Справа № 645/3494/23
Провадження № 1-кп/645/248/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023221190000455 від 11.04.2023 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньо технічною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573 від 12 серпня 2022 року, №757/2022 від 07 листопада 2022 року, №58/2022 від 06 лютого 2023 року та №254/2023 від 01 травня 2023 року), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан.
23.03.2023 р. увечері, точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, шляхом вільного доступу, зайшов до кімнати, де знаходився ноутбук марки «ASUS моделі X540SC-XX040D 15.6 (90NBOB21-MO2160)», смарт-годинник «Smart Watch», моделі 2 «2E WAVE SE 40MM», золоті сережки (гвоздики) круглої форми 585 проби, чистою масою золота 3 грами, належні потерпілій ОСОБА_4 . У подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаній кімнаті квартири та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_4 , проживала в іншій квартирі, шляхом вільного доступу, таємно викрав ноутбук марки «ASUS моделі X540SC-XX040D 15.6 (90NBOB21-MO2160)», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 14.06.2023 становить 5015 гривень 00 копійок, смарт-годинник «Smart Watch», моделі «2E WAVE SE 40MM», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.06.2023 становить 459 гривень 17 копійок, та золоті сережки (гвоздики) круглої форми 585 проби, чистою масою золота 3 грами, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 27.06.2023 становить 3919 гривень 62 копійки. Надалі із викраденим майном ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, звернувши викрадене майно на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 9393 гривні 79 копійок.
Крім того, 27.03.2023 р. у період часу з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у період дії воєнного стану на території України ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинено повторно, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, шляхом вільного доступу, зайшов до кімнати, де знаходився телевізор марки «Samsung», моделі «UE32T5300AU», належний потерпілому ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаній кімнаті квартири та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_7 , проживав в іншій квартирі, шляхом вільного доступу таємно викрав телевізор марки «Samsung», моделі «UE32T5300AU», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 20.04.2023 становить 6247 гривень 00 копійок. Надалі із викраденим телевізором ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, звернувши викрадене майно на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 6247 гривень 00 копійок.
У судовому засіданні ОСОБА_6 , винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та беззаперечно, при цьому показав, що 23.03.2023 р. у вечірній час, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу викрав ноутбук «Аsus», смарт-годинник «Smart Watch» та золоті сережки. З викраденим майном покинув приміщення квартири та розпорядився ним на власний розсуд. Також, 27.03.2023 р. в обідній час він, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, викрав телевізор «Samsung». Викраденим майном розпорядився на власний розсуд. У скоєному щиро каявся, просив суворо не карати. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 до нього про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав у повному обсязі, зобов'язався відшкодувати шкоду до квітня 2024 року.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо покарання, покладався на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову, просили ОСОБА_6 покарати суворо.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів щодо речових доказів та судових витрат.
Аналізуючи вищевикладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 , своїми умисними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, і така кваліфікація його дій є правильною.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, за якими метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
При визначенні ОСОБА_6 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога.
При встановлені обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно ст. 66 КК України, суд зазначає наступне.
Розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.11.2021 (справа № 199/6365/19).
Судом встановлено та не оспорюються учасниками кримінального провадження, що обвинувачений ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в повному обсязі та щиро кається.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 , наданими в судовому засіданні.
З огляду на зазначене, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , його вік, стан здоров'я та поведінку до вчиненого злочину, характеристику, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України та приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і відбування покарання, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 50 КК України стосовно дотримання мети.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Щодо цивільних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 суд зазначає наступне.
Так, потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов на відшкодування майнової шкоди в розмірі 2627,20 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.
Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на відшкодування майнової шкоди в розмірі 9393,79 грн. та моральної шкоди в розмірі 15000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що заподіяла його.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичній болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 3, 5, 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, суд має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов'язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, згідно з приписами п. 6.4 «Методичних рекомендацій» (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 року № 35-13/797), враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В обґрунтування вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілий ОСОБА_7 у своєму позові зазначив про понесені ним витрати на викуп належного телевізору з ломбарду ПТ «Ломбард Перший» в розмірі 2627,20 грн. Вказаний розмір підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню. Також просив стягнути з обвинуваченого 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на порушення своїх прав, наявність сильних душевних страждань, присутність психологічного травмуючого фактору.
В обґрунтування вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпіла ОСОБА_4 у своєму позові зазначила про понесені нею витрати на придбання викрадених в неї речей, а саме ноутбуку, смарт-годиннику та золотих сережок в загальному розмірі 9393,79 грн., що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-23/12279-ТВ від 14.06.2023. Суд вважає, що вказаний розмір підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню. Також просила стягнути з обвинуваченого 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на порушення своїх прав, наявність сильних душевних страждань, присутність психологічного травмуючого фактору.
Обвинувачений ОСОБА_6 заявлені вимоги потерпілих визнав у повному обсязі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з квитанцій від 31.07.2023 року (на суму 1003,00 грн.), від 20.07.2023 р. (на суму 200 грн.), від 10.09.2023 року (на суму 503,50 грн.), обвинувачений частково відшкодував матеріальну шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_4 , що вона підтвердила у судовому засіданні 13.09.2023 року. (а.с. 97-100).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню частково. А саме, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочинних дій, підлягає стягненню сума в розмірі 7687,29 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 15000,00 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз №СЕ-19/121-23/7776-ТВ від 20.04.2023 в розмірі 956,00 грн., №СЕ-19/121-23/12279-ТВ від 14.06.2023 в розмірі 956,00 грн., №СЕ-19/121-23/12280-ТВ від 19.06.2023 в розмірі 956,00 грн., №СЕ-19/121-23/12278-ТВ від 27.06.2023 в розмірі 717,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.04.2022 р. накладено арешт на речовий доказ, який добровільно видав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - телевізор ТМ «Samsung UE32T5300AU», чорного кольору, діагональ 32 дюйма.
У зв'язку із не застосуванням до обвинуваченого покарання у виді конфіскації майна, а також те, що арештоване майно майно не підлягає спеціальній конфіскації, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, накладений ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.04.2022 у справі № 953/1544/23.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 23.10.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочинних дій, - 2627,20 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочинних дій, - 7687,29 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави витрати за проведення судових товарознавчих експертиз №СЕ-19/121-23/7776-ТВ від 20.04.2023 в розмірі 956,00 грн., №СЕ-19/121-23/12279-ТВ від 14.06.2023 в розмірі 956,00 грн., №СЕ-19/121-23/12280-ТВ від 19.06.2023 в розмірі 956,00 грн., №СЕ-19/121-23/12278-ТВ від 27.06.2023 в розмірі 717,00 грн.
Арешт майна, накладений ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.04.2023 року, а саме на телевізор ТМ «Samsung UE32T5300AU», чорного кольору, діагональ 32 дюйма, - скасувати.
Речові докази: телевізор ТМ «Samsung UE32T5300AU», чорного кольору, діагональ 32 дюйма, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати повернутими потерпілому за належністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1