23.10.2023
Справа № 642/6166/23
Провадження № 1-кс/642/3332/23
УХВАЛА
про відкриття провадження за скаргою
23 жовтня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
23 жовтня 2023 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання даним правоохоронним органом його заяви , датованої 13.10.2023 про скоєння кримінального правопорушення та зобов'язати даний орган внести до ЄРДР відповідні відомості, а також видати йому витяг з реєстру, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого .
Згідно з ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, керівника слідчого органу, є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.
Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого, дізнавача або прокурора, а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 304 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Суд, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, вважає за необхідне відкрити провадження по вищезазначеній скарзі , в частині оскарження невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,