інтересах якого діє адвокат Країло Степан Васильович, до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Слобідське» про визнання договору оренди землі недійсним,

встановив:

І. Стислий виклад позицій та заперечень позивачів та відповідачів за первісним і за зустрічним позовами

1. Виклад позиції позивача за первісним позовом та заперечень відповідача за зустрічним позовом - Фермерського господарства «Слобідське»

21.12.2020 року адвокат Країло С.В., який діє в інтересах Фермерського господарства «Слобідське», звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з означеним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

У позовній заяві представник позивача - адвокат Країло С.В. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Слобідське» 174189,26 грн. в рахунок відшкодування збитків, яких ФГ «Слобідське» зазнало унаслідок невиконання відповідачем умов, визначених договором оренди землі, укладеним 26 лютого 2014 року, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.02.2014 року за №4861951.

Позовні вимоги ФГ «Слобідське» мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 площею 1,7301 гектара, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративно-територіальних межах Мурафської сільської ради Жмеринського (колишнього - Шаргородського) району Вінницької області.

26 лютого 2014 року укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 надає, а ФГ «Слобідське» в особі голови ФГ Вакуляка В.М. приймає в строкове платне користування належну відповідачу земельну ділянку строком на десять років.

Договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 лютого 2014 року за №4861951.

04 березня 2014 року сторонами Договору складено акт про передачу та прийом земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ФГ «Слобідське» прийняло в користування земельну ділянку площею 1,7301 гектара на території Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Вказаний договір оренди земельної ділянки не розривався і не визнавався недійсним в установленому законом порядку. Договір діє до лютого 2024 року.

Земельна ділянка ОСОБА_1 є об'єктом оренди в розумінні ст.3 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення вищезазначеного договору, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст.ст.13, 14 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

На підставі ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В силу ч.1 ст.729 ЦК України, ст.17 ЗУ «Про оренду землі», в редакції яка діяла на час укладення договору, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.629 та ст.759 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами; за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), які, в даному випадку, відображені у Законі України «Про оренду землі».

Договір оренди землі від 26.02.2014 року, укладений між ФГ «Слобідське» та ОСОБА_1 , з урахуванням норм діючого законодавства, є дійсним та належним правочином, що відповідає внутрішній волі сторін, не містить ознак фіктивного правочину.

Позивач ФГ «Слобідське» є належним користувачем земельної ділянки, яка належить відповідачу на праві приватної власності. З боку позивача умови договору оренди виконувалися в повному обсязі та належним чином.

ОСОБА_1 грубо порушує право ФГ «Слобідське» на використання земельної ділянки з кадастровим номером 052538000:02:001:0230 у своїй господарській діяльності, ігнорує умови договору оренди та приписи ЗУ «Про оренду землі», і, всупереч зареєстрованому праву оренди позивача, використовує земельну ділянку самостійно.

Позивач зобов'язання за договором виконує. Разом з тим відповідач в серпні 2017 року звернулася до позивача з пропозицією розірвати договір оренди землі від 26.02.2014 року у зв'язку з наміром самостійно обробляти належну їй земельну ділянку. Пропозиція ОСОБА_1 була відхилена господарством.

Незважаючи на те, що договір оренди землі від 26.02.2014 року є чинним, оскільки угоди про розірвання договору чи припинення його дії між позивачем і відповідачем не укладалися і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином, відповідач ОСОБА_1 переорала земельну ділянку та засіяла пшеницею, а в подальшому із членами сім'ї зібрала врожай, тобто своїми діями позбавила позивача права користування орендованою земельною ділянкою.

Навесні 2018 року, зокрема, у квітні, з приводу неправомірних дій відповідача ФГ «Слобідське» звернулося до Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке 18.05.2018 року провело позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 1,7301 гектари з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, в результаті якої встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки.

18 липня 2018 року голова ФГ «Слобідське» при об'їзді полів виявив, що невідомі особи збирають врожай на зазначеній вище земельній ділянці, про що повідомив у поліцію. За результатами даного звернення Шаргородським ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області встановлено, що врожай пшениці на орендованій ФГ «Слобідське» земельній ділянці зібрав чоловік відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

ФГ «Слобідське» на підставі договору оренди є землекористувачем, має право самостійно, згідно з умовами договору оренди, господарювати на орендованій земельній ділянці, і, відповідно до вимог ст.95 ЗК України та ст.25 ЗУ «Про оренду землі», має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур на ній, та на отриману від господарювання продукцію.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відтак, належним способом захисту порушеного права ФГ «Слобідське» є усунення будь-яких порушень його прав на користування земельною ділянкою, а також звернення до суду з позовом про відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

За вказаних обставин позивач здійснив всі необхідні заходи, спрямовані на отримання доходу від збору урожаю 2018 року на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , проте неправомірні дії останньої стали причиною, яка позбавила ФГ «Слобідське» можливості отримати прибуток.

В листопаді 2018 року ФГ «Слобідське» звернулося до Шаргородського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

За результатами розгляду справи №152/1569/18 03 квітня 2019 року судом вирішено позовні вимоги Фермерського господарства «Слобідське» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зокрема, позов задоволено та зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди орендареві - Фермерському господарству «Слобідське» у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони здійснювати будь-які дії на земельній ділянці площею 1,7301 гектари з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, яка знаходиться на території Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, до моменту припинення дії договору оренди землі, укладеного 26 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ФГ «Слобідське», зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.02.2014 року за №4861951.

Проте, всупереч рішенню суду, що набрало законної сили, ОСОБА_1 продовжує самовільно використовувати земельну ділянку, що перебуває в оренді позивача, позбавляючи ФГ можливості отримувати прибуток від здійснення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці.

Стаття 24 Закону України «Про оренду землі» зобов'язує не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою.

Частиною 1 ст.27, ст.28 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Збитки, яких ФГ «Слобідське» зазнало унаслідок невиконання відповідачем умов, визначених договором оренди землі, становить 174189, 26 грн., що вбачається із розрахунків, які додаються до позовної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом покликається на норми ст.ст.15, 16, 22, 316, 317, 319, 626, 627, 629, 759, 638 ЦК України, ст.ст.93, 95, 124, 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст.1, 2, 13, 14, 16, 17, 27, 28 ЗУ «Про оренду землі».

28.10.2021 року представник позивача за первісним позовом ФГ «Слобідське» - адвокат Залокоцька В.Д. подала до Шаргородського районного суду Вінницької області заяву про зменшення позовних вимог (а.с.117 т.2).

У заяві про зменшення позовних вимог від 28.10.2021 року представник позивача - адвокат Залокоцька В.Д. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Слобідське» 24041 (двадцять чотири тисячі сорок одну) гривню 38 (тридцять вісім) копійок в рахунок відшкодування збитків (недоодержаного доходу ) за 2018 рік, яких ФГ «Слобідське» зазнало унаслідок невиконання ОСОБА_1 умов, визначених договором оренди землі від 26 лютого 2014 року за №4861951, та судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Мотивуючи заяву про зменшення позовних вимог, адвокат Залокоцька В.Д. зазначила, що 29.12.2020 року Шаргородським районним судом Вінницької області відкрито провадження у справі №152/1434/20 за позовом Фермерського господарства «Слобідське» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

У поданій позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Слобідське» 174189,26 грн. в рахунок відшкодування збитків, яких ФГ «Слобідське» зазнало унаслідок невиконання ОСОБА_1 умов, визначених договором оренди землі від 26.02.2014 року.

Статтями 156, 157 ЗК України, постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» передбачено порядок нарахування (визначення) та відшкодування збитків землекористувачам.

18.10.2019 року голова ФГ «Слобідське» - Вакуляк В.М. звернувся до Мурафської сільської ради із заявою про створення Комісії для визначення збитків.

09.12.2019 року Мурафська сільська рада надала відповідь у формі довідки про те, що при сільській раді комісія не створена.

04.01.2021 року в черговий раз на адресу Мурафської сільської ради були надіслані заяви Фермерського господарства «Слобідське» про створення Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам.

05.10.2021 року комісією Мурафської сільської ради з визначення та відшкодування розміру збитків, завданих власникам землі та землекористувачам, складено акт про визначення розміру збитків, завданих ФГ «Слобідське» неправомірними діями ОСОБА_1 від 05.10.2021 року, який затверджено 18.10.2021 року виконкомом Мурафської сільської ради.

Відповідно до вищевказаного розрахунку, сума неодержаних доходів ФГ «Слобідське» у 2018 році через перешкоджання ОСОБА_1 обробітку земельної ділянки площею 1,7301 гектари з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 становить 24041,38 гривні.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки позовна заява мотивована розрахунком збитку, якого господарство зазнало внаслідок невиконання умов договору ОСОБА_1 , що проведений самим господарством, а Актом №1 про визначення розміру збитків, завданих власникам землі та землекористувачам від 05.10.2021 року встановлено суму збитків за 2018 рік у розмірі 24041,38 гривень, то позивач вважає за доцільне зменшити позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача означену суму збитків.

Позивач за первісним позовом ФГ «Слобідське» скористався своїм правом на подання відзиву на позов і 04.03.2021 року надіслав до Шаргородського районного суду відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору оренди землі недійсним (а.с.27-31 т.2).

Заперечуючи щодо позовних вимог, представник позивача за первісним позовом зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 вважає необґрунтованими.

24.10.2017 року ФГ «Слобідське» звернулося до Шаргородського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки (справа №152/1641/17).

12.01.2018 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до Фермерського господарства «Слобідське», державного реєстратора Залокоцької В.Д. про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди.

Зустрічний позов ОСОБА_1 мотивує тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 1,7301 гектари з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 на території с. Клекотина Мурафської сільської ради, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ця земельна ділянка знаходиться в оренді ФГ «Слобідське», який вона не підписувала. Таким чином, в подальшому є незаконними і дії державного реєстратора Залокоцької В.Д. при проведенні державної реєстрації вказаного договору, який вона не підписувала.

Рішенням Шаргородського районного суду у справі №152/1569/18 від 03.04.2019 року за позовом ФГ «Слобідське» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, позовні вимоги ФГ «Слобідське» задоволено повністю, а саме: зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди орендареві - ФГ «Слобідське» у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії на земельній ділянці площею 1,7301 гектари з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, до моменту припинення дії договору оренди землі, укладеного 26.02.2014 року між ОСОБА_1 та ФГ «Слобідське», зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.02.2014 року за №4861951; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Слобідське» судовий збір в розмірі 1762 гривні.

Предметом спору у вказаній справі було усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Тобто, спір стосувався усунення перешкод ФГ «Слобідське» як орендарю у користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 . Під час розгляду цієї справи договір оренди землі не оспорювався та не визнавався недійсним.

Зокрема, у рішенні Шаргородського районного суду у справі №152/1569/18 вказано наступне: «Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 26.12.2018 року у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, не заперечував факту, що відповідач без згоди орендаря у 2018 році самостійно обробляла належну їй земельну ділянку і продовжує обробляти її надалі, оскільки спірна земельна ділянка є її власністю і вона бажає господарювати на ній сама, договору оренди землі від 26.02.2014 року ОСОБА_1 не підписувала, у 2017 році зверталася до голови ФГ «Слобідське» з пропозицією розірвати договір, на що останній не погодився. Представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. В суді представник відповідача ОСОБА_3 також підтвердив, що ухвалу про відкриття провадження у даній справі від 14.12.2018 року з пропозицією надати відзив на позовну заяву та подати зустрічний позов, ОСОБА_1 отримала 21 грудня 2018 року, але своїм правом на подачу відзиву і пред'явлення зустрічного позову не скористалась через скрутне матеріальне становище».

У зустрічній позовній заяві від 02.02.2021 року ОСОБА_1 вказує, що у березні 2017 року написала заяву до ФГ «Слобідське» про розірвання договору оренди, та додає копію вказаної угоди про розірвання договору оренди.

Зокрема, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свій зустрічний позов стверджує, що «... з 15 березня 2017 року, між нею та ФГ «Слобідське» триває тяжба щодо повернення їй власної земельної ділянки і яку вона сама собі повернула, стала обробляти землю самостійно».

З аналізу обставин, встановлених судом у справах №152/1569/18 та зустрічної позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 визнає, що самовільно користується оспорюваною земельною ділянкою та додатково вказує про те, що не мала матеріальної можливості раніше звертатися до суду із вказаним позовом, що нею не доведено.

Представник позивача за первісним позовом - адвокат Країло С.В. наголошує, що з березня 2017 року ОСОБА_1 стало відомо, про нібито, її порушене право у користуванні земельною ділянкою.

Для обчислення давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255ЦК України.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст.257 ЦК України).

В даній ситуації початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у позивача права на позов, а саме з 15 вересня 2017 року.

Таким чином, між ФГ «Слобідське» та ОСОБА_1 склалися та існують на даний час договірні відносини, що породжують взаємні права та обов'язки, передбачені ЗК, ЦК України, Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди землі.

Вказані обставини регулюються нормами ст.ст.525, 526, 626,628, 638 ЦК України, вимогами ст.ст.1, 13 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.124, 125 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороню (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1, 2, 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу, і, зокрема коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Частини 2, 3 та 5 ст.203 ЦК України визначають, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскаржуваний позивачем за зустрічним позовом договір оренди землі укладений в письмовій формі; пройшов відповідну державну реєстрацію; особа, яка його уклала, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності; її волевиявлення було спрямоване на укладення договору.

За вищевказаних обставин ФГ «Слобідське» на законних підставах використовувало земельну ділянку.

Представник ФГ «Слобідське» вважає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вимог зустрічного позову щодо визнання Договору недійсним.

Зокрема, відповідно до вимог ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вимогами ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 24, 25 та 27 Закону України «Про оренду землі», орендодавець зобов'язаний при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Всупереч вказаним нормам законодавства, ОСОБА_1 фактично вчиняє дії, що перешкоджають орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою та самостійно господарювати на землі, а також вказаними діями позивач бажає уникнути обов'язку щодо виконання умов оскаржуваного договору.

Представник ФГ «Слобідське» вважає, що подання зустрічного позову до суду є зловживанням ОСОБА_1 своїми процесуальними правами, що в силу вимог ст.44 ЦПК України, є неприпустимим.

Відтак, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Слобідське» про визнання недійсним договору оренди землі є безпідставною та необгунтованою, тому просить суд у задоволенні вказаного позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом - адвокат Країло С.В. 13.01.2022 року подав до Шаргородського районного суду додаткові пояснення (а.с.202-204 т.2).

В додаткових поясненнях представник позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом - адвокат Країло С.В. зазначив, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним у редакції заяви про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог є необґрунтованою.

ОСОБА_1 у зустрічному позові зазначала, що договір оренди землі нею не підписувався, міг бути підписаний тільки під впливом обману, то він не відповідає її дійсній волі і підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація цього договору підлягає скасуванню.

Натомість висновком почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис у оскаржуваному договорі оренди належить ОСОБА_1 .

У заяві про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог представник позивача підставами визнання договору оренди землі недійсним зазначає те, що оригінали примірників Договору оренди землі різняться в редакції пунктів щодо розміру орендної плати та нормативно-грошової оцінки землі, зокрема, ці розміри не вказані у тому примірнику Договору, що міститься у реєстраційній справі.

Звертає увагу суду на порядок укладення та реєстрації договору оренди, зокрема, п.43 Договору визначено, що договір оренди укладений у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Всі примірники оскаржуваного договору оренди одночасно були підписані сторонами, а саме головою ФГ «Слобідське» Вакуляком В.М. - з однієї сторони та ОСОБА_1 - з іншої.

Всі примірники договору оренди землі після підписання були подані державному реєстратору для подальшої реєстрації.

Тому, відсутність у примірнику договору оренди землі, який міститься у реєстраційній справі, розміру орендної плати та розміру нормативно-грошової оцінки землі, не є підставою для визнання Договору оренди землі недійсним.

В судових засіданнях у вступному та в заключному словах представники позивача за первісним позовом ФГ «Слобідське» - голова ФГ Вакуляк В.М. та адвокат Залокоцька В.Д. підтримали позовні вимоги ФГ з підстав, що наведені в позові та в заяві про зменшення позовних вимог.

Голова ФГ «Слобідське» Вакуляк В.М. просить задовольнити позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору оренди землі та всупереч умовам Договору, самостійно використовує передану ФГ в оренду земельну ділянку, що ним було встановлено у 2018 році. З того часу господарство звертається у правоохоронні органи, у органи контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, до Шаргородського районного суду з метою усунення перешкод у використанні орендованої земельної ділянки, оскільки відповідач своїми діями позбавляє ФГ користуватися орендованою земельною ділянкою та отримувати прибуток, у відповідності до умов договору оренди землі. Підставою для звернення з цим позовом до суду стали збитки, заподіяні господарству відповідачем ОСОБА_1 внаслідок невиконання умов договору оренди землі від 26.02.2014 року.

Адвокат Залокоцька В.Д. просить задовольнити первісний позов ФГ «Слобідське» до ОСОБА_1 в редакції заяви про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ФГ суму збитків за 2018 рік, заподіяних неправомірними діями ОСОБА_1 , у розмірі 24041,38 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2613 грн., по сплаті за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 2574,15 грн. та на надання професійної правничої допомоги в сумі 32533,88 грн.

У вступному та заключному слові, а також впродовж судового розгляду адвокат Залокоцька В.Д. зазначила, що звернення позивача до суду стало необхідним, оскільки відповідач ОСОБА_1 , передавши належну їй земельну ділянку у оренду ФГ «Слобідське» на строк десять років, тобто з 2014 року до 2024 року, не маючи законного права використовувати земельну ділянку самостійно, порушила договірні зобов'язання, у 2018 році самовільно зайняла земельну ділянку, обробляла, засівала та збирала урожай. На вимогу ФГ повернути земельну ділянку у користування орендаря, впродовж 2018-2023 років добровільно не повертає позивачеві цю земельну ділянку, чинить перешкоди ФГ у користуванні земельною ділянкою на підставі умов договору оренди землі. Факт наявності перешкод у користуванні позивачем орендованою земельною ділянкою підтверджується рішенням Шаргородського районного суду від 03.04.2019 року, яке набрало законної сили 06.05.2019 року. У зв'язку із порушенням прав орендаря та заподіяння йому збитків відповідачем, ФГ «Слобідське» зверталося у правоохоронні органи, у Комісію Мурафської сільської ради з визначення та відшкодування розміру збитків, завданих власникам землі та землекористувачам, для розрахунку заподіяних збитків. 05.10.2021 року вказаною Комісією на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначено розмір збитків, завданих ФГ «Слобідське» незаконними діями відповідача ОСОБА_1 , який становить 24041,38 грн., про що складено відповідний розрахунок, Акт №1, який затверджено сесією Мурафської сільської ради 18.10.2021 року. Тому вказані збитки у сумі 24041,38 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Адвокат Залокоцька В.Д. також вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений при зверненні в суд судовий збір, оскільки його сплата підтверджується відповідною квитанцією.

До того ж, адвокат Залокоцька В.Д. вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у вказаній вище сумі, яка складається із аналізу документів, законодавства та судової практики, підготовки клопотань, заперечень на клопотання відповідача, підготовки відзиву та заперечень, які пов'язані із поданням ОСОБА_1 зустрічного позову до ФГ «Слобідське», оскільки надання нею позивачу правничої допомоги включало і допомогу по зустрічному позову відповідача.

З приводу стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, то понесені витрати вважає співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), що пов'язані з характером спору, проведеними консультаціями, складанням позову, підготовкою заяв, клопотань заперечень на клопотання відповідача, відзиву на зустрічний позов, представництвом в судових засіданнях; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.

До того ж, адвокат Залокоцька В.Д. просить суд врахувати тривалість розгляду справи, який здійснюється з грудня 2020 року, зокрема, через безпідставне заявлення відповідачем зустрічного позову, який прийнято судом до розгляду з первісним позовом, заявлення ОСОБА_1 клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи на підтвердження вимог зустрічного позову, які судом було задоволено, розгляд численних клопотань про витребування доказів, зміну підстав зустрічного позову. Всі ці обставини вплинули на тривалість судового розгляду та на підготовку адвокатом позивача процесуальних документів (заяв, заперечень, відзиву), що збільшило обсяг правничої допомоги.

Крім того, адвокат Залокоцька В.Д. вважає безпідставною ствердження представників відповідача про те, що у задоволенні позову ФГ «Слобідське» до ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю вимог, оскільки позов є обґрунтованим належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, наданими позивачем.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ФГ «Слобідське» адвокат Залокоцька В.Д. просить відмовити у повному обсязі за недоведеністю вимог, при цьому вважає, що суду слід врахувати правові висновки Верховного Суду щодо конкуренції примірників договору оренди землі, викладені у постанові від 18.05.2022 року у справі №613/1436/17.

2. Виклад позиції позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 .

02.02.2021 року ОСОБА_1 подала до Шаргородського районного суду зустрічну позовну заяву про визнання договору оренди землі недійсним (а.с.214-216 т.1).

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити їй процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви; прийняти зустрічний позов до розгляду та об'єднати його з первісним позовом ФГ «Слобідське» для спільного розгляду, оскільки вони взаємопов'язані і задоволення цього позову виключає можливість задоволення первісного позову; договір оренди землі від 26 лютого 2014 року, який укладений між нею та ФГ «Слобідське» про передачу останньому в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 площею 1,7301 га, що знаходиться на території Клекотинської (тепер - Мурафської) сільської ради визнати недійсним.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначила, що позовні вимоги ФГ «Слобідське» до неї про стягнення грошових коштів не визнає.

Так, її батькові - ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 площею 1,7301 га, яка на даний час знаходиться на території Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька від 16 липня 2013 року вона стала власником цієї земельної ділянки.

У той час земельна ділянка знаходилася в користуванні ФГ «Слобідське» на підставі договору оренди землі від 20 березня 2007 року, який було укладено на строк 10 років.

Вона вважає, що батько договору оренди землі не підписував, земельну ділянку в оренду ФГ «Слобідське» не передавав.

Оскільки батько помер, то вона очікувала дати закінчення договору оренди спірної земельної ділянки, щоб в наступному повернути землю та використовувати самостійно.

З цією метою вона звернулася до ФГ «Слобідське» із заявами про розірвання договору оренди землі, зокрема, в березні та в серпні 2017 року.

Керівник ФГ «Слобідське» відмовив у розірванні договору оренди землі.

Як пізніше їй стало відомо, наявний договір оренди землі від 26 лютого 2014 року, який нібито укладено між нею та ФГ «Слобідське» на строк 10 років, тоді як до 20 березня 2017 року діяв договір оренди землі, укладений між її батьком та ФГ, тобто, на її переконання, мала місце незаконна повторна реєстрація оренди землі державним реєстратором.

З 15 березня 2017 року між нею та ФГ «Слобідське» тривають спори щодо повернення їй власної земельної ділянки, яку вона самостійно повернула та почала обробляти.

Оскільки договору оренди землі від 26 лютого 2014 року вона не підписувала і не знала про його наявність аж до кінця 2017 року, коли ФГ «Слобідське» заявило до неї позов про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, то з 2017 року вона почала обробляти землю самостійно.

Згідно з рішенням Шаргородського районного суду від 03 квітня 2019 року її зобов'язано повернути земельну ділянку ФГ «Слобідське» для подальшого обробітку на підставі, на її думку, сфальсифікованого договору оренди землі від 26 лютого 2014 року, якого з ФГ вона не укладала, тому він є недійсним.

Під час розгляду цивільної справи вона не мала можливості заявити зустрічний позов через відсутність коштів для оплати всіх судових витрат, у тому числі, на проведення судової почеркознавчої експертизи. Тому подає зустрічний позов у цивільній справі, яка розглядається зараз, оскільки судом роз'яснено їй право на заявлення зустрічного позову.

Вона працює помічником вихователя в дитячому садку, має на утриманні двох малолітніх дітей, проте рішенням суду у цивільній справі №152/1569/18 з неї стягнуто судові витрати в розмірі не менше 10000 гривень у вигляді штрафу та виконавчого збору.

Вважає, що ФГ «Слобідське» незаконно позбавило її земельної ділянки на 10 років та незаконно заявило до неї позов на суму 174189,26 грн.

В двох примірниках договору оренди землі від 26 лютого 2014 року, поданих ФГ «Слобідське», наявна нормативна грошова оцінка землі, а примірник договору, який знаходиться в Держгеокадастрі, такої оцінки не має, і, відповідно, в ньому не зазначений розмір орендної плати, що, на її переконання, свідчить про недійсність такого договору відповідно до приписів ЗУ «Про оренду землі».

Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що первісний позов ФГ «Слобідське» до неї про стягнення грошових коштів неможливо розглядати окремо від поданого нею зустрічного позову до ФГ про визнання недійсним договору оренди землі від 26 лютого 2014 року внаслідок його не укладення, непідписання нею.

Належним та допустимим доказом тієї обставини, що вона не підписувала та не укладала договору оренди землі від 26.02.2014 року буде експертний висновок.

Вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 обґрунтовує нормами ст.55 Конституції України, ст.ст.15, 37 ЗУ «Про оренду землі», ст.626 ЦК України.

22.12.2021 року представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвокат Костриця В.С., що діяв на підставі ордеру серії ВН №174408 від 07.04.2021 року (а.с.41 т.2), подав до Шаргородського районного суду заяву про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог (а.с.173-178 т.2).

У заяві про часткову зміну зустрічних позовних вимог адвокат Костриця В.С. просить визнати недійсним договір оренди землі від 26 лютого 2014 року, який укладено від імені ОСОБА_1 з Фермерським господарством «Слобідське», про передачу останньому в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 площею 1,7301 га за межами населеного пункту на території Клекотинської (тепер - Мурафської) сільської ради Шаргородського району (тепер - Жмеринського) району Вінницької області, на строк 10 років; стягнути з ФГ «Слобідське» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, відповідно до документів, що подані до даного позову та будуть подані додатково в судове засідання.

Мотивуючи заяву про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог адвокат Костриця В.С. зазначив, що ОСОБА_1 первинного позову не визнає, оскільки договору оренди землі не підписувала та його примірника не отримувала.

В ході розгляду справи в підготовчому судовому засіданні на підставі додаткових клопотань представників сторін ухвалами суду додатково витребувано значну кількість документів, в тому числі, справ, що розглядалися Шаргородським районним судом в минулому.

Ознайомившись з вказаними матеріалами справи, виникла необхідність змінити підстави зустрічного позову про визнання договору оренди землі недійсним.

Так, ОСОБА_1 є єдиним і належним власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 площею 1,7301 га за межами населеного пункту на території Клекотинської (тепер - Мурафської) сільської ради Шаргородського (тепер - Жмеринського) району Вінницької області.

В ході ознайомлення з реєстраційною справою, що витребувана судом від Комісії з реорганізації Шаргородської РДА Вінницької області, представник ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С. виявив, що в реєстраційній справі наявний оригінал примірника договору оренди землі без номеру від 26 лютого 2014 року.

Крім того, ним проаналізовано витребуваний від ФГ «Слобідське» оригінал договору оренди земельної ділянки без номеру від 26 лютого 2014 року з додатками, право оренди на яку зареєстровано реєстратором реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області Залокоцькою В.Д. 26.02.2014 року, номер запису про інше речове право - 4861951.

При порівнянні оригіналу договору з реєстраційної справи і оригіналу договору, що надало ФГ «Слобідське», він виявив, на його переконання, значні і суттєві розбіжності в їх оформленні, в тому числі, в частині зазначення (внесення) дати укладення та нормативно грошової оцінки землі і орендної плати.

Так, дата укладення договору оренди землі - 26.02.2014 року. У примірнику Договору, що зберігається в реєстраційній справі, і в примірнику Договору, що зберігається у ФГ «Слобідське», дата укладення договору, на його переконання, заповнені різним почерком, тобто різними особами.

Крім того, в примірнику Договору оренди, що зберігається в реєстраційній справі, і в примірнику Договору оренди, що зберігається у ФГ «Слобідське», у пункті 2 Договору відсутні реквізити Державного акту, зокрема, не заповнена стрічка щодо цих реквізитів Державного акту, згідно з яким передається в оренду земельна ділянка, що, на його переконання, свідчить про відсутність такого документу і підстав укладення Договору.

Також, у пункті 5 примірника Договору оренди, що зберігається в реєстраційній справі, відсутня інформація (не заповнена стрічка) про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, тоді як у пункті 5 примірника Договору оренди, що зберігається у ФГ «Слобідське», зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 27035,66 гривень.

До того ж, у пункті 9 примірника Договору оренди землі, що зберігається в реєстраційній справі, відсутня інформація (не заповнена стрічка) про розмір орендної плати, тоді як у пункті 9 примірника Договору оренди, що зберігається у ФГ «Слобідське», вказано, що орендна плата становить 751,07 гривень за рік.

Реєстраційна справа - це сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

За частиною 1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі), договір оренди землі укладається в письмовій формі, а згідно із ст.18 цього Закону, договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Враховуючи наявні розбіжності в примірниках Договорів оренди, один з яких зберігається в реєстраційній справі, а інший - у ФГ, вважає, що між можливими сторонами Договору не обумовлено головних його істотних умов - строки дії Договору оренди, яка є важливою для орендодавця, оскільки передбачає отримання доходу, який є джерелом для проживання і утримання себе та членів своєї сім'ї, та домовленість про розмір орендної плати.

Саме відсутність домовленостей щодо розміру орендної плати, як доходу ОСОБА_1 , призвела до того, що в одному з примірників Договору оренди визначається орендна плата ОСОБА_1 в сумі 751,07 грн., тоді як дохід від оренди вказаної земельної ділянки ФГ «Слобідське» розраховувало отримати в розмірі від 24000 грн. до 174189 грн., що вважає несправедливими і незаконними умовами.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є, на його переконання, підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі»).

Крім того, представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Костриця В.С. вважає, що державний реєстратор, згідно з вимогами ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановивши на підставі поданих ФГ «Слобідське» документів, в тому числі, Договору оренди землі б/н від 26.02.2014 року між ОСОБА_1 та ФГ «Слобідське», що в ньому не зазначено, документу, на підставі якого ОСОБА_1 передає в оренду земельну ділянку; нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з якої можливо було б визначити розмір орендної плати у відсотках (3%); розміру орендної плати в гривнях за рік, як однієї з основних істотних умов договору, повинен був прийняти рішення про відмову ФГ «Слобідське» в державній реєстрації, з тієї підстави, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 4) та через те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (пункт 3).

За вказаних підстав виникла необхідність змінити підстави зустрічного позову ОСОБА_1 до ФГ «Слобідське», зокрема, визнання його недійсним в зв'язку з невідповідністю чинному законодавству, оскільки подані до справи примірники даного Договору різняться за змістом, в тому числі, через відсутність в примірнику Договору, що знаходиться в реєстраційній справі, частини істотних умов, головною з яких є відсутність зазначення розміру орендної плати та неможливості її розрахувати через відсутність даних про оцінку землі.

Договір оренди землі міг укладатися з метою отримання власником землі доходу від передачі такої землі у платне користування, а оскільки з ФГ «Слобідське» домовленостей про передачу в користування земельної ділянки ОСОБА_1 , а тим більше про визначену сторонами оплату за таке користування, не було досягнуто, то вже понад чотири роки остання використовує свою земельну ділянку самостійно.

Відповідно до вимог ст.ст.15, 133, 134, 137-141 ЦПК України, ФГ Слобідське має відшкодувати ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.

Попередньо визначені суми витрат, які має понести ОСОБА_1 , полягають в сумі вже сплаченого судового збору та в сумі від 8000 гривень за надання їй правничої допомоги.

В судове засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не з'являлася, будучи належно повідомленою про їх дату, час та місце, у зв'язку із чим судові засідання відкладися і судом неодноразово визнавалася її неявка до суду без поважних причин, зокрема, у судових засіданнях 14.06.2023 року; 12.07.2023 року; 16.10.2023 року.

У судовому засіданні, призначеному для розгляду справи по суті, що відбулося 12.09.2022 року, приймала участь представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовцова Л.К. у режимі відеоконферензв'язку, яка виступила із вступним словом, в якому надала пояснення щодо суті зустрічного позову та підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом у повному обсязі, а також просила відмовити у задоволенні вимог первісного позову ФГ «Слобідське» до ОСОБА_1 за недоведеністю вимог (а.с.127-128 т.3).

Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовцова Л.К. мала можливість вислухати вступне слово представників ФГ «Слобідське», задати їм запитання та відповісти на поставлені їй як представнику позивача за зустрічним позовом питання, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.127-128 т.3).

Також, представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Вдовцова Л.К. приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконферензв'язку 16.11.2022 року, в якому учасники продовжили свої промови та обмін запитаннями, а також під час дослідження доказів, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.179-181 т.3).

До того ж, адвокат Вдовцова Л.К. 03.10.2022 року надіслала до Шаргородського районного суду письмову промову по судовим дебатам (а.с.136-137 т.3), а 15.12.2022 року - клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (а.с.192-194 т.3).

У вступному слові та у письмовій промові по судовим дебатам адвокат Вдовцова Л.К. зазначила, що ОСОБА_1 не визнає вимог первісного позову ФГ «Слобідське» до неї у повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ФГ «Слобідське» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Так, адвокат Вдовцова Л.К. пояснила, що вважає, що позов ФГ «Слобідське» не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, як передбачено ст.ст. 77-79 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими та достовірними.

Якщо звернутися до позовної заяви про відшкодування збитків ФГ ОСОБА_1 , то основними доказами, як слідує з матеріалів справи, є акт №1 від 8 жовтня 2021 року, розрахунок розміру завданих збитків та рішення Мурафської сільської ради про затвердження акту № 1.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам зі змінами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

В п.2 вказаного Порядку також зазначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру. Держекоінспекпії, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.

Як передбачено цим Порядком, необхідно визначитися зі способом завдання збитків, цього в позові не зазначено і не конкретизовано, а отже не надано і відповідних доказів.

Наразі, відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитки включають втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки (damnum emergens)) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода (lucrum cessans)). Реальними збитками підкреслюється наявність фактичних втрат майнової сфери потерпілої особи.

Другою складовою збитків є упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №923/700/17). Інакше кажучи, збитки прямо не пов'язані з умовами договору, а лише є наслідком їх неналежного виконання стороною. Обов'язок відшкодування збитків регулюється главами 3, 51 ЦК України та главою 25 ГК України.

У свою чергу, упущена вигода - це втрати очікуваного приросту в майні, на підставі беззастережних доказів реальної можливості їх отримання, у разі недопущення правопорушення.

Отже, реальність можливості отримання такого приросту не випливає з умов договору, але має бути доведена позивачем. Враховуючи приписи частини 4 статті 623 ЦК України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання.

Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, якби зобов'язання було виконано боржником у належний спосіб. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання (Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17). Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Стягнення збитків вимагає наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як видно з матеріалів справи, вважає, що доказів того, що ОСОБА_1 в 2018 році завдала хоч якихось збитків ФГ, позивач не надав. При цьому, взагалі, збирати докази почав лише в 2021 році, постає питання і застосування строків позовної давності і факту наявності у нього збитків взагалі, що спростовує факт їх завдання в 2018 році, бо жодних протоколів, актів, достовірних даних, що в 2018 році із-за винних дій ОСОБА_1 позивач за первісним позовом не мав можливості користуватися спірною земельною ділянкою не надав.

Строку застосування позовної давності адвокат Вдовцова Л.К. не просить, бо вважає, що доказів спричинення збитків винними діями ОСОБА_1 ФГ «Слобідське» ні в 2018 році, ні в інших не надано.

В той же час, якщо звернутися до такого документу, який наданий ФГ, зокрема, до розрахунку розміру неодержаного ним доходу в 2018 році, складеного заступником голови комісії, першим заступником голови Мурафської сільради, то цей розрахунок неконкретний, дані в ньому наводяться на накладні, документи за 2017, 2019 роки, які не мають відношення до періоду 2018 року, і саме головне, дати про те, коли складався цей розрахунок взагалі немає. Отже, вважає такий документ не законним, неналежним та не достовірним. Крім того, немає інформації в ньому, чи заступник голови сільради є економістом чи іншим спеціалістом, який має за фахом можливість складати такий розрахунок, що вимагає зазначений вище Порядок.

Це ж стосується і акту №1 щодо складу комісії, створення якої також суперечить зазначеному вище Порядку, і цей акт є підтвердженням лише того, що саме ФГ «Слобідське» використовує за договором оренди землі від 26.02.2014 року спірну земельну ділянку. Крім того, присутньою при складанні цього акту ОСОБА_1 не була, що також вважає порушенням вимог, які передбачені вказаним вище Порядком.

З наведеного адвокат Вдовцова Л.К. робить висновок, що належних, достовірних доказів того, що ОСОБА_1 чинить або чинила ФГ перешкоди в користуванні земельною ділянкою, вказаною в позові в 2018 році, або в інших роках, позивач не надав, а отже підстави для задоволення його позову відсутні.

Одночасно, адвокат Вдовцова Л.К. вважає, що є достатні, належні та допустимі докази для задоволення частково зміненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ФГ. В ній зазначені порушення істотних умов, які були допущені з боку ФГ при укладенні договору оренди, які не дають підстави вважати такий договір законним та укладеним з волі ОСОБА_1 .

Адвокат Вдовцова Л.К. просила суд в задоволені позовних вимог ФГ «Слобідське» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав у наслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі в сумі 24041,38 грн. відмовити, враховуючи, що не конкретизовано, які саме умови порушені, період порушення, тобто сам орендар ФГ не визначився з предметом позову, тому і не надав відповідні докази, а зустрічний позов ОСОБА_1 - задовольнити, а також стягнути з ФГ «Слобідське» на користь ОСОБА_1 всі судові витрати, в тому числі, суму за надання адвокатських послуг попереднім адвокатом; стягнути з ФГ «Слобідське» на користь ОСОБА_1 за надання юридичних послуг адвокатом Вдовцовою Л.К. в сумі 15000 грн., що підтверджується договором, актом виконаних робіт та квитанцією про сплату.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 через своїх представників - адвокатів Кострицю В.С. та Вдовцову Л.К. скористалася своїми правами на подання до суду всіх заяв по суті та з процесуальних питань (зустрічного позову, заяви про зменшення судових витрат та інших), представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовцова Л.К. надала пояснення у вступному слові у судовому засіданні, приймала участь у судовому засіданні під час дослідження доказів та не заперечувала щодо розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , подала письмову промову у судових дебатах.

У подальшому у наступні судові засідання для розгляду справи по суті, ОСОБА_1 та її представник не прибули, не приймали участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції. При цьому, позивач та її представник належним чином повідомлялися про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, позивач та її представник надсилали клопотання та заяви про відкладення судових засідань, що проаналізовано судом у розділі ІІ судового рішення, у зв'язку із чим судом визнано неявку ОСОБА_1 в судове засідання, призначене, в тому числі, на 16.10.2023 року, без поважних причин (п.26 протоколу судового засідання) (а.с.48, на звороті, т.4).

При цьому, ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вдовцова Л.К. були належним чином повідомлені про те, що судове засідання призначене на 16.10.2023 року (а.с.37, 38, 40 т.4).

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та можливості продовження розгляду справи в її відсутності, суд вислухав думку представника ФГ «Слобідське» і постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, про продовження розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 через неявку її в судове засідання без поважних причин та з огляду на те, що вступне слово позивача через її представника заслухано, учасники справи поставили питання одні одним після вступних слів, вирішено всі клопотання сторін, приєднано докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги і заперечення. Представник ФГ наполягає на продовженні розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи. За вказаних обставин, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутності позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , оскільки її нез'явлення не перешкоджає розгляду справи з огляду на те, що судом у підготовчому засіданні розглянуто всі клопотання сторін, витребувано докази, проведено експертизу, подано зустрічний позов та відзив, письмові пояснення, а також представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовцова Л.К. надала суду пояснення у вступному слові та відповіді на запитання учасників справи, надіслала до суду письмову промову у судових дебатах, клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, які оголошено судом,

При цьому, суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №918/539/16.

