Номер справи137/974/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2023 Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у смт. Літин кримінальне провадження №12023020050000389 від 18.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 19.04.2002 Літинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; 12.06.2002 Літинським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70, ч.2 ст.70, ч.3 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 19.11.2015 Ладижинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.304, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.02.2020 на 01 рік 06 місяців 28 днів, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався, в останнє відповідно до Указу Президента України від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено з 05:30год 20 травня 2023 року терміном на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
16.07.2023 близько 11:00год, ОСОБА_5 , перебуваючи на території складських приміщень, що знаходяться за адресою: будинок АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до гаражного приміщення, яке на момент вчинення злочину було відчинене, увійшов всередину, де знаходився автомобіль марки ВАЗ 21099 держаний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 . Реалізовуючи свій злочинний умисел та переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, ОСОБА_5 , перебуваючи в середині гаражного приміщення, підійшов до автомобіля марки ВАЗ 21099, держаний номерний знак НОМЕР_1 та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, всупереч волі законного володільця та за відсутності визначених законом підстав, діючи таємно, з метою незаконного збагачення, умисно, із відчиненого багажного відділення вищезазначеного автомобіля, вчинив крадіжку технічно справного автомобільного електричного компресора торгової марки «Uragan» моделі «90170», що належить ОСОБА_4 , ринкова вартість якого згідно з висновком експерта Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №4561/23-21 від 01.08.2023, станом на 16.07.2023, становила 1021,04 (одну тисячу двадцять одну гривню чотири копійки) грн. Після вчиненого злочину, ОСОБА_5 залишив місце події, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1021,04грн.
Вказаними діями ОСОБА_5 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та детально розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення, згідно з якими він за часу, місця, обставин та способу, встановлених судом, вчинив крадіжку автомобільного електричного компресора з автомобіля, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд. ОСОБА_5 повністю підтверив та погодився із усіма обставинами вчинення правопорушення, вказаними у висунутому йому обвинуваченні, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні погодився із усіма обставинами вчинення правопорушення, вказаними у обвинувальному акті, повідомив, що ОСОБА_5 відшкодував завдані йому збитки та претензій до нього він не має. При призначенні покарання обвинуваченому просив його суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку присутніх учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
На підставі вищенаведеного, суд допитавши обвинуваченого та з'ясувавши позицію потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_5 вчинив умисний закінчений тяжкий злочин.
ОСОБА_5 безробітний, не одружений, на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває; раніше неодноразово судимий, в тому числі, за злочини проти власності, згідно характеристики органу місцевого самоврядування, останні компрометуючими матеріалами не володіють, проте повідомили, що ОСОБА_5 притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Відповідно до досудової доповіді органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є високим, виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, в судовому засіданні не встановлені.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний закінчений тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, у тому числі за злочини проти власності, а також позиції прокурора та органу пробації щодо неможливості виправлення засудженого без позбавлення волі і те, що це може становити небезпеку для суспільства та не сприятиме виправленню засудженого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства. Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_5 визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки, зважаючи на думку потерпілого, який просив суворо не карати, суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі, строк якого визначає мінімальним в межах передбаченої санкції ч.4 ст.185 КК України.
Підстави до застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання не встановлені.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової експертизи по даному кримінальному провадженню становлять 716,94грн, відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 2, 7, 100, 124, 174, 349, 351, 358, 368-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 716,94грн (сімсот шістнадцять гривень 94 копійки).
Скасувати арешт на автомобільний компресор, марки «Uragan 90170», який було вилучено 18.07.2023 на підставі добровільної заяви ОСОБА_5 , накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2023 справа №127/21547/23.
Речовий доказ у кримінальному провадженні автомобільний компресор, марки «Uragan 90170», повернути власнику-потерпілому ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Поряд з цим, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, котрі ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження котрих було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя: ОСОБА_1