Єдиний унікальний номер 142/533/23
Номер провадження № 3/142/337/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2023 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1 , громадянки України, пенсіонерки,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
09 жовтня 2023 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції №1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 145686 від 08 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, з додатками.
Відповідно вказаного протоколу, 08 жовтня 2023 року близько 11 години 40 хвилин, в смт. Піщанка, по вул. Центральна, на місцевому ринку, ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами без отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному за викладених в протоколі обставинах не визнав, разом з тим, зазначила, що дійсно здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, оскільки в неї вони дешевші ніж в магазині, вказала, що працівники поліції вилучили дану продукцію та склали відносно неї протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, оцінивши в сукупності всі надані докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Вказана норма закону є бланкетною, тобто не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Крім того, в п. 9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що у ньому відповідно до ст. 256 КУпАП відсутні відомості, необхідні для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено нормативний акт та конкретні положення нормативного акту, які було порушено ОСОБА_1 .
Разом з тим, відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення необхідного посилання на конкретну норму акту законодавства, що визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28 жовтня 2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
При цьому, слід враховувати приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважити на практику ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), де ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений без дотримання вимог процесуального закону, а тому не може бути визнаний судом допустимим доказом на підтвердження вини особи.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а лише фіксує обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені доказами долученими до протоколу.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 145686 від 08 жовтня 2023 року не надано доказів того, що метою здійснення ОСОБА_1 торгівлі було отримання прибутку, яка є обов'язковою умовою здійснення господарської діяльності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо того, за якою ціною здійснювалася реалізація тютюнових виробів, алкогольних напоїв, та чи були від продажу отримані будь-які грошові кошти. Також відсутні належні і достатні докази того, що саме ОСОБА_1 здійснював торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами з метою отримання прибутку, тобто займався господарською діяльністю, оскільки саме такі дії передбачає об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Також на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення до протоколу долучено акт вилучення, яким вилучено: «Marlboro» 17 штук, «Marshall» 19 штук та «Compliment» 15 штук, вилучені на території місцевого ринку в ОСОБА_1 , однак норми КУпАП не містять положень, які б регламентували проведення таких дій, що ставить під сумнів законність проведення такого вилучення.
Разом з тим, відповідно ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються протоколом про вилучення речей і документів. Положення ч. 2 ст. 265 КУпАП встановлюють, що про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання. Таким чином, КУпАП не передбачає складання акту про вилучення речей, а встановлює імперативну вимогу щодо складання протоколу, а тому долучений до протоколу акт від 25 травня 2023 року не може взятий судом до уваги як допустимий доказ на підтвердження вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інших належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення до протоколу не долучено.
Разом з тим, за змістом п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП, у частині, що стосується правопорушень в галузі господарської діяльності, ліцензії на провадження якої видає відповідний орган ліцензування, має право складати тільки уповноважена на те особа відповідного органу ліцензування.
Згідно з п.6 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609, органом ліцензування для цілей роздрібної торгівлі алкогольними напоями, до яких відноситься вино і пиво, тютюновими виробами є територіальний орган Державної податкової служби.
Оскільки орган національної поліції відповідно до закону не є органом ліцензування господарської діяльності у виді роздрібної торгівлі вище переліченими товарами, то посадова особа органу національної поліції не має права складати протокол про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП стосовно роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, при відсутності належних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, який складений до того ж неповноважним органом, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 08 жовтня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 ч. 1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , тютюнові вироби, «Marlboro» 17 штук, «Marshall» 19 штук та «Compliment» 15 штук, вилучені на території місцевого ринку в ОСОБА_1 , - повернути останньому за належністю.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: