ЄУ № 712/6836/23
Провадження №2/712/2340/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути надміру виплачені кошти у сумі 4 196,66 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 23 серпня 2023 року.
23 серпня 2023 року судове засідання відкладено на 23 жовтня 2023 року у зв'язку з неявкою учасників справи.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, вказані положення процесуального закону не передбачають з'ясування причин повторної неявки представника позивача у судове засідання, а мають імперативну норму щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою представника позивача.
Представник позивача повідомлявся про дати судових засідань шляхом направлення судових повісток на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену у позовній заяві. Згідно довідок про доставку електронного листа судові повістки про виклик до суду від 21.07.2023 та 28.08.2023 доставлені до зазначеної електронної скриньки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № У постанові КГС ВС від 28.04.2023 № 904/272/22 зазначено, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
У постанові КЦС ВС від 06.03.2023 № 753/19393/20 зазначено, що для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Якщо учасник справи подав суду електронну адресу, зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 зазначено, що зогляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Верховний Суд зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Судові повістки позивачу направлялися на електронну адресу, зазначену ним у позові. Крім того, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 1850103391374, відповідно до якого представником позивача 31.07.2023 отримано особисто поштове відправлення..
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не надав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд має право залишити позов без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Положення частини п'ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не встановлюють вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у випадку визнання судом його явки обов'язковою та виклику до суду. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.06.2020 (справа № 910/16978/19).
У постанові Верховного Суду від 12 січні 2023 року у справі № 9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Слід також враховувати правову позицію Європейсього суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, оскільки представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштівбез розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 223, 257, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштівзалишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.С. Стеценко