19 жовтня 2023 року
№ провадження 2-ві/646/15/23
Справа № 646/5128/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Глоби М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської Т.М. у цивільній справі № 646/5128/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовської Т.М. перебуває на розгляді вище вказана цивільна справа.
19.10.2023 року в підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив відвід судді Янцовській Т.М., мотивуючи його тим, що судом не встановлено особу представника відповідача, не перевірено його повноваження.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.10.2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської О.Є., подану у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, передано до канцелярії суду для визначення в порядку ст. 33 ЦПК України складу суду.
Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2023 для розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської Т.М. визначено суддю Червонозаводського районного суду м. Харкова Глобу М.М.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву про відвід судді Янцовської Т.М., дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначенні підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, п. п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. theUnitedKingdom), рішення від 10.06.1996 року, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), рішення від 7.08.1996 року, п. 58).
Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України».
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на підстави заявленого відводу ОСОБА_1 , в якому він фактично оскаржує процесуальні дії судді Янцовської Т.М. при розгляді цивільної справи, суд приходить до висновку про відсутність передбачених цивільно-процесуальним законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської Т.М.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської Т.М. у цивільній справі № 646/5128/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя