23.10.2023
Справа № 642/6135/23
Провадження № 1-кс/642/3355/23
УХВАЛА
ІМІНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року
м. Харків
Ленінський районний суд міста Харкова в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023221220001575 від 19.10.2023 року відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Комсомольського, Зміївського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
23.10.2023 року до Ленінського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023221220001575 від 19.10.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023221220001575 від 19.10.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у 19.10.2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Знаходячись на кухні вищевказаного вказаного будинку, приблизно о 13 годині 15 хвилин на ґрунті побутових відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 сталася сварка, внаслідок чого у ОСОБА_5 виникли особисті неприязні відносини до ОСОБА_8 і умисел, направлений на заподіяння тому смерті.
Так, ОСОБА_5 , продовжуючи та бажаючи подальший розвиток конфлікту з ОСОБА_8 , помітив, що на столі кухні лежить предмет, який має колючо-ріжучі властивості для побутових потреб, після чого підійшов до столу взяв до правої руки вищевказаний предмет, який має колючо-ріжучі властивості для побутових потреб приблизився до потерпілого ОСОБА_8 , з метою та умислом направленим на заподіяння смерті останнього, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, що знаходяться у причинному зв?язку з діянням, а також свідомо допускаючи їх настання, наніс один удар в живіт предметом, який має колючо-ріжучі властивості для побутових потреб потерпілому ОСОБА_8 , після чого потерпілий разом з ОСОБА_5 впали на підлогу ОСОБА_5 , бажаючи настання смерті ОСОБА_8 продовжив свої злочинні дії та наніс ще один удар своєю правою рукою в якій тримав предмет, який має колючо-ріжучі властивості для побутових потреб в область грудної клітки останнього, завдавши потерпілому ОСОБА_8 , згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги» ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради №12/30 від 19.10.2023 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини, передньої черевної стінки проникаючого характеру з пораненням печінки, шлунку, діафрагми та лівої легені.
ОСОБА_5 виконав всі дії, які вважав необхідними для завершення свого умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті до кінця, однак кримінальне правопорушення не було завершено з причин, що не залежали від його волі, у зв?язку з тим, що було вжито заходів для госпіталізації потерпілого ОСОБА_8 до медичної установи до КНП «МКЛ ШНМД» ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де йому було надано свосчасну медичну допомогу, яка полягала в операційних заходах, завдяки вчасному проведенню яких, врятовано життя ОСОБА_8 .
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не доведене до кінця з причин, які не залежали від його волі.
19.10.2023 відомості щодо вчинення кримінального правовопрушення, передбаченого ч 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України були внесені до ЄРДР за №12023221220001575.
20.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевкозаного кримінального правопорушення.
Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків, протоколом затриманням особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Слідчий зазначає, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свою провину визнав, просив суд обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: домашній арешт, так як має на утриманні двох неповнолітніх синів, розкаявся.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку всі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України, прокурором дотримано.
Під час розгляду даного клопотання судом встановлено, що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023221220001575 від 19.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України.
20.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевкозаного кримінального правопорушення.
Клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ч.2 ст. 1, ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17 липня 1997 року, є невід'ємною частиною національного законодавства України.
Суд вважає за необхідне і доцільне застосувати норми міжнародного права при розгляді даного клопотання.
Відповідно до положень ст.ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" визначений термін "обґрунтована підозра", який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а належність, допустимість та достатність доказі здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків, протоколом затриманням особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
З досліджених вищевказаних доказів вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України є обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретних характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я, не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, не має офіційних джерел доходу, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, то є підстави вважати що у підозрюваного ОСОБА_5 можуть виникнути передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України спроби, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, може покинути місце мешкання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, про що свідчить наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України;
- підозрюваний ОСОБА_5 , зважаючи на тяжкість вчиненого ним злочину та бажання уникнути відповідальності, враховуючи цинічність дій відносно потерпілого при вчиненні злочину, може вчинити й інші дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного та фізичного впливу на потерпілого, а також свідків, які викривають його у вчиненні злочину (при цьому провести дії, які перешкодять органу досудового розслідування при встановленні нових свідків по кримінальному провадженню або ж спотворять їх показання, що буде загрожувати встановленню істини по кримінальному провадженню, тобто незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, про що свідчить наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України
- підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, про що свідчить наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд вважає доведеним наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме спроб підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Враховуючи фактичні обставини та вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, відсутність офіційного місця роботи та джерела доходів, осіб на утриманні, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів клопотання слідчого та прокурора та наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваним під час розгляду даного клопотання не наведено доводів та не надано належних доказів, що спростовують обґрунтованість пред'явленої підозри та свідчать про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу. Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я до суду також не надано. Суд вважає, за неможливе застосувати до підозрюваного домашній арешт.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею розглядалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
З огляду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров'я людини, суд відповідно до п.1 ч. 4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023221220001575 від 19.10.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (№ 27) строком на 60 (шістдесят) днів до 21 грудня 2023 року, взявши його під варту в залі суду негайно, без визначення застави.
Встановити строк дії ухвали до 21 грудня 2023 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, підозрюваному та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_10