Справа № 711/6640/23
Номер провадження 3/711/2313/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаського районного управління поліції про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 30.08.2023 року близько 20.20 год. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинив відносно батька ОСОБА_2 сварку, а саме: гучно виражався нецензурною лайкою, погрожував розправою, тримаючи кухонну вилку в руках,чим вчинив адміністративне праворушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне праворушення, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, з заявою про відкладення до суду не звертався.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок, щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього.
Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, не порушив його право на захист.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Зазначене дає підстави і зобов'язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з'являється в судове засідання.
В судовому засіданні, особа стосовно якої вчинено домашнє насильство - ОСОБА_2 надав пояснення, що його син ОСОБА_1 тривалий час зловживав алкогольними напоями, через що у них виникали постійні сварки. В ході сварок син, неодноразово вчиняв відносно нього домашнє насильство та наносив легкі тілесні ушкодження, через що він звертався до поліції. Близько 10 місяців тому ОСОБА_1 , забравши всі свої особисті речі, виїхав з дому у невідомому напрямку, не залишивши будь-яких контактів. В зв'язку з тим, що в ході експлуатації у вхідних дверях квартири зламався замок, він був вимушений його замінити, що він і зробив. Наміру не пускати ОСОБА_1 додому не мав. Проте останній, з'явившись через тривалий час відсутності та не змігши відчинити двері старим ключем, за допомогою болгарки пошкодив двері, при цьому звинувативши його в перешкоді зайти додому. Після чого, ОСОБА_1 почав гучно на нього кричати, при цьому висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою тримаючи вилку в руці.
В судовому засіданні представник особи, стосовно якої вчинено домашнє насильство ОСОБА_2 - адвокат Ліннік М.С. надав пояснення, що його довіритель тривалий час страждав від неправомірних дій свого сина ОСОБА_1 , який зловживає алкогольними напоями. В ході сварок, ОСОБА_1 неодноразово наносив батькові легкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим, останній звертався до поліції, проте чи порушенні кримінальні провадження йому не відомо, оскільки його ніхто не викликав та не повідомляв про прийняті рішення. Крім того, понад 10 місяців тому ОСОБА_1 , зібрав всі свої особисті речі та пішов у невідомому для ОСОБА_2 напрямку, при цьому не залишивши буд-яких контактів. В зв'язку з тим, що в ході експлуатації у вхідних дверях квартири, в якій залишився проживати ОСОБА_2 , зламався замок, він був вимушений його замінити, що він і зробив. Будь-якого наміру не пускати ОСОБА_1 додому, останній не мав на меті. Проте ОСОБА_3 30.08.2023 року, з'явившись без попередження через тривалий час відсутності, не зміг відчинити двері квартири старим ключем, за допомогою болгарки пошкодив двері. При цьому ОСОБА_1 почав гучно висловлюватися нецензурною лайкою в бік батька, ображаючи його та погрожуючи фізичною розправою, при цьому штовхав та наносив удари, в зв'язку з чим і було викликано працівників поліції. Враховуючи викладене, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства відносно батька доведено, а тому просить суд притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення особи, стосовно якої вчинено домашнє насильство ОСОБА_2 та його представника - адвоката Лінніка М.С., дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Водночас, фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
У відповідності до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на осіб, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 948754 від 30.08.2023 року;
- терміновим заборонним приписом серії АА № 356507 відносно ОСОБА_1 від 30.08.2023;
- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, згідно якої ОСОБА_2 зазначає, що 30.08.2023 року близько 20.20 год. за місцем проживання гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно батька ОСОБА_2 , штовхав та ображав словесно;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких останній зазначив, що 30.08.2023 року він перебував дома за адресою.: АДРЕСА_1 , де займався домашніми справами. Близько 20.20 год. до квартири прийшов його син ОСОБА_1 , та зайшовши до квартири розпочав вчиняти сімейну сварку прямо зі входу, а саме ображав словесно, виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, тримав вилку в рухах, а він взяв молоток до рук. Доки чекав приїзду поліції, між ними відбулася словесна перепалка, на зауваження припинити сварку - не реагував, після чого був приїзд поліції. До приїзду поліції штовхав його в квартирі та пошкодив замок на вхідних дверях;
- формою оцінки вчинення домашнього насильства від 30.08.2023 року, згідно якого ризик вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 визначено, як високий, та іншими матеріалами справи;
- поясненнями особи, стосовно якої вчинено домашнє насильство ОСОБА_2 та його представника - адвоката Лінніка М.С., наданими в судовому засіданні.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.
Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
За перелічених фактичних обставин, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, зважаючи на те, що ОСОБА_1 під час складання протоколу вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП саме у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Разом із тим, положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст.5 вказаного Закону.
Як встановлено, ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору не відноситься, а відтак, відповідно до ст.40-1 КУпАП з нього слід стягнути судовий збір на користь держави за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі, який був встановлений на день вчинення адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.23, 34, 35, 40-1, 173-2, 279, 284, 287, 283, 294, 307, 308 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 536,8 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник