Справа № 138/2942/23
Провадження №:1-кс/138/792/23
23 жовтня 2023 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020160000512 від 05.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із зазначеним клопотанням звернувся слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Redmi A1» моделі «220733 SG» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , власницею якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримали.
Власник майна ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, - в порядку ч.ч.2, 9 ст.135 КПК України, в судове засідання не з'явилась, не повідомила про причини неявки.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове зсідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є забезпечення можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення :
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що стогується з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій.
Отже, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може бути застосований з метою забезпечення збереження речових доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Як передбачено ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частинами 2, 3 ст.168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Загальними підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і арешт майна, КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
4 жовтня 2023 року до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який просить прийняти міри до ОСОБА_7 та чоловіка на ім'я ОСОБА_8 , які шляхом зловживання довірою заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 72 тисячі гривень та 500 доларів США.
За даним фактом 5 жовтня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023020160000512 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Згідно рапорту о/у СКП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 від 12.10.2023 під час проведення першочергових оперативно-розшукових заходів встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Також було встановлено, що ОСОБА_5 у власності має мобільний телефон з абонентським номером зв'язку НОМЕР_3 , який використовується у мобільному пристрої з ІМЕІ: НОМЕР_4 , по якому вона спілкувалася із ОСОБА_6 та вела переписку, а також спілкувалася із іншими особами, які можуть бути її співучасниками.
В ході проведення обшуку згідно ухвали слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду, за адресою: с. Лозова Жмеринського (Шаргородського) району Вінницької області, вулиця Миру, 87 виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Redmi A1» моделі «220733 SG» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 із сім картою № НОМЕР_3 .
Постановою слідчого від 20 жовтня 2023 року вищевказаний вилучений предмет визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту на майно слідчий обґрунтовує тим, що мобільний телефон зберіг на собі слідчим вчиненого кримінального правопорушення, оскільки з використанням саме цього терміналу мобільного зв'язку здійснювались телефонні розмови із потерпілим від злочину.
Таким чином вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки необхідність його накладення обумовлена потребою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. До того ж, стадія досудового розслідування триває, а відомості щодо кваліфікації кримінального правопорушення, яке внесено до ЄРДР, не є остаточними, адже пов'язані з попередньою кваліфікацією дій, яка може в подальшому уточнюватись.
На даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є накладення арешту на майно.
Слідчий суддя також враховує, що обраний захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які чітко регламентуються нормами ст.219 КПК України. Відповідно у випадку, якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у розумні строки, відповідно до ст.28 КПК України не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин, власникмайна не позбавлений права ініціювати в порядку ст.174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Матеріали провадження свідчать про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальну провадженню.
Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді не надано.
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт мобільний телефон марки «Redmi A1» моделі «220733 SG» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору.
Копію ухвали надіслати фізичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1