справа № 631/1265/23
провадження № 1-кп/631/172/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2023 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю
з боку сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_2
з боку сторони захисту:
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
а також:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища міського типу Нова Водолага
Нововодолазького району Харківської області, громадянки України,
з вищою освітою, незаміжньої, без утриманців, раніше не судимої,
яка має статус інваліда ІІ групи за загальним захворюванням,
є пенсіонером за віком, працює завідувачем підрозділу, лікарем-невропатологом відділення для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,
обрана депутатом Нововодолазької селищної ради Харківської області VIII скликання, зареєстрована та мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, на підставі обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, укладеної сторонами 19.10.2023 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2023 року під № 12023220000000770, -
ВСТАНОВИВ:
Перевіркою матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2023 року під № 12023220000000770, щодо вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, у виді злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, зокрема, змісту обвинувального акта із доданими до нього документами разом із укладеною 19 жовтня 2023 року сторонами цього кримінального провадження на стадії підготовчого провадження угодою про визнання винуватості, яка проведена з метою реалізації покладених на суд обов'язків щодо з'ясування добровільності укладення та перевірки її на відповідність вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України згідно із приписом частини 6 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, судом встановлено таке.
29.09.2023 року прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Шевченківського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 підписав та затвердив, складений старшим слідчим СУ ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 обвинувальний акт, яким вважає встановленим фактичні обставини, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (т. 1 а. с. 1 - 9).
Отже, органом досудового розслідування встановлено та не оспорюється учасниками судового провадження, що в період часу з 30.12.2022 року по 06.01.2023 року завідувач відділення для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» ОСОБА_3 була наділена повноваженнями на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто є службовою особою. Приблизно 30.12.2022 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, у неї як завідувача відділення для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», виник злочинний умисел, направлений на складання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме: «Медична карта стаціонарного хворого» (форма № 003/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012року) та «Виписка із медичної карти стаціонарного хворого» (форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012 року), щодо проведення лікування ОСОБА_8 . Так, реалізуючи свій злочинний умисел, з невстановлених мотивів та метою, у період часу з 30.12.2022 року по 06.01.2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не виявилось за можливе, перебуваючи на робочому місці у відділенні для лікування хворих соматичного профілю КПП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», за адресою: Харківська область, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16,- ОСОБА_3 склала завідомо неправдивий документ: «Медична карта стаціонарного хворого» № 8780 на ім'я хворого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (форма № 003/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012 року) та внесла до нього завідомо неправдиві відомості про скарги пацієнта, анамнез хвороби, об'єктивний стан хворого, діагнозу захворювання, результати обстеження, достовірно знаючи про відсутність хворого ОСОБА_8 у вказаний період часу на стаціонарному лікуванні у відділенні для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», розташованої за адресою: Харківська область, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на складання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, приблизно 06.01.2023 року, точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_3 , перебуваючи на робочому місці у відділенні для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», за адресою: Харківська область, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16,- склала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: «Виписка із медичної карти стаціонарного хворого відділення для лікування хворих соматичного профілю (неврологічні ліжка) № 8780» на ім'я хворого ОСОБА_8 (форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012), та внесла до нього завідомо неправдиві відомості про дати надходження пацієнта до стаціонару та його виписки, повного діагнозу, скарг, анамнеза хвороби, анамнеза життя, неврологічного статусу, обстеження та лікування, достовірно знаючи про відсутність хворого ОСОБА_8 у період з 30.12.2022 року по 06.01.2023 року на стаціонарному лікуванні у відділенні для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», за адресою: Харківська область, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16. В подальшому відомості з виписки із медичної карти стаціонарного хворого відділення для лікування хворих соматичного профілю (неврологічні ліжка) № 8780 стали підставою для складання довідки № 696419 від 27.04.2023 року МІЖРАЙОННОЮ МОСКОВСЬКОЮ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЮ ЕКСПЕРТНОЮ КОМІСІЄЮ КЗОЗ «ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» щодо встановлення ОСОБА_8 другої групи інвалідності.
Крім того, в період часу з 14.03.2023 року по 23.03.2023 року завідувач відділення для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» ОСОБА_3 була наділена повноваженнями на виконання організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто є службовою особою. Приблизно 14.03.2023 року близько 13 години 30 хвилин, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, у ОСОБА_3 як завідувача відділення для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», виник злочинний умисел, направлений на складання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме: «Медична карта стаціонарного хворого» (форма № 003/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012 року) та «Виписка із медичної карти стаціонарного хворого» (форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012 року), щодо проведення лікування ОСОБА_9 . Реалізуючи свій злочинний умисел, з невстановлених мотивів та метою, у період з 14.03.2023року по 23.03.2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не виявилось за можливе, перебуваючи на робочому місці у відділенні для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», за адресою: Харківська область, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16,- ОСОБА_3 склала завідомо неправдивий документ «Медична карта стаціонарного хворого» № 2061 на ім'я хворого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (форма № 003/о, затверджена наказом МОЗ України № 110 від 14.02.2012 року), та внесла до нього завідомо неправдиві відомості про скарги пацієнта, анамнез хвороби, об'єктивний стан хворого, діагнозу захворювання, результати обстеження, достовірно знаючи про відсутність хворого ОСОБА_9 у вказаний період часу па стаціонарному лікуванні у відділенні для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», розташованої за адресою: Харківська область, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на складання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, приблизно 23.03.2023 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на робочому місці у відділенні для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», за адресою: Харківська область, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16,- склала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: «Виписка із медичної карти стаціонарного хворого відділення для лікування хворих соматичного профілю (неврологічні ліжка) № 2061» на ім'я хворого ОСОБА_9 (форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 року), та внесла до нього завідомо неправдиві відомості про дати надходження пацієнта до стаціонару та його виписки, повного діагнозу, скарг, анамнеза хвороби, анамнеза життя, неврологічного статусу, обстеження та лікування, достовірне знаючи про відсутність хворого ОСОБА_9 у період з 14.03.2023 по 23.03.2023 року на стаціонарному лікуванні у відділенні для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ», за адресою: Харківська область, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16 (т. 1 а. с. 7 - 9).
Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_3 у період часу з 30.12.2022 року по 06.01.2023 року, а також з 14.03.2023 року по 23.03.2023 року повторно, вчинила службове підроблення, а саме: складання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, тобто вчинила злочин, передбачений частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.
У зв'язку із беззаперечним визнанням ОСОБА_3 своєї винуватості у інкримінованому їй органом досудового слідства злочину за встановлених досудовим розслідуванням обставин, сторони цього кримінального провадження досягли згоди щодо укладення між ними угоди про визнання винуватості.
Відтак, 19 жовтня 2023 року прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , якому на підставі статті 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, та обвинувачена ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_4 , в приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області уклали угоду про визнання винуватості, в якій зазначили, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, тобто у тому, що вона вчинила службове підроблення, а саме: складання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, внаслідок чого сторони кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2023 року під № 12023220000000770, узгодили їй міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, у виді штрафу в розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68000,00 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік. Із зазначеною мірою покарання ОСОБА_3 повністю згодна. Обвинуваченій роз'яснено наслідки укладання та затвердження цієї угоди, передбачені частиною 4 статті 394, статтею 424, пунктом 1 частини 4 статті 474 та статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України (а. с. 29 - 35, 45 - 46).
Зазначена угода про визнання винуватості, після підписання її сторонами кримінального провадження невідкладно 19.10.2023 року надана суду у повній відповідності до вимог частини 2 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України й зареєстрована за вхідним № 5629/23-вх від 19.10.2023 року (а. с. 29).
Вирішуючи питання про можливість затвердження цієї угоди, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та захисника, вивчивши в межах змісту угоди витребувані документи, подані сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування й долучені до матеріалів справи за клопотанням сторони обвинувачення та захисту, не здійснюючи оцінку доказів на підтвердження фактичних обставин правопорушення, судом встановлено таке.
Під час підготовчого судового засідання сторони кримінального провадженні запевнили суд у тому, що 19.10.2023 року уклали угоду про визнання винуватості з дотриманням та в порядку, передбаченому статтями 468, 469 та 472 Кримінального процесуального кодексу України, повністю підтримали її умови та просили затвердити, призначивши узгоджену ними ОСОБА_3 міру покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68000,00 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік.
Крім цього, обвинувачена ОСОБА_3 також у судовому засіданні беззастережно підтвердила визнання нею винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, добровільність укладання цієї угоди та можливість її виконання, пояснивши, що дійсно при викладених у ній та обвинувальному акті обставинах вчинила кримінальне правопорушення, яке полягає в службовому підробленні, а саме: у складенні завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Отже, суд безпосередньо переконався у безсумнівному та добровільному, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони (як-то застосування насильства, примусу, погрози, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді) визнанням у повному обсязі ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого нею діяння, підтвердженням нею їх фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленні та правильному розумінні нею при підписанні письмової угоди про визнання винуватості передбачені Кримінальним процесуальним законодавством України наслідки укладання, затвердження та невиконання її умов.
Таким чином, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши ці обставини, встановлені під час підготовчого судового засідання за кримінальним провадженням із укладеною угодою про визнання винуватості, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, і правильну кваліфікацію її дій, у зв'язку із чим, обвинувачена може бути піддана кримінальному покаранню за вчинене.
Перевіряючи укладену угоду на відповідність вимогам чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства України, суд переконався в наступному.
Підписана 19.10.2023 року в рамках внесеного 06 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження під № 12023220000000770 угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою передбачена чинним законодавством та може буди укладена згідно зі змістом пункту 2 частини 1 статті 468 Кримінального процесуального кодексу України.
29.09.2023 року у приміщенні СУ ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Весніна, будинок № 14,- старший слідчий цього управління ОСОБА_7 склав та підписав, а процесуальний керівник у провадженні - прокурор Шевченківського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 підписав та затвердив обвинувальний акт, яким викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, що прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію правопорушення та формулювання висунутого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (а. с. 2 - 10).
Санкція зазначеної норми права, передбачає покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Класифікація кримінальних правопорушень залежно від ступеня їх тяжкості наведена у статті 12 Кримінального кодексу України.
Так, частиною 1 статті 12 Кримінального кодексу України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
При цьому за ступенем тяжкості злочини поділяються на:
а) нетяжкі злочини - якими є передбачені цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення яких передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років;
б) тяжкі злочини - якими є передбачені цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення яких передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
в) особливо тяжкі злочини - якими є передбачені цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення яких передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (частини 4 - 6 статті 12 Кримінального кодексу України.
Як визначено частиною 7 цієї ж статті ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.
Таким чином системно аналізуючи наведені норми права, вчинене ОСОБА_3 діяння, передбачене частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, за ступенем тяжкості відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Також, враховуючи особливості та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченій злочину, встановлено, що у цьому кримінальному провадженні участі потерпілий не бере.
Тому беручи до уваги характер і тяжкість висунутого обвинувачення, це кримінальне провадження є саме таким, в рамках якого може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Вивчаючи зміст наданої угоди, суд вбачає, що він повністю відповідає вимогам статті 472 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки в ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення, правова кваліфікація вчиненого, істотні для цього кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у інкримінованому їй злочинному діянні, узгоджене покарання, згода обвинуваченої на його призначення, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, а також дата укладення та підписи сторін.
Ухвалюючи вирок у цьому кримінальному провадженні на підставі угоди про визнання винуватості, суд звертає увагу на те, що при її укладенні сторони не досягали домовленостей про обов'язки обвинуваченої щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, хоча прокурором враховано наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження.
При перевірці домовленості сторін щодо узгодженого ними покарання ОСОБА_3 , судом зроблено висновок про те, що вони відповідають межам загальних засад призначення покарання, встановлених статтею 65 кодифікованого закону України про кримінальну відповідальність, зокрема ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, даних про її особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в межах, установлених санкцією частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, із дотриманням приписів щодо необхідності та достатності узгодженого покарання її виправленню та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Приходячи до такого, суд ураховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятої 05.04.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 658/1658/16-к (провадження № 51-735 км 18),- щодо розуміння кваліфікації злочину як кримінально-правової оцінки поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Отже, вивчаючи питання кваліфікації дій обвинуваченої, суд пересвідчився, що вони кваліфіковані вірно.
Вивчаючи особу винної шляхом з'ясування стану її здоров'я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент вчинення нею інкримінованого їй злочинного діяння раніш не судима (т. 2 а. с. 227 зворот - 228); є депутатом Нововодолазької селищної ради Харківської області VIII скликання (т. 2 а. с. 207); працює на посаді завідувача підрозділу, лікарем-невропатологом відділення для лікування хворих соматичного профілю КНП «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Харківської області (т. 1 а. с. 61, т. 2 а. с. 202 - 203); за місцем роботи характеризується позитивно (т. 1 а. с. 59 - 60); має подяку від Міністерства охорони здоров'я України (т. 1 а. с. 51), а також почесні грамоти від Харківської обласної державної адміністрації, Нововодолазької районної державної адміністрації та Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я (т. 1 а. с. 52 - 55); є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням безстроково (т. 1 а. с. 57) та отримує пенсію за віком (т. 1 а. с. 56); має постійне місце реєстрації (т. 1 а. с. 37), за яким характеризується позитивно (т. 1 а. с. 58); незаміжня, без утриманців, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ не перебуває (т. 2 а. с. 223, 224, 225); активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення та у вчиненому щиро розкаялась.
Визнані сторонами кримінального провадження обставини щодо пом'якшення (активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та обтяження покарання обвинуваченій (вчинення злочину особою повторно), визначені ними у повній відповідності із приписами статей 66 та 67 Кримінального кодексу України.
Ретельний аналіз наведеного свідчить про те, що за таких обставин, а також ураховуючи санкцію кримінального правопорушення, що закидається ОСОБА_3 у провину, її виправлення можливе без ізоляції від суспільства шляхом накладення грошового стягнення.
Також, суд наголошує, що санкція частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України, окрім основного покарання, передбачає й обов'язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відтак, беручи до відома припис частини 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, яким обумовлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, підстав задля обговорення питання щодо доцільності застосування до обвинуваченої додаткового покарання не має, оскільки нормою кримінального кодифікованого закону, а саме: санкцією його частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України,- прямо визначена умова такого застосування у випадку визнання вини обвинуваченої у вчиненому.
Отже, обговорюючи узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує особу винної, яка повністю визнала себе винуватою у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, щиро покаялася у вчиненому, а також мету, мотиви, обставини та характер вчиненого нею кримінального правопорушення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, що у своїй сукупності та у співвідношенні дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що їй можливо призначити основне та додаткове покарання, обумовлене санкцією інкримінованого їй кримінального правопорушення, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
З огляду на усе вище наведене, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 цілком можливе шляхом призначення їй узгодженого сторонами в угоді про визнання винуватості, укладеній 19.10.2023 року покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68000,00 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік, так як саме таке покарання (основне та додаткове) буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також задля формування в неї звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати діяння, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Таким чином, узгоджена сторонами міра покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, які захищаються, та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Відтак, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України щодо змісту та порядку її укладання й Кримінального кодексу України щодо узгодженої міри покарання, встановивши відсутність підстав, передбачених частиною 7 статті 474 зазначеного кримінального процесуального кодифікованого закону України, суд визнає умови угоди такими, що відповідають інтересам суспільства й вимогам чинного законодавства України та вважає за можливе та необхідне її затвердити, призначивши ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання.
В рамках цього кримінального провадження цивільний позов поданий не був, речових доказів та процесуальних витрат не має, заходи забезпечення не застосовувались.
Ухвалюючи вирок, суд також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтями 5, 12, 50, 53, 65 - 67, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями); постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятою 05.04.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 658/1658/16-к (провадження № 51-735 км 18), а також статтями 17, 31, 35 - 37, 100, 118, 122, 124, 131 - 132, 368 - 371, 373 - 376, 392, 393, частиною 4 статті 394 і статями 395, 468 - 470, 472 - 475 і 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями), -
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 жовтня 2023 року у присутності захисника ОСОБА_4 між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2023 року під № 12023220000000770, щодо вчинення останньою кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_3 визнати винною у пред'явленому їй обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, та призначити їй узгоджену сторонами кримінального провадження міру покарання, а саме: у виді штрафу в розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68000,00 гривень (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.
Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляція в Харківській апеляційний суд через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення із застосуванням особливостей, викладених у частині 4 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1