Оскільки спір можливо вирішити у відповідному судовому засіданні, то підстав для відкладення розгляду справи у зв'язку із повторною неявкою у судове засідання ОСОБА_1 та її представника - адвоката Вдовцової Л.К., зокрема, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку - немає.

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача

1. Представник позивача за первісним позовом ФГ «Слобідське» - адвокат Країло С.В. 05.01.2021 подав заяву, в якій просить долучити до матеріалів справи копію довідки сільської ради від 09.12.2019 року та копію заяви від 04.01.2021 року з копією квитанції про направлення вказаної заяви (а.с.158 т.1).

2. Представник позивача за первісним позовом ФГ «Слобідське» - адвокат Залокоцька В.Д. 19.01.2021 року подала до суду заяву, в якій просить долучити до метеріалів справи копію довідки Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 18.01.2021 року за №06-07-44 (а.с.164 т.1).

3. Відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 22.01.2021 року подала до Шаргородського районного суду зустрічну позовну заяву з додатками про визнання договору оренди землі недійсним (а.с.167-204 т.1).

4. Відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 02.02.2021 року повторно подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання договору оренди землі з додатками (а.с.214-216 т.1).

5. 10.02.2021 року відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подала до суду заяву-клопотання, в якому, серед іншого, заявила відвід головуючому судді (а.с.3-4 т.2).

6. 18.02.2021 року відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подала до Шаргородського районного суду заяву про відвід судді (а.с.5-6 т.2).

7. Відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 26.02.2021 року надіслала на адресу Шаргородського районного суду клопотання, яке надійшло 03.03.2021 року, у якому просила витребувати в ФГ «Слобідське» оригінал договору оренди землі, який укладено в 2007 році між ФГ «Слобідське» та батьком відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом П. Забузним; витребувати в ФГ «Слобідське» оригінал договору оренди землі, укладений в 2007 році, оригінал проекту договору від 26.02.2014 року; витребувати в Шаргородському відділенні Держгеокадастру оригінал договору оренди землі від 26 лютого 2014 року; призначити по справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи належить їй підпис на договорі оренди землі від 26 лютого 2014 року, який укладено між відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом та ФГ «Слобідське» строком на 10 років в графі «Орендодавець». Проведення експертизи просила доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (а.с.22-23 т.2).

8. Представник ФГ «Слобідське» - адвокат Країло С.В. 04.03.2021 року надіслав на адресу Шаргородського районного суду та на адресу відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору оренди землі недійсним (а.с.27-31, 32 т.2).

9. 10.03.2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання строку для надання заперечень на відзив на зустрічний позов (а.с.33 т.2).

10. 08.04.2021 року в підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С., повноваження якого підтверджуються ордером серії ВН №174408 від 07.04.2021 року (а.с.41 т.2), подав клопотання про додаткове витребування доказів (а.с.44-45 т.2).

11. 05.05.2021 року адвокат Залокоцька В.Д. надіслала до Шаргородського районного суду заяву про вступ у справу як представника ФГ «Слобідське» (а.с.61-63 т.2).

12. Представник позивача за первісним позовом ФГ «Слобідське» - адвокат Залокоцька В.Д. 05.05.2021 року подала до Шаргородського районного суду заяву, у якій повідомила про надання оригіналу договору оренди землі від 26.02.2014 року, укладеного між ФГ «Слобідське» та ОСОБА_1 (а.с.65 т.2).

13. 11.06.2021 року представник позивача - адвокат Залокоцька В.Д. на електронну адресу суду подала клопотання про відкладення підготовчого засідання (а.с.72 т.2).

14. 24.06.2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С. подав до Шаргородського районного суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с.78-79 т.2) та клопотання про додаткове приєднання документів з вільними зразками підписів відповідача (а.с.84 т.2).

15. Представник позивача адвокат Залокоцька В.Д. 24.06.2021 року подала до Шаргоросдського районного суду заяву про приєднання до матеріалів справи: копії адвокатського запиту від 26.05.2021 року; відповіді на адвокатський запит та клопотання №06-07-633 (а.с.80 т.2).

16. 28.10.2021 року адвокат Залокоцька В.Д. подала до Шаргородського районного суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с.117 т.2); заяву про застосування строків позовної давності (а.с.124-125 т.2); клопотання про витребування із архіву Шаргородського районного суду цивільних справ №152/1569/18 №152/1642/17 (а.с.126 т.2); клопотання про відкладення підготовчого судового засідання (а.с.127 т.2).

17. 28.10.2021 року адвокат Костриця В.С. подав до Шаргородського районного суду клопотання про додаткове витребування доказів (а.с.131-133 т.2).

18. 10.11.2021 року представник ФГ «Слобідське» - адвокат Залокоцька В.Д. подала до Шаргородського районного суду заяву про проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 10.11.2021 року, у її відсутності (а.с.138 т.2).

19. Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С. 18.11.2021 року та 30.11.2021 року подав до Шаргородського районного суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.160, 167 т.2).

20. Адвокат Залокоцька В.Д. 18.11.2021 року та 30.11.2021 року подала до Шаргородського районного суду клопотання проведення підготовчого судового засідання її відсутності та не заперечує щодо закриття підготовчого провадження (а.с.161, 166 т.2).

21. Адвокат Костриця В.С. 22.12.2021 року подав до Шаргородського районного суду заяву про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог; клопотання про допит свідків; заяву про розгляд справи у відсутності сторони та її представника (а.с.173-178, 179-180, 181 т.2).

22. 12.01.2022 року та 13.01.2022 року представник позивача ФГ «Слобідське» - адвокат Країло С.В. подав до Шаргородського районного суду додаткові пояснення (а.с.194-198, 202-204 т.2).

23. 13.01.2022 року адвокат Костриця В.С. подав до Шаргородського районного суду клопотання про допит свідка (а.с.199-201 т.2).

24. Адвокат Залокоцька В.Д. 20.01.2022 року та адвокат Країло С.В. 28.01.2022 року подали до Шаргородського районного суду клопотання та заяву про відкладення підготовчого судового засідання (а.с.211, 219 т.2).

25. 15.02.2022 року адвокат Залокоцька В.Д. подала заяву у порядку ч.8 ст.141 про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу та клопотання приєднання до матеріалів справи документів та довіреності (а.с.227, 228 т.2).

26. 09.03.2022 року, 12.04.2022 року, 26.04.2022 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С. подав до Шаргородського районного суду клопотання про відкладення розгляду (оголошення перерви) у справі до повернення ОСОБА_1 з-за кордону для особистої участі в справі та до закінчення воєнного стану в Україні (а.с.1-2, 16, 23 т.3).

27. 11.04.2022 року, 24.05.2022 року адвокат Залокоцька В.Д. подала до суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання у її відсутності та закриття підготовчого провадження (а.с.14, 24 т.3).

28. 14.06.2022 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С. подав до Шаргородського районного суду заяву про відмову у наданні правової допомоги та представництва в період військового стану ОСОБА_1 (а.с.38, 48 т.3).

29. 29.06.2022 року відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вдовцова Л.К., повноваження якої підтверджуються ордером про надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1027447 від 28.06.2022 року (а.с.62 т.3), подали до Шаргородського районного суду заяви про відкладення справи (а.с.59, 60 т.3).

30. 30.06.2022 року представник позивача - адвокат Залокоцька В.Д. подала до Шаргородського районного суду заперечення щодо допиту свідків (а.с.67 т.3).

31. 06.07.2022 року, 05.09.2022 року, 03.10.2022 року, 07.11.2022 року представник відповідача - адвокат Вдовцова Л.К. надіслала на адресу Шаргородського районного суду заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції, промову по судовим дебатам (а.с.72, 118, 134, 136-137, 163 т.3), а 08.07.2022 року - про відкладення розгляду справи (а.с.84 т.3).

32. Представники позивача - адвокати Країло С.В. та Залокоцька В.Д. 11.07.2022 року, 06.10.2022 року подали до Шаргородського районного суду заяви про відкладення підготовчого засідання (а.с.86, 90, 149 т.3).

33. 13.07.2022 року відповідач ОСОБА_1 та 25.07.2022 її представник - адвокат Вдовцова Л.К. подали до Шаргородського районного суду заяви про відкладення розгляду справи (а.с.93, 106 т.3).

34. 15.11.2022 року адвокат Залокоцька В.Д. подала до Шаргородського районного суду заяву про розподіл судових витрат (а.с.167-168 т.3).

35. 08.12.2022 року відповідач ОСОБА_1 подала заяву, а 15.12.2022 року її представник - адвокат Вдовцова Л.К. клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (а.с.188, 192-194 т.3).

36. 19.12.2022 року адвокат Залокоцька В.Д. подала заяву про приєднання до матеріалів справи копії платіжного доручення за проведення експертизи (а.с.196 т.3).

37. 20.04.2023 року адвокат Вдовцова Л.К. надіслала в системі «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.224 т.3).

38. 12.06.2023 року адвокат Залокоцька В.Д. подала до суду клопотання про уточнення розрахунку витрат на правничу допомогу (а.с.236 т.3).

39. 13.06.2023 року відповідач ОСОБА_1 подала заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із тим, що бажає приймати участь у справі, але її не відпустили з роботи (а.с.240 т.3).

40. 17.07.2023 року адвокат Вдовцова Л.К. надіслала до суду заяву про відкладення судового засідання (а.с.12 т.4).

41. 15.09.2023 року, 18.09.2023 року, 21.09.2023 року відповідач ОСОБА_1 подала до Шаргородського районного суду заяви про відкладення судового засідання з причин: зміна адвоката; не укладення угоди з новим адвокатом; необхідності додаткового строку для укладення угоди з іншим адвокатом (а.с.25, 28, 35 т.4).

42. 04.10.2023 року адвокат Вдовцова Л.К. надіслала до суду заяву від 29.09.2023 року про участь у судовому засіданні 16.10.2023 року в режимі відеоконференції з приміщення Вінницького міського суду (а.с.38 т.4).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали суду від 29.12.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву Фермерського господарства «Слобідське», в інтересах якого діє адвокат Країло С.В., до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.01.2021 року; запропоновано сторонам у справі у встановлені судом строки подати заяви по суті - відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь (а.с.154-155 т.1).

2. Ухвалою суду від 27.01.2021 року повернуто зустрічний позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Слобідське про визнання договору оренди землі недійсним; роз'яснено ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до Шаргородського районного суду з позовом до ФГ «Слобідське» у позовному проваджені у загальному порядку, встановленому ЦПК України; роз'яснено ОСОБА_1 , що вона має право подати до Шаргородського районного суду клопотання про повернення суми сплаченого нею судового збору у зв'язку із поверненням їй зустрічного позову. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 18.02.2021 року (а.с.207-209 т.1).

3. Ухвалою суду від 18.02.2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді (а.с.9-12 т.2).

4. Ухвалою суду від 18.02.2022 року поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для пред'явлення зустрічного позову; прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Слобідське» про визнання договору оренди землі недійсним; відкрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Слобідське» про визнання договору оренди землі недійсним та об'єднано його у одне провадження з первісним позовом Фермерського господарства «Слобідське», в інтересах якого діє адвокат Країло С.В., до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі; запропоновано відповідачеві за зустрічним позовом - ФГ Слобідське в п'ятнадцятиденний строк з моменту проголошення ухвали подати до суду відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 ; підготовче засідання відкладено (а.с.14-18 т.2).

5. Підготовче судове засідання 10.03.2021 року відкладено на 08.04.2021 (а.с.37 т.2).

6. На підставі ухвали суду від 08.04.2021 року приєднано до матеріалів цивільної справи докази; витребувано докази за клопотанням представника відповідача; розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено (а.с.47-51 т.2).

7. Підготовче судове засідання 05 травня 2021 року відкладено на 27 травня 2021 року (а.с.66 т.2).

8. Підготовче судове засіданні 27 травня 2021 року відкладено на 11 червня 2021 року (а.с.68 т.2).

9. Підготовче судове засідання 11 червня 2021 року відкладено на 24 червня 2021 року (а.с.74 т.2).

10. Згідно з ухвалою суду від 24.06.2021 року задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом ФГ «Слобідське» - адвоката Залокоцької В.Д. від 05.05.2021 року про поновлення процесуального строку для приєднання доказу; поновлено ФГ «Слобідське» процесуальний строк на подання доказу - копії довідки Мурафської сільської ради від 09.12.2019 року №06-07-941 та приєднано докази; задоволено клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Костриці В.С. про призначення судової почеркознавчої експертизи та призначено експертизу; зупинено провадження у справі на час проведення експертизи - до надходження висновку експерта (а.с.87-91 т.2).

11. Ухвалою суду від 01.10.2021 року поновлено провадження у справі та продовжено підготовче провадження зі стадії, на якій воно було зупинено; призначено підготовче судове засідання на 28.10.2021 року (а.с.113-114 т.2).

12. 28.10.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 10.11.2021 року (а.с.134 т.2).

13. Ухвалою суду від 10.11.2021 року судом розглянуто клопотання представників позивача та відповідача - адвокатів Залокоцької В.Д. та Костриці В.С. про витребування доказів та про приєднання доказів; підготовче засідання відкладено на 18.11.2021 року у зв'язку із витребуванням доказів (а.с.140-142 т.2).

14. Підготовче судове засідання 18.11.2021 року відкладено на 30.11.2021 року (а.с.162 т.2).

15. Підготовче судове засідання 30.11.2021 року відкладено на 22.12.2021 року (а.с.168 т.2).

16. Згідно з ухвалою суду від 22.12.2021 року прийнято до провадження у цій цивільній справі заяву адвоката Костриці В.С. про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог; запропоновано відповідачу за зустрічним позовом - Фермерському господарству «Слобідське» в п'ятнадцятиденний строк з дня постановлення цієї ухвали подати до суду відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 зі зміненими підставами; частково задоволено клопотання адвоката Костриці В.С. про допит свідків; підготовче судове засідання відкладено на 13.01.2022 року (а.с.183-186 т.2).

17. Підготовче судове засідання 13.01.2022 року відкладено на 20.01.2022 року (а.с.207-208 т.2).

18. Підготовче судове засідання 20.01.2022 року відкладено на 28.01.2022 року (а.с.213 т.2).

19. Підготовче судове засідання 28.01.2022 року відкладено на 15.02.2022 року (а.с.221 т.2).

20. На підставі ухвали суду від 15.02.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Костриці В.С. про допит свідка; підготовче судове засідання відкладено на 24.02.2022 року (а.с.234-235 т.2).

21. Відповідно до наказу голови суду від 24.02.2022 року за №02 о/д, у зв'язку із введенням воєнного стану на всій території України Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року№64/2022, означену цивільну справу знято з розгляду (а.с.240 т.2).

22. Згідно з ухвалою суду від 01.03.2022 року відкладено підготовче судове засідання у цій цивільній справі на 09.03.2022 року (а.с.241-242 т.2).

23. Підготовчі судові засідання, призначені на 09.03.2022 року, на 31.03.2022 року та 12.04.2022 року, відкладено (а.с.5-6, 8, 17 т.3).

24. Згідно з ухвалою від 26.05.2022 року, судом визнано необґрунтованим та безпідставним клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Костриці В.С. про відкладення розгляду справи з підстави ненадання ОСОБА_1 суду згоди на продовження розгляду цивільної справи до закінчення воєнного стану; у зв'язку із неприбуттям сторін та їх представників, відкладено підготовче судове засідання на 14.06.2022 року (а.с.26-29 т.3).

25. Згідно з ухвалою від 14.06.2022 року, судом прийнято заяву адвоката Костриці В.С. про припинення надання правничої допомоги ОСОБА_1 в умовах воєнного стану за Договором про надання правової (правничої) допомоги та представництва від 06.04.2021 року; закрито підготовче провадження у означеній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті; визначено дати першого та другого судових засідань (а.с.42-47 т.3).

26. Судове засідання 30.06.2022 року відкладено на 14.07.2022 року (а.с.63 т.3).

27. Згідно з ухвалою суду від 07.07.2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Вдовцової Л.К. про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с.79-80 т.3).

28. Судові засідання 14.07.2022 року, 01.08.2022 року, 12.09.2022 року, 07.10.2022 року відкладено, відповідно, на 01.08.2022 року, на 12.09.2022 року, на 07.10.2022 року, на 16.11.2022 року (а.с.95, 111, 127-128, 152 т.3).

29. Відповідно до ухвал суду від 08.09.2022 року, від 03.10.2022 року задоволено заяву адвоката Вдовцової Л.К. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с.120-121, 143-144 т.3).

30. 16.11.2022 року судове засідання, після вступних промов сторін та їх представників та дослідження доказів, відкладено на 19.12.2022 року (а.с.179-181 т.3).

31. 19.12.2022 року судове засідання відкладено на 16.01.2023 року у зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 та її представника (а.с.199 т.3).

32. 16.01.2023 року цивільну справу знято з розгляду у зв'язку із відпусткою головуючого судді (а.с.209 т.3).

33. 21.04.2023 року судове засідання відкладено на 14.06.2023 року у зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 та її представника (а.с.226 т.3).

34. 14.06.2023 року судове засідання відкладено у зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 та її представника; визнано неявку відповідача ОСОБА_1 у судове засідання без поважних причин; визначено дати судових засідань - 12.07.2023 року; 19.07.2023 року (а.с.243-244 т.3).

35. 12.07.2023 року судове засідання відкладено на 19.07.2023 року у зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 у судове засідання та її представника для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції до Вінницького міського суду; визнано неявку ОСОБА_1 в судове засідання без поважних причин (а.с.3-4 т.4).

36. 19.07.2023 року, 20.09.2023 року судові засідання відкладено на 20.09.2023 року та на 16.10.2023 року у зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 та її представника (а.с.14, 30 т.4).

37. 16.10.2023 року без виходу до нарадчої кімнати суд постановив ухвали: про розгляд справи у відсутності відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 та її представника - адвоката Вдовцової Л.К., з огляду на те, що ОСОБА_1 не прибула до суду повторно без поважних причин, а її представник не прибула до Вінницького районного суду для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції; про відмову у допиті в якості свідка керівника ФГ ОСОБА_5 , оскільки останній приймав участь у справі в якості представника та не надає згоди щодо допиту його в якості свідка, про що подав заяву (а.с.69 т.3); про відмову у подальшому виклику та допиті в якості свідка ОСОБА_6 , оскільки остання звільнена з роботи в реєстраційній службі Шаргородської міської ради (а.с.34 т.4), а відповідачем ОСОБА_1 не повідомлено суду адреси місця проживання ОСОБА_6 для здійснення виклику (а.с.48-49).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Так, суд встановив, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, розташованої на території колишньої Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (тепер - Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області), цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Так, з копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.07.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом свого батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, розташованої на території колишньої Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІV ВН №065562, що виданий Шаргородською РДА 26.04.2002 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №457 (а.с.181 т.1).

З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 6279698 від 16.07.2013 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, площею 1,7301 га, розташованої на території колишньої Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (а.с.182 т.1).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.07.2020 року та Статуту, позивач ФГ «Слобідське» є юридичною особою (а.с.9-16, 17-41 т.1).

Відповідно до договору оренди землі від 26 лютого 2014 року ОСОБА_1 передала у строкове платне користування, тобто у оренду на строк десять років Фермерському господарству «Слобідське» земельну ділянку з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, площею 1,7301 га, у тому числі 1,7301 га ріллі (а.с.42-44 т.1).

Означений договір оренди землі зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.03.2014 року за №4861951.

Вказана обставина підтверджується матеріалами дослідженої в судовому засіданні матеріалами облікової реєстраційної справи №2.1.-10 том.1 (справа №4861951), в якій наявний Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень серії ЕАТ №747505 від 04.03.2014 року з індексним номером 18545025, копія якого міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.46-47 т.1).

Із Акту про передачу та прийом земельної ділянки від 04.03.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 передала, а орендар ФГ «Слобідське» прийняв земельну ділянку загальною площею 1,7301 га в адміністративних межах Клекотинської сільської ради на строк десять років (а.с.45 т.1).

Як встановлено судом, Договір оренди землі укладено на десять років (п.8 Договору).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 27035,66 грн. (п.5 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: в грошовій, натуральній, відробітковій (надання послуг) формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, та становить 751,07 грн. за рік (п.9 Договору оренди).

Орендна плата вноситься до 25 грудня поточного року (п.11 Договору оренди).

Земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції та посадки багаторічних насаджень (п.15 Договору оренди).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цих договорів за актом приймання-передачі (п.20 Договору оренди).

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.35 Договір оренди).

Дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом (п.37 Договору оренди).

Договір оренди набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації, що встановлено в п.42 Договору.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.21 Договору оренди).

Судом встановлено, що укладений між сторонами у справі договір оренди земельної ділянки підписаний його сторонами - орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ «Слобідське»; на час виникнення спірних правовідносин цей Договір в судовому порядку не визнавався недійсним, не розривався, був чинним та, оскільки строк його дії не закінчився до даного часу, є чинним.

У поданому до суду зустрічному позові (а.с.214-216 т.1) відповідач по первісному позову ОСОБА_1 стверджувала, що не укладала вказаного Договору оренди землі, не підписувала його, у зв'язку з чим просила визнати цей Договір недійсним.

Належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження вказаної обставини ОСОБА_1 суду не надала.

Так, за клопотанням ОСОБА_1 та її представника - адвоката Костриці В.С. судом було призначено судову почеркознавчу експертизу на підставі ухвали від 24.06.2021 року (а.с.87-91 т.2).

На вирішення експерта за клопотанням ОСОБА_1 та її представника адвоката Костриці В.С. судом поставлено питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 нею самою чи іншою особою під договором оренди землі без номера від 26.02.2014 року, що є наявним у обліковій справі №2.1.-10 том №1 (справа №4861951), тобто у реєстраційній справі, укладеним від імені ОСОБА_1 з Фермерським господарством «Слобідське» про оренду належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, площею 1,7301 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (тепер Мурафської сільської ради Жмеринського району), в розділі «Підписи сторін» під написом (в графі) «Орендодавець» на друкованій лінії?

Крім того, на вирішення експерта за клопотанням представника позивача ФГ «Слобідське» адвоката Залокоцької В.Д. поставлено питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 нею самою чи іншою особою під договором оренди землі без номера від 26.02.2014 року, що наданий позивачем - ФГ «Слобідське», укладеним від імені ОСОБА_1 з Фермерським господарством «Слобідське» про оренду належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, площею 1,7301 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (тепер Мурафської сільської ради Жмеринського району), в розділі «Підписи сторін» під написом (в графі) «Орендодавець» на друкованій лінії?

Проведення експертизи судом доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В розпорядження експерта суд надав об'єкти для проведення експертизи: 1) примірник договору оренди землі без номера від 26.02.2014 року, що є наявним у обліковій справі №2.1.-10 том №1 (справа №4861951); 2) примірник договору оренди землі без номера від 26.02.2014 року, що наданий ФГ «Слобідське».

Відповідно до висновку експерта від 10.09.2021 року за №4623/4624/21-21, підписи від імені ОСОБА_1 у документах: примірник договору оренди землі без номера від 26.02.2014 року, що є наявним у обліковій справі №2.1.-10 том №1 (справа №4861951); примірник договору оренди землі без номера від 26.02.2014 року, що наданий ФГ «Слобідське», в розділі «Підписи сторін» під написом (в графі) «Орендодавець» виконані рукописним способом кульковою ручкою, без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів та виконані самою ОСОБА_1 (а.с.100-104 т.2).

Відтак, судом встановлено, що Договір оренди землі підписаний відповідачем ОСОБА_1 .

Згодом, 22.12.2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Кострицею В.С. було подано до суду заяву про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог (а.с.173-178 т.2), яка прийнята до провадження суду на підставі ухвали від 22.12.2021 року (а.с.183-186 т.2).

У заяві про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог підставами для визнання недійсним Договору оренди землі від 26.02.2014 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С. зазначає те, що у двох оригіналах примірників оспорюваного Договору існують розбіжності в оформленні, зокрема, дата укладення Договору заповнена різним почерком та різним кольором кулькової ручки; у примірнику Договору, що знаходиться у реєстраційній справі №4861951, не заповнені стрічки щодо нормативно-грошової оцінки землі та щодо розміру орендної плати, тоді як такі стрічки заповнені в тому примірнику Договору, який наданий позивачем ФГ «Слобідське».

При порівнянні судом оригіналів двох примірників Договору оренди землі від 26.02.2014 року (копії цих примірників Договору - а.с.42-44 т.1, який наявний у ФГ «Слобідське», та а.с.153-155 т.2, який наявний у реєстраційній справі №4861951) встановлено, що вони підписані сторонами, наявна печатка ФГ «Слобідське».

При цьому, кожна сторінка Договору оренди землі сторонами Договору не підписувалася.

У оригіналі примірника Договору оренди землі від 26.02.2014 року, який наявний у ФГ «Слобідське», зазначені усі істотні умови, передбачені ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору).

У витребуваній судом реєстраційній справі оригінал примірника Договору оренди землі не містить нормативно-грошової оцінки землі, реквізитів державного акту, розміру орендної плати.

Хоча відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 зазначає у зустрічному позові про відсутність у неї примірника Договору оренди землі від 26.02.2014 року, але нею додано до зустрічного позову копію Договору оренди землі, власноручно засвідчену на відповідність оригіналу, що наявний у ФГ «Слобідське», з якої вбачається, що Договір містить усі істотні умови, передбачені ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору).

Судом встановлено при аналізі умов Договору оренди землі від 26.02.2014 року, що його сторони не врегульовували, зокрема, парафування (підписання кожної із сторінок договору) з метою забезпечення ідентичності примірників договору, та не визначали того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору.

Оскільки сторони не урегулювали в договорі парафування (підписання кожної із сторінок) договору та визначення того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору, то суд вважає, що сторони домовилися щодо тих умов, які відрізняються, враховуючи, що у п.42 зазначається про те, що цей Договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Так як у Договорі (всіх його оригінальних примірниках) міститься вказівка про однакову юридичну силу трьох примірників, суд не приймає та вважає помилковими аргументи позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 у заяві про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог про те, що пріоритет слід надати тому примірнику Договору, який міститься в матеріалах реєстраційної справи.

