Рішення від 11.10.2023 по справі 146/1409/23

Справа № 146/1409/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"11" жовтня 2023 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - cyдді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Томашпіль адміністративну справу

ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: поліцейського офіцера громади Томашенко Олег Андрійович

відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області

вимоги позивача: про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафісковане не в автоматичному режимі

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

20 вересня 2023 року до суду з цією позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 30 червня 2023 року відносно гр. ОСОБА_1 по ч. 4 ст. 126 КУпАП та стягнути з ГУНП у Вінницькій області на користь позивача судові витрати.

Позов мотивовано наступним.

30 червня 2023 року о 21.00 год. відносно гр. ОСОБА_1 винесено поліцейським офіцером громади Томашенком О.А. постанову про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вказана постанова поліцейським не виносилася в присутності позивача та копія вказаної постанови вручена останньому не була.

Позивач вказує, що при отриманні ним обвинувального акту відносно ОСОБА_1 18 вересня 2023 року та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, було здобуто копію постанови від 30.06. 2023 року.

Також, 8 вересня 2023 року постановою Крижопільського районного суду закрито провадження по вчиненню адміністративного правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Окрім того в позові зазначено, що згідно наказу поліцейського ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення йому догани, через порушення нормативно - правового акту при неналежному оформленні адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що з оскаржуваною постановою про накладення на нього адміністративного стягнення погодитися не можна, оскільки вона складена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно фабули постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавлений права керування, однак позивач вважає дані твердження безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Також позивач вказує на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності без забезпечення належних гарантій юридичного захисту.

2 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив поліцейського офіцера громади ОСОБА_2 , в якому останній просить в задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади Томашенка О. А., Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафісковане не в автоматичному режимі відмовити в повному обсязі, оскільки позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, та необґрунтованими.

У відзиві відповідач вказує на те, що факт правопорушення підтверджується винесеною постановою, постановою Святошинського районного суду м. Києва у справі 3 759/1896/23, постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року та відеозаписом здійсненим під час спілкування з позивачем. Крім того зазначено, що дії поліцейського офіцера громади Тульчинського РВП ГУНП України у Вінницькій області Томашенка О.А. щодо виявлення 30 червня 2023 року факту адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 є правомірними та законними. Спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного законодавства, інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Разом з тим у відзиві наголошено, що стягнення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП поліцейським офіцером громади застосовано у межах наданих йому повноважень і лише під час виконання службових обов'язків та було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

4 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в якому представник ГУНП у Вінницькій області просить в задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади Томашенка О. А., Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафісковане не в автоматичному режимі відмовити в повному обсязі, оскільки позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, та необґрунтованими.

У відзиві відповідач вказує на те, що факт правопорушення підтверджується винесеною постановою, постановою Святошинського районного суду м. Києва у справі 3 759/1896/23, постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року та відеозаписом здійсненим під час спілкування з позивачем. Крім того зазначено, що дії поліцейського офіцера громади Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Томашенка О.А. щодо виявлення 30 червня 2023 року факту адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 є правомірними та законними. Спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного законодавства, інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 21 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 2 жовтня 2023 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 2 жовтня 2023 року продовжено строки розгляду даної справи, розгляд справи призначено на 9 жовтня 2023 року.

2 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву поліцейського офіцера громади Томашенко О.А.

4 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 9 жовтня 2023 року розгляд справи відкладено на 11 жовтня 2023 року.

Доводи учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Корнійчук С.А. в судове засідання не з'явилися, однак адвокат Корнійчук С.А. направив на адресу суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без його участі, позов задовільнити в повному обсязі, зазначив, що протягом п'яти днів будуть подані до суду докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути з відповідачів.

Представник Головного управління національної поліції у Вінницькій області та поліцейський офіцер громади Томашенко О.А.в судове засідання не з'явилися, хоча були завчасно та належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, на адресу суду направили відзиви на позовну заява.

Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Конституція України.

Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс адміністративного судочинства України.

Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 статті 9. Розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 2 статті 74. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 72. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Стаття 7. Ніхто не може бути підданим заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стаття 9. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі по тексту - КУпАП) за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, зокрема передбачені частиною 4 ст. 126 КУпАП.

Стаття 251. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 268 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.

Вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є "необхідним" для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2023 року, ПОГ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції О. Томашенком відносно ОСОБА_1 було винесено постановупро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 678538. Відповідно до винесеної постанови, ОСОБА_1 30 червня 2023 року о 19.05 год. керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Сонячне здійснював рух при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами, згідно рішення Святошинського райсуду м. Києва.

До ОСОБА_1 прийнято рішення про застосування стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн.

Відповідно до ч.2 с. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 8 вересня 2023 року у справі № 134/1288/23, вирішено провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, коли існують сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненому правопорушенні, згідно вимог Конституції України, такі сумніви трактуються на його користь.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 1 березня 2023 року справа № 759/1896/23, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

З оглянутого в судовому засіданні відео, доданого до відзиву, не встановлено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Вказаного в протоколі адміністративного правопорушення, а саме те, що позивач керував автомобілем будучи позбавленим права керування транспортними засобами на відео зафіксовано не було.

Крім того, доданий відеозапис здійснений поліцейським на власний мобільний телефон є неналежним доказом, оскільки отриманий з порушенням вимог закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від02.07.2015 № 580-VIIIполіція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026від 18грудня 2018року визначений чіткий перелік пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію.

При цьому вказана Інструкція не надає право поліцейським здійснювати відеофіксацію порушення Правил дорожнього руху власними мобільними пристроями.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Разом з тим, позивачем зазначено одним із відповідачів поліцейського офіцера громади ОСОБА_2 .

Працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.

Тому, належним відповідачем як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції, в даному випадку ГУНП у Вінницькій області.

Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 803/1252/17.

Таким чином, поліцейського офіцера громади ОСОБА_2 є неналежним відповідачем.

При цьому підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Таким чином заміну неналежного відповідача на належного законодавець пов'язує з волею позивача.

Разом з тим, позивач клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем не надав, тому суд не може замінити неналежного відповідача.

На підставі викладеного, оскільки позивачем пред'явлено позов до відповідачів, один з яких не є належними відповідачем по справі, з клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем позивач не звертався, а суд не вправі за власною ініціативою вчиняти вказані дії, отже, позовні вимоги в частині вимоги до неналежного відповідача за вказаних обставин задоволенню не підлягають.

Відповідачем, ГУНП у Вінницькій області не надано жодних належних доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що в діях позивача наявний склад інкримінованого йому правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та процедури її винесення..

Суд наголошує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

В контексті наведеного, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд повинен повно встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надати їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували обставини викладені в позові, дані обставини не спростовано, суд приходить до висновку, що вину ОСОБА_1 не доведено у встановленому порядку, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі-закриттю.

Зважаючи на задоволення позову, суд вважає, що витрати по сплаті позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача, відповідно до положень ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 9, 33, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 285, 288 КУпАП, ст. 2, 5, 6, 7, 9, 70-77, 229, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади Томашенка Олега Андрійовича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафісковане не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 678538 від 30.06.2023 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області сплачений судовий збір у розмірі 536, 80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 20 квітня 2023 року, орган, що видав 0532, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління національної поліції у Вінницькій області, адреса: вул. Театральна, 10 м. Вінниця, ЄДРПОУ - 40108672.

відповідач: поліцейський офіцер громади Томашенко Олег Андрійович,адреса вул. Полковника Зеленського, 1а, смт. Крижопіль Вінницька область.

Суддя: О. В. Пилипчук

Попередній документ
114350197
Наступний документ
114350199
Інформація про рішення:
№ рішення: 114350198
№ справи: 146/1409/23
Дата рішення: 11.10.2023
Дата публікації: 25.10.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Томашпільський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.01.2024)
Дата надходження: 28.12.2023
Розклад засідань:
02.10.2023 09:40 Томашпільський районний суд Вінницької області
09.10.2023 10:30 Томашпільський районний суд Вінницької області
11.10.2023 10:10 Томашпільський районний суд Вінницької області
02.11.2023 08:20 Томашпільський районний суд Вінницької області
04.01.2024 10:00 Томашпільський районний суд Вінницької області
10.01.2024 08:10 Томашпільський районний суд Вінницької області