Відтак, суд вважає, що сторони Договору оренди землі від 14.02.2014 року домовилися щодо всіх істотних умов, які не можуть тлумачитися по різному через відмінність у редакціях примірників Договору, у тому числі, щодо нормативно-грошової оцінки землі, розміру орендної плати.

Отже, відсутні підстави для визнання Договору оренди землі від 26.02.2014 року недійсним, тому зустрічний позов ОСОБА_1 до ФГ «Слобідське» про визнання Договору оренди землі недійсним суд вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Звертаючись до суду з позовом, ФГ «Слобідське» вказувало про порушення своїх прав орендаря діями ОСОБА_1 , яка знаючи, що Договір оренди землі від 26.02.2014 року є чинним, навесні 2018 року зорала земельну ділянку, засіяла її пшеницею, а в подальшому зібрала урожай, позбавивши позивача права користування земельною ділянкою згідно з умовами договору оренди, внаслідок чого йому спричинено збитки у зв'язку з неможливістю використання земельної ділянки.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2019 року справі №152/1569/18 за позовом Фермерського господарства «Слобідське» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, позов ФГ задоволено та зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди орендареві - Фермерському господарству «Слобідське» у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії на земельній ділянці площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка знаходиться на території Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, до моменту припинення дії договору оренди землі, укладеного 26 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Слобідське», зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 4861951; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Слобідське» судовий збір в розмірі 1762 грн. (а.с.54-65 т.1).

Оригінал рішення суду від 03.04.2019 року знаходиться в матеріалах оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №152/1569/18 за позовом Фермерського господарства «Слобідське» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішення суду від 03.04.2019 року набрало законної сили 06.05.2019 року, що вбачається з наданої для огляду адвокатом Залокоцькою В.Д. та оглянутої в судовому засіданні копії вказаного судового рішення з відміткою про набрання ним законної сили.

Вказаним рішенням суду встановлено факт використання ОСОБА_1 , всупереч умовам Договору оренди землі від 26.02.2014 року, земельної ділянки впродовж 2018 року.

Також, рішенням суду від 03 квітня 2019 року у справі №152/1569/18 встановлено наявність елементів цивільного правопорушення, зокрема, неправомірність дій ОСОБА_1 , безпосередній причинний зв'язок між її неправомірними діями та позбавленням можливості орендаря використовувати об'єкт оренди, вину відповідача, що є підставою цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин суд, відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, вважає ці обставини, встановлені судовим рішенням від 03.04.2019 року, такими, що мають преюдиційне значення для означеної справи, та не підлягають доказуванню.

Зі змісту первісного позову та доданих до нього документів убачається, що позивач зсилається на чинення йому перешкод ОСОБА_1 впродовж 2018 року у використанні земельної ділянки останнього згідно з умовами Договору оренди землі від 26 лютого 2014 року.

При цьому, позивач додає до матеріалів цієї справи докази на підтвердження чинення ОСОБА_1 цих перешкод, звернень позивача у правоохоронні органи та органи державного контролю за використанням та охороною земель для встановлення факту самовільного використання відповідачем земельної ділянки, всупереч умовам укладеного і діючого Договору оренди землі (а.с.48-53 т.1).

Разом з тим, зі змісту позовної заяви убачається, що ФГ «Слобідське» звернулося до суду за захистом своїх порушених цивільних прав шляхом відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, заподіяних відповідачем ОСОБА_1 , яка особисто використовує земельну ділянку, яку, згідно з Договором оренди, передала у користування ФГ.

Тобто предметом спору у справі, що розглядається, є вимоги про стягнення збитків за невиконання умов договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Слобідське» щодо земельної ділянки площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 у зв'язку з самовільним використання ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки всупереч умовам Договору оренди землі та позбавленням ФГ можливості користуватися земельною ділянкою.

Тому, у суду відсутні підстави повторного встановлення обставин наявності перешкод, які чинила у 2018 році відповідач ОСОБА_1 Фермерському господарству «Слобідське» у користуванні земельною ділянкою, а також повторно надавати правову оцінку правовідносинам сторін, що були встановлені у рішенні Шаргородського районного суду від 03.04.2019 року, та доказам, що стали підставою для ухвалення вказаного судового рішення та надані позивачем і до справи, яка розглядається (а.с.48-53 т.1), оскільки це суперечить вимогам ч.4 ст.82 ЦПК України.

Відтак, вказані докази відхиляються судом, оскільки не стосуються предмету спору, тобто вимоги про стягнення збитків за невиконання умов договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Слобідське» щодо земельної ділянки площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230.

Також, суд відхиляє розрахунок збитку, якого ФГ «Слобідське зазнало унаслідок невиконання ОСОБА_1 умов визначених договором оренди землі (упущеної вигоди), що наведений позивачем і доданий до позову (а.с.97 т.1).

Так, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

До того ж, спеціальними законодавчими нормами, зокрема, ч.3 ст.157 ЗК України, встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється КМУ, який 19.04.1993 року прийняв постанову за №284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (з наступними змінами).

При цьому, суд встановив, що розрахунок розміру збитків та упущеної вигоди позивач на момент звернення з позовом до суду здійснив самостійно, не звертаючись до компетентного органу, передбаченого Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, тобто відповідної комісії, створеної Мурафською сільською радою.

Таким чином, наведений позивачем у розрахунку (а.с.97 т.1) розмір збитків, заподіяних позивачу відповідачем, визначений не уповноваженим на це земельним законодавством органом, у зв'язку із чим суд вважає приведений позивачем розрахунок збитків та упущеної вигоди таким, що ґрунтується на припущеннях, абстрактним, який не підтверджено належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами.

Зокрема, додані докази на підтвердження приведеного позивачем розрахунку: технологічна карта (а.с.98 т.1), договори поставки, специфікації, звіти про площі та валові збори сільгоспкультур (а.с.99-146 т.1), суд також відхиляє, оскільки вони не можуть слугувати допустимим засобом доказування упущеної вигоди, так як були укладені після 2018 року.

В ході підготовчого провадження позивачем додано до матеріалів справи Акт №1 про визначення розміру збитків, завданих власникам землі та землекористувачам від 05.10.2021 року Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам Мурафської сільської ради, яка діє на підставі Положення, затвердженого рішенням виконкому від 22.06.2021 року за №94, згідно з яким встановлено розмір збитків, заподіяних ФГ «Слобідське» унаслідок невиконання ОСОБА_1 умов Договору оренди землі, який становить 24041, 38 грн. Період, за який визначено розмір збитків, - 2018 рік (а.с.119 т.2).

Вказаний Акт №1 від 05.10.2021 року затверджено Мурафською сільською радою 18.10.2021 року, що вбачається із рішення виконкому за №141 «Про затвердження акту №1 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» (а.с.120 т.2).

Підставою для вказаного Акту №1 є Розрахунок розміру неодержаного у 2018 році доходу ФГ «Слобідське», спричиненого ОСОБА_1 перешкоджанням в обробітку земельної ділянки площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, розміщеної в масиві поля №12 загальною площею 55 га (а.с.121-122 т.2).

Вказаний розрахунок зроблено комісією Мурафської сільської ради згідно з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМУ №284 від 19.04.1993 року, тому приймається судом до уваги як належний, достатній, допустимий та достовірний доказ розміру заподіяних збитків позивачу відповідачем внаслідок невиконання останньою умов Договору оренди землі від 26.02.2014 року.

Так, Комісією Мурафської сільської ради встановлено, що сума недоодержаних ФГ «Слобідське» у 2018 році доходів через перешкоджання ОСОБА_1 господарству в обробітку земельної ділянки площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, розміщеної в масиві поля №12 загальною площею 55 га, визначається як різниця між розрахунковою виручкою від реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції та витратами на її вирощування і становить 24041,38 грн. (а.с.121-122 т.2).

Вказаний розрахунок став підставою для зменшення позивачем за первісним позовом позовних вимог (а.с.117 т.2).

Заперечень щодо вказаного розрахунку упущеної вигоди, здійсненого Комісією Мурафської сільської ради на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ №284 від 19.04.1993 року, відповідач ОСОБА_1 та її представники не навели.

Разом з тим, представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвокат Вдовцова Л.К. у вступному слові та в письмовій промові по судовим дебатам стверджувала, що Мурафською сільською радою Комісію створено не у відповідності до вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ №284 від 19.04.1993 року, оскільки власник землі ОСОБА_1 не входила до складу Комісії, а розрахунок упущеної вигоди, на її переконання, не ґрунтується на законі, при цьому, жодних протоколів, актів, інших достовірних даних, які б підтверджували винні дії ОСОБА_1 у 2018 році, якими було б заподіяно шкоди ФГ, на її переконання, немає.

Суд вважає помилковим вказані ствердження адвоката Вдовцової Л.К., виходячи з такого.

Як вбачається з проаналізованого вище Акту №1 про визначення розміру збитків, завданих власникам землі та землекористувачам, до складу Комісії Мурафської сільської ради, яка діє на підставі Положення, затвердженого рішенням виконкому від 22.06.2021 року за №94, до складу Комісії ввійшли: голова комісії ОСОБА_8 , заступник голови комісії ОСОБА_9 , секретар комісії ОСОБА_10 , члени комісії ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с.119 т.2).

При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_16 , відповідно до довіреності від 23.07.2020 року, що дійсна до 23.06.2023 року, представляє інтереси ОСОБА_1 (а.с.204 т.1).

Відтак, ствердження адвоката Вдовцової Л.К. про те, що Комісія Мурафської сільської ради діяла у відсутності власника землі ОСОБА_1 при визначенні розміру завданих нею ФГ «Слобідське» збитків, є помилковим.

До того ж, суд звертає увагу, що ні ОСОБА_1 , ні її представники - адвокати Костриця В.С. та Вдовцова Л.К. не оскаржували у судовому порядку законність вказаного Положення про створення Комісії від 22.06.2021 року за №94, воно не скасоване, не визнано недійсним у судовому порядку.

Відтак, ствердження адвоката Вдовцової Л.К. про те, що Комісія створена не у відповідності до вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ №284 від 19.04.1993 року, не відповідає дійсним обставинам справи та є помилковим.

Суд звертає увагу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_18 , що предметом первісного позову є відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених Договором оренди землі, тому протоколи, акти, інші дані, які підтверджують винні дії ОСОБА_1 у 2018 році, якими було заподіяно шкоди ФГ, не є предметом розгляду у цій справі, а були предметом розгляду Шаргородського районного суду у справі №152/1569/18, у якій 03.04.2019 року ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили 06.05.2019 року і яким встановлено факт самостійного використання ОСОБА_1 , всупереч умовам Договору оренди землі від 26.02.2014 року, земельної ділянки впродовж 2018 року, що проаналізовано судом вище.

Таким чином суд вважає, що позивачем за первісним позовом ФГ «Слобідське» надано належні, достовірні, допустимі та достатні докази на підтвердження обставини заподіяння збитків, яких ФГ «Слобідське» як орендар зазнало внаслідок невиконання орендодавцем ОСОБА_1 умов Договору оренди землі від 26.02.2014 року.

Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Об'єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

З наведених підстав суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ФГ «Слобідське» (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 28.10.2021 року) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГ збитків, яких останнє зазнало як орендар внаслідок невиконання відповідачем як орендодавцем умов Договору оренди землі, в сумі 24041,38 грн.

Відтак, судом встановлено підстави для задоволення вказаних позовних вимог позивача за первісним позовом ФГ «Слобідське».

28.10.2021 року представник позивача за первісним позовом - адвокат Залокоцька В.Д. подала заяву про застосування строків позовної давності, у якій просить застосувати строки позовної давності та у зв'язку із їх спливом відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Слобідьске», крім випадку, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (а.с.124-125 т.2).

Суд зауважує, що оскільки у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ФГ «Слобідське» про визнання договору оренди землі недійсним з підстав його необґрунтованості слід відмовити, то питання про застосовування строків позовної давності не вирішується, оскільки є самостійною підставою для відмови у позові.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли земельні правовідносини, зокрема, пов'язані з орендою землі, та цивільно-правові відносини щодо відшкодування збитків, заподіяних орендарю внаслідок невиконання орендодавцем умов договору оренди землі та недійсності договору оренди землі, які регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про оренду землі», Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, ЗК України, ЦК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно із ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтями 316, 317, 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі ст.373 ЦК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави, суспільства, його моральним засадам… Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч.1, 3, 4, 5 ст.203 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами) (абз.1 ч.2 ст.207 ЦК України).

У письмовій формі належить вчиняти, в тому числі, правочини між фізичною та юридичною особою … (п.2 ч.1 ст.208 ЦК України).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Згідно зі ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч.2 ст.16 ЦК України. До їх кола належить відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Положеннями частин 1, 2 ст.2 ЗК України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Частинами першою, другою ст.93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положенням ст.13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально… (ч.1 ст.14 ЗУ «Про оренду землі»).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди землі), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Діюча редакція ч.ч.1, 2 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» має іншу редакцію, відмінну від проаналізованої вище, зокрема, істотними умовами договору оренди землі визнається: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 95 ЗК України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.1 ст.27 ЗУ «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частинами 1, 2, 3 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Частинами 1, 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласниками та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно зі ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З роз'яснень, викладених в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вбачається, що вирішуючи позови про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, суди повинні мати на увазі, що згідно зі статями 156, 157 ЗК України відшкодування збитків здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки і діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.

Пунктом «д» ст.156 ЗК України встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, в тому числі, внаслідок: неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частинами 1, 2 ст.28 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами… Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року за №284 (надалі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з п.2 вказаного Порядку, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають, в тому числі, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно з приміткою до цього пункту Порядку, неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

VІ. Висновки суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (рішення у справі «T. та В. проти Сполученого Королівства» від 16 грудня 1999 року).

Частинами першою та другою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вимог проаналізованого вище законодавства, суд зауважує, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Предметом первісного позову у цій справі є вимоги ФГ «Слобідське» як орендаря до ОСОБА_1 як орендодавця про стягнення збитків, яких орендар зазнав у зв'язку із невиконанням орендодавцем умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини другої ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із ст.27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 28 указаного Закону передбачено право орендаря на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Також, відповідно до положень ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється у тому числі шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Крім положень ст.28 Закону України «Про оренду землі» та ст.152 ЗК України, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачено також і умовами договору оренди землі від 26.02.2014 року, укладеною між ФГ «Слобідське» та ОСОБА_1 .

Так, п.24 Договору оренди передбачено, що орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідно до п.«д» ч.1 ст.156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 ЗК України передбачено порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, за яким відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема громадяни, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2019 року у справі №152/1569/18, яке набрало законної сили 06 травня 2019 року: задоволено позовні вимоги Фермерського господарства «Слобідське» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою; зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди орендареві - Фермерському господарству «Слобідське» у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії на земельній ділянці площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, до моменту припинення дії договору оренди землі, укладеного 26 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ФГ «Слобідське», зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.02.2014 року, за номером 4861951.

Суд у справі №152/1569/18 надавав правову оцінку правовідносинам сторін за указаним договором оренди земельної ділянки і встановив незаконність дій ОСОБА_1 , оскільки зі сторони відповідача мала місце протиправна поведінка, яка виразилася у тому, що остання, достовірно знаючи, що строки дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та ФГ «Слобідське» не закінчилися, допустила самостійний обробіток земельної ділянки, і як наслідок унеможливила використання спірної земельної ділянки Фермерським господарством «Слобідське».

За таких обставин суд, відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, вважає ці обставини такими, що мають преюдиційне значення для цієї справи, та не підлягають доказуванню.

Крім того, суд вважає, що ФГ «Слобідське» надано належні та допустимі докази на підтвердження розміру збитків, завданих незаконними діями відповідача, які складалися з прямих витрат підприємства на підготовку земельної ділянки до використання за призначенням, закупівлі добрив для вирощування посівного матеріалу та у вигляді втрати доходу, який могло б отримати підприємство у разі належного виконання умов договору відповідачем, а тому позовні вимоги ФГ підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зауважує, що до висновку про задоволення вимог ФГ «Слобідське» щодо стягнення завданих відповідачем збитків прийшов не на підставі розрахунків збитків, проведених самим позивачем (а.с.97, 98 т.1), оскільки зроблені господарством розрахунки розміру цієї шкоди самі по собі не можуть бути беззаперечними доказами завданих збитків. Такі розрахунки визначаються відповідними комісіями у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

Тому, судом взято до уваги Акт №1 від 05.10.2021 року про визначення розміру збитків, завданих власникам землі та землекористувачам, розрахунок неодержаного у 2018 році році доходу ФГ «Слобідське», спричиненого перешкоджанням ОСОБА_1 в обробітку земельної ділянки площею 1,7301 га з кадастровим номером 0525383000:02:001:0230, розміщеної в масиві поля №12 загальною площею 55 га.

Вказаний розрахунок здійснено комісією Мурафської сільської ради на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Отже первісний позов ФГ «Слобідське» про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача збитків, заподіяних у 2018 році у результаті невиконання орендодавцем умов договору оренди землі, підлягає задоволенню у повному обсязі в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 28.10.2021 року, тобто в сумі 24041,38 грн.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ч.1 ст.4 ЦПК України та статті 15, 16 ЦК України).

За змістом ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи за зверненням особи у межах заявлених нею вимог.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст.16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним (частина друга ст.16 ЦК України).

За змістом частин другої, третьої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Нормами цивільного законодавства передбачений спосіб захисту цивільних прав та інтересів, зокрема й шляхом визнання правочину недійсним, правові засади для застосування якого врегульовані приписами статей 215-236 ЦК України.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

За положеннями ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто відповідно до вищевказаних норм ЦК України, недійсним можна визнати лише договір як правочин, і така вимога може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Договір як документ, а також дублікати чи копії такого документу не можуть бути визнані недійсними.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 14.11.2018 року у справі №161/3245/15-ц (провадження №14-321цс18).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.05.2022 року у справі №613/1436/17 (провадження №61-17583св20) зробив правовий висновок щодо «конкуренції» примірників договору.

Верховний Суд зазначив, що ключовими питаннями, з урахуванням встановлених обставин, на які повинен надати відповідь суд в цій справі є те, чи можуть примірники одного й того ж самого договору мати відмінні редакції змісту його умов та як розв'язати «конкуренцію» примірників договору.

Верховний Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі «Воловік проти України», заява №15123/03, § 45, від 06 грудня 2007 року).

Крім того, Верховний Суд зауважує, що тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац 1 частини першої статті 207 ЦК України).

При тлумаченні абзацу 1 частини першої статті 207 ЦК України Верховний Суд звертає увагу, що: правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами; першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17 (провадження №61-18730св20) зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

У вказаній постанові Верховний суд звертає увагу, що у силу різних причин не виключені в цивільному обороті ситуації, за яких примірники одного й того ж договору матимуть відмінні (не ідентичні) редакції.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.

За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати застосування, зокрема: парафування (підписання кожної із сторінок договору) з метою забезпечення ідентичності примірників договору; визначення того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору. У разі наявності таких правил в договорі, то саме за їх допомогою має вирішуватися «конкуренція» примірників договору стосовно тих чи інших умов. У випадку, коли сторони не урегулювали в договорі парафування (підписання кожної із сторінок договору) та визначення того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору, то найбільш розумним та прийнятним є висновок, що сторони не домовилися щодо тих умов, які відрізняються і в цьому разі відносини сторін мають регулюватися нормами актів цивільного законодавства.

У справі, яка розглядається, позивачем за первісним позовом ФГ «Слобідське» надано оригінал примірника Договору оренди землі, який містить усі істотні умови, передбачені ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 зазначає у зустрічному позові про відсутність у неї примірника Договору оренди землі від 26.02.2014 року, разом з тим, надає до зустрічного позову копію Договору оренди землі, яку власноручно засвідчує на відповідність оригіналу, що наявний у ФГ «Слобідське», з якої вбачається, що Договір містить усі істотні умови, передбачені ст.15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору).

Як вбачається із оригіналів примірників Договору оренди землі від 26.02.2014 року, його сторони не врегульовували, зокрема: парафування (підписання кожної із сторінок договору) з метою забезпечення ідентичності примірників договору; не визначали того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору.

Оскільки сторони не урегулювали в договорі парафування (підписання кожної із сторінок договору) та визначення того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору, то суд вважає, що сторони домовилися щодо тих умов, які відрізняються, і в цьому разі відносини сторін регулюються нормами ЦК України, ЗК України та ЗУ «Про оренду землі».

У оригіналах примірників договорів містяться підписи сторін, наявна печатка відповідача, а також у п.42 зазначається про те, що цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Оскільки у всіх примірниках міститься вказівка про однакову юридичну силу трьох примірників, суд не приймає та вважає помилковими аргументи позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 у заяві про часткову зміну підстав зустрічних позовних вимог, яка подана її представником на той час - адвокатом Кострицею В.С. (а.с.173-178 т.2) про те, що пріоритет слід надати тому примірнику Договору, який міститься в матеріалах реєстраційної справи.

Відтак, суд вважає, що сторони Договору оренди землі від 26.02.2014 року домовилися щодо всіх істотних умов, які не можуть тлумачитися по різному через відмінність у редакціях примірників Договору, у тому числі, щодо нормативно-грошової оцінки землі, розміру орендної плати.

Отже, відсутні підстави для визнання Договору оренди землі від 26.02.2014 року недійсним, тому зустрічний позов ОСОБА_1 до ФГ «Слобідське» про визнання Договору оренди землі недійсним задоволенню не підлягає як необґрунтований.

Суд зазначає, що оскільки суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ФГ «Слобідське» про визнання договору оренди землі недійсним з підстав його необґрунтованості, то питання про застосовування строків позовної давності не вирішується, оскільки є самостійною підставою для відмови у позові.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.133 ЦПК України).

Частинами 1, 2, 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2613 грн. (а.с.1).

Ці витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, оскільки позовні вимоги ФГ «Слобідське» підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст.133 ЦПК України установлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У цивільній справі судом призначалася та проведена судово-почеркознавча та технічна експертиза документів (а.с.100-204 т.2).

Відповідно до ухвали суду від 24.06.2021 року, за клопотанням представника позивача - адвоката Залокоцької В.Д. судом перед експертами ставилося додаткове запитання (а.с.87-91 т.2).

З акту здачі-приймання висновку експерта №4623/4624/21-21 вбачається, що загальна вартість експертизи становить 5148,30 грн. (а.с.105 т.2).

Експертом для ФГ «Слобідське» визначено вартість експертизи згідно з рахунком №2620 від 23.07.2021 року в сумі 2574,15 грн. (а.с.97 т.2).

Ці витрати на проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів ФГ «Слобідське» оплачено, відповідно до платіжного доручення №978 від 02.08.2021 року (а.с.197 т.3).

У заяві про розподіл судових витрат адвокат Залокоцька В.Д. просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ФГ «Слобідське» витрати, понесені у зв'язку із оплатою за проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи в сумі 2574,15 грн. (а.с.167-168 т.3).

Оскільки вказаний висновок експерта є одним із доказів на підтвердження зазначених у позові обставин, то витрати на проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, які понесені позивачем ФГ «Слобідське» в сумі 2574,15 грн., які реально понесені позивачем, слід, в силу вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Згідно із статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні судом позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує норми Конституції України та ст.ст.2, 15, 133, 137, 141 ЦПК України та практику ЄСПЛ щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно із ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

За приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 (провадження №12-14гс22) дійшла такого висновку.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Так, Європейський суд з прав людини у п.95 рішення від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У п.154 рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» Суд констатував, що в кожному з поданих рахунків-фактур, виписаних адвокатом заявника, зазначено загальну вартість багатьох юридичних послуг, без уточнення вартості кожної окремої послуги. Також, Суд висловив сумнів щодо існування об'єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах, зокрема, Суд не встановив, який прямий зв'язок може існувати між, в тому числі, листуванням зі сторонами процесу і не зі сторонами процесу з судовою процедурою. При цьому, Суд нагадав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; тим часом сума, що її вимагав заявник, - в будь-якому разі була надмірна.

Встановлено, що адвокат Залокоцька В.Д. надавала правничу допомогу позивачу ФГ «Слобідське» на підставі довіреності від 01.01.2020 року (а.с.147 т.1) та продовжує надавати правничу допомогу на підставі довіреності від 04.01.2022 року (а.с.40 т.3).

Також, до суду надано копію договору про надання правової допомоги від 20 січня 2020 року без номера, що укладений між позивачем - ФГ «Слобідське» в особі голови Вакуляка В.М. та адвокатом Залокоцькою В.Д. (а.с.169-172 т.3).

Відповідно до п.п.1.1. п.1 вказаного Договору, даний договір укладається сторонами в межах справи про стягнення збитків, яких зазнав орендар ФГ «Слобідське» внаслідок невиконання орендодавцем ОСОБА_1 умов, визначених договором оренди землі. При цьому, адвокат приймає на себе доручення від ФГ надавати йому правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів ФГ, в тому числі, у всіх судах на території України на всіх етапах судочинства з усіма правами без обмежень.

Згідно із п.п.3.1 п.3 Договору про надання правової допомоги від 20.01.2020 року, сторони погодили виплату адвокату гонорару за надання адвокатом правничої допомоги в розмірі 40 (сорока) відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правничу допомогу у справі в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом на підставі рахунку або за фактом надання послуг згідно з актом приймання-передачі наданих послуг і рахунку. У разі бажання клієнта заявити до відшкодування витрати на правову допомогу гонорар сплачується клієнтом адвокату на стадії завершення розгляду справи (до судових дебатів) або протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у справі на користь клієнта.

Підпунктом 3.2 п.3 Договору встановлено, що сплачена клієнтом адвокату вищевказана сума відповідає і складає розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану із справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката відповідно до обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

Згідно з п.п.4.1 п.4 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг в цілому, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань.

У заяві про розподіл судових витрат адвокат Залокоцька В.Д. просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ФГ «Слобідське» судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 23300 грн. (а.с.167-168 т.3).

У клопотанні від 12.06.2023 року адвокат Залокоцька В.Д. уточнила розмір судових витрат, які просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Слобідське» згідно з уточненим розрахунком станом на 12.06.2023 року, зокрема, в сумі 32533,88 грн. (а.с.236, 237 т.3).

На підтвердження сплати позивачем ФГ «Слобідське» гонорару адвокату Залокоцькій В.Д. суду надано копії: платіжного доручення №1313 від 19.10.2021 року на суму 5000 грн. (а.с.174 т.3); платіжного доручення №2270 від 12.07.2022 року на суму 9000 грн. (а.с.175 т.3); платіжного доручення №2623 від 06.10.2022 року на суму 9300 грн. (а.с.176 т.3); платіжної інструкції №3406 від 22.02.2023 року на суму 10000 грн. (а.с.238 т.3).

Таким чином, позивачем ФГ «Слобідське» понесено витрати на правничу допомогу в сумі 33300 грн., проте, представник ФГ - адвокат Залокоцька В.Д. просить стягнути витрати на правничу допомогу, згідно з уточненим розрахунком, в сумі 32533,88 грн. (а.с.236, 237 т.3).

Згідно із актом приймання-передачі наданих послуг станом на 14.11.2022 року №1, ФГ «Слобідське» визнає, що договір про надання правової допомоги виконується адвокатом Залокоцькою В.Д. належним чином (п.1); договір про надання правової допомоги у зв'язку із фактичним повним виконанням сторонами припиняє свою дію з моменту набрання судовим рішенням у справі законної сили (а.с.173 т.3).

Крім того, адвокатом Залокоцькою В.Д. надано деталізований опис робіт, наданих послуг та участі в судових засіданнях у цій справі, починаючи з 2021 року по 2022 рік з метою розподілу судових витрат на правничу допомогу (а.с.237 т.3).

Вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених витрат за участь адвоката Залокоцької В.Д. в судових засіданнях впродовж 2023 року остання не ставить.

08.12.2022 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю ОСОБА_19 , яка має право подавати від імені відповідача заяви (а.с.191 т.3), подала заяву, у якій заперечує щодо стягнення з неї на користь ФГ «Слобідське» витрат на правничу допомогу, зазначивши, що розмір витрат, на її думку, є занадто великим та безпідставним, тоді як вона потерпіла від пожежі та понесла у зв'язку із цим значні витрати (а.с.188 т.3).

До заяви ОСОБА_1 подала копію довідки про доходи з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року на суму 45938,38 грн. (а.с.189 т.3), копію акта про пожежу від 18.09.2022 року (а.с.190 т.3).

Крім того, 15.12.2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовцова Л.К. надіслала до Шаргородського районного суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу із-за не співмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (а.с.192-194 т.3).

В клопотанні адвокат Вдовцова Л.К. просить у разі задоволення позову ФГ «Слобідське» до ОСОБА_1 , при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката Залокоцької В.Д. відмовити у їх стягненні, поклавши їх у повному обсязі на ФГ.

Мотивуючи клопотання, адвокат Вдовцова Л.К. зазначила, що витрати на правничу допомогу, заявлені до стягнення позивачем за первісним позовом, не відповідають критерію реальності, дійсності та необхідності; акт не містить детального опису виконаних адвокатом робіт.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що, на її переконання, у розрахунку витрат не вказано, коли проведені відповідні роботи та надані послуги, коли написана заява про зменшення позовних вимог та заява про застосування строків позовної давності, не підтверджена доказами вартість послуг помічника адвоката в сумі 5675 грн.

Крім того, адвокат Вдовцова Л.К. зазначає, що, на її переконання, платіжні доручення про перерахування коштів ФГ «Слобідське» на ім'я ОСОБА_14 не можуть бути належними доказами понесених витрат на правничу допомогу у цій справі, оскільки в них не зазначено, що ці кошти сплачуються на виконання умов договору від 20.01.2020 року, у зв'язку із чим вважає, що ці кошти сплачені адвокату Залокоцькій В.Д. як юристу ФГ «Слобідське».

Розглянувши заяву ОСОБА_1 та клопотання адвоката Вдовцової Л.К., суд звертає увагу на таке.

У деталізованих розрахунках витрат на правничу допомогу від 15.11.2022 року та від 12.06.2023 року (а.с.177, 237 т.3) наведено, які роботи та послуги надала адвокат Залокоцька ФГ «Слобідське», час, затрачений на надання правничої допомоги, кількість годин участі в судових засіданнях, підготовлені та подані до суду процесуальні документи, разом з тим, витрат на роботу помічника адвоката в сумі 5675 грн. не зазначено.

Відтак, ствердження адвоката Вдовцової Л.К., що робота помічника адвоката врахована у розрахунку витрат на правничу допомогу, не відповідає дійсності.

Крім того, суд звертає увагу відповідача за первісним позовом та її представника на те, що заяви про застосування строків позовної давності та про зменшення позовних вимог подані представником позивача до суду та містяться в матеріалах справи (а.с.124-125 т.2 та а.с.117 т.2 відповідно).

Таким чином, витрати на правничу допомогу у частині підготовки означених заяв реально понесені позивачем.

Щодо ствердження адвоката Вдовцової Л.К. про те, що платіжні доручення про перерахування коштів ФГ «Слобідське» на ім'я ОСОБА_14 не можуть бути належними доказами понесених витрат на правничу допомогу у цій справі, оскільки в них не зазначено, що ці кошти сплачуються на виконання умов договору від 20.01.2020 року, у зв'язку із чим вважає, що ці кошти сплачені адвокату Залокоцькій В.Д. як юристу ФГ «Слобідське», то суд звертає увагу, що вказані платіжні доручення та інструкція підтверджують факт оплати витрат на правничу допомогу саме у цій цивільній справі, оскільки оплата проведена в межах строку дії Договору про надання правничої допомоги від 20.01.2020 року, тоді як інших договорів на представництво інтересів ФГ «Слобідське» адвокатом Залокоцькою В.Д., на підтвердження вказаного ствердження адвокатом Вдовцовою Л.К. не надано.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним у ч.3 ст.141 ЦПК України критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.141 ЦПК України, визначені положеннями частин 6, 7, 9 ст.141 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.141 ЦПК України встановлено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

На виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України адвокат Залокоцька В.Д. 15.02.2022 року подала до суду заяву про попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу у сумі 12405 з розрахунку за 10 годин роботи адвоката (а.с.227 т.2).

В попередньому розрахунку, що міститься в матеріалах справи на аркуші 177 т.3, зазначено, що витрати на правничу допомогу орієнтовно становлять 21790 грн., а в заяві про розподіл судових витрат адвокат Залокоцька В.Д. просить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 2330 грн. (а.с.167-168 т.3).

Разом з тим, з уточненого розрахунку витрат на правничу допомогу від 12.06.2023 року вбачається, що вартість виконаних робіт адвокатом Залокоцькою В.Д. у цій цивільній справі становить 32533,88 грн. (а.с.237 т.3).

У послуги, наданні адвокатом позивачу за первісним позовом, згідно із вказаним вище розрахунком, до правничої допомоги включено види правничої допомоги, які не тільки передбачені в Договорі про надання правової допомоги, а також, передбачені у ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», реально понесені стороною, тому такі витрати слід покладати на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, тобто на відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 .

Крім того, суд враховує, що, згідно із п.п.3.1 Договору визначено, що гонорар адвокату оплачується у розмірі 40 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленому на 1 січня календарного року, за годину надання правничої допомоги та участі адвоката в судових засіданнях, а витрати за надання правничої допомоги, визначені в уточненому розрахунку, не виходять за межі встановленого у Договорі розміру, тому підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки відповідачем ОСОБА_1 було подано зустрічний позов, який прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом на підставі ухвали суду від 18.02.2021 року, який не підлягає задоволенню, але впродовж часу здійснення підготовчого провадження відповідачем подавалися клопотання про зміну підстав зустрічного позову, про призначення почеркознавчої експертизи про виклик свідків, у зв'язку із чим адвокатом Залокоцькою В.Д. підготовлено та подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, письмові заперечення щодо клопотань відповідача про виклик свідків, тому такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір суд вважає обґрунтованим.

Також, позивачем зменшено розмір позовних вимог на підставі розрахунку відшкодування збитків, визначених Комісією Мурафської сільської ради, тому підготування такої заяви про зменшення позовних вимог було необхідним, а ці витрати, зазначені в п.3 розрахунку, фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Крім того, в п.4 розрахунку зазначено про участь адвоката Залокоцької В.Д. у судових засіданнях.

При цьому, адвокат Залокоцька В.Д. реально приймала участь у судових засіданнях у 2021-2022 роках, тому ці витрати є фактичними і неминучими.

При цьому, суд зауважує, що позивач за первісним позовом ФГ «Слобідське» та його представник - адвокат Залокоцька В.Д. не заявляють вимог про стягнення витрат на правничу допомогу за участь адвоката у судових впродовж 2023 року, в тому числі, у тих судових засіданнях, у які відповідач ОСОБА_1 не прибувала без поважних причин, при цьому, подаючи заяви про те, що бажає приймати участь у судових засіданнях, але її або не відпускають з роботи, тоді як не приймає участі в розгляді справи, або вона повідомляє про розірвання договору про надання правничої допомоги з адвокатом Вдовцовою Л.К., що не відповідає дійсності, оскільки адвокат Вдовцова Л.К. на підставі заяви повідомила суд про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.240 т.3, а.с.25, 28, 35, 38 т.4).

При цьому, судом чотири рази визнавалася неявка ОСОБА_1 в підготовче та в судові засідання без поважних причин (а.с.26-29, 243-244 т.3, а.с.3-4, 48-49 т.4).

Відтак, суд вважає, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 , не прибуваючи до суду та безпідставно подаючи клопотання про відкладення судового розгляду, діяла недобросовісно при використанні своїх процесуальних прав та несумлінно при виконанні процесуальних обов'язків, чим обмежувала права учасників провадження та перешкоджала діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду справи, демонструвала відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір.

Отже, суд погоджується із наведеними адвокатом Залокоцькою В.Д. розрахунками вартості правничої допомоги під час надання правничої допомоги та представництва інтересів позивача ФГ «Слобідське» у судових засіданнях у 2021-2023 роках, тому вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 , а заява ОСОБА_1 та клопотання адвоката Вдовцової Л.К. про зменшення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Оскільки зустрічний позов ОСОБА_1 до ФГ «Слобідське» про визнання договору оренди недійсним не підлягає задоволенню, то не підлягають стягненню з ФГ на її користь понесені витрати на сплату судового збору, на оплату проведення судової почеркознавчої експертизи та на правничу допомогу, про що просила адвокат Вдовцова Л.К. у письмовій промові по судовим дебатам (а.с.136-137 т.3).

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 15, 19, 81, 83, 89, 133, 137, 139, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.3, 15, 16, 22, 202, 203, 207, 208, 210, 215. 216, 316, 317, 321, 328, 373, 626, 628, 629, 638, 792, 1166 ЦК України, ст.ст.78, 93, 125, 152, 156, 157 ЗК України, ст.ст.1, 13, 14, 15, 27, 28 Закону України «Про оренду землі», п.п.1, 2, 3, 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, суд,

вирішив:

Позовну заяву Фермерського господарства «Слобідське», в інтересах якого діє адвокат Країло Степан Васильович, до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Слобідське» в рахунок відшкодування збитків, яких зазнало ФГ «Слобідське» у 2018 році унаслідок невиконання ОСОБА_1 умов, визначених договором оренди землі від 26 лютого 2014 року у сумі 24041 (двадцять чотири тисячі сорок одну) гривню 38 (тридцять вісім) копійок.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Слобідське» про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.

Розподіл судових витрат

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Слобідське» судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 2613 (дві тисячі шістсот тринадцять) гривень; по сплаті за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 2574 (дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) гривні 15 (п'ятнадцять) копійок; на професійну правничу допомогу в сумі 32533 (тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять три) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім'я (для фізичних осіб) сторін:

- позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - Фермерське господарство «Слобідське», місцезнаходження: с. Клекотина Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - Шаргородський район) Вінницької області, вул. Вишнева, буд.90, поштовий індекс: 23525, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 32349791;

- відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Клекотина Шаргородського району Вінницької області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 28.08.2002 року Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне рішення складено та підписано 23 жовтня 2023 року.

Суддя:

Попередній документ

114350250

Наступний документ

114350252

Інформація про рішення:

№ рішення:	114350251
№ справи:	152/1434/20
Дата рішення:	16.10.2023
Дата публікації:	25.10.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Шаргородський районний суд Вінницької області
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (12.12.2023)
Дата надходження:	30.11.2023
Предмет позову:	за позовом Фермерського господарства «Слобідське», в інтересах якого діє адвокат Країло Степан Васильович, до Миросліп Ольги Павлівни про відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі,

Розклад засідань:

Минулі засідання (38)

06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
06.12.2025 10:26	Шаргородський районний суд Вінницької області
27.01.2021 13:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
18.02.2021 10:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
10.03.2021 11:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
08.04.2021 10:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
05.05.2021 10:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
27.05.2021 10:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
11.06.2021 11:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
24.06.2021 14:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
01.10.2021 10:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
28.10.2021 14:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
10.11.2021 14:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
18.11.2021 15:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
30.11.2021 15:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
22.12.2021 14:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
13.01.2022 09:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
15.02.2022 14:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
24.02.2022 14:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
12.09.2022 14:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
07.10.2022 11:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
16.11.2022 14:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
19.12.2022 10:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
16.01.2023 11:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
21.04.2023 10:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
14.06.2023 10:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
12.07.2023 10:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
19.07.2023 10:00	Шаргородський районний суд Вінницької області
20.09.2023 10:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
16.10.2023 13:30	Шаргородський районний суд Вінницької області
16.01.2024 14:10	Вінницький апеляційний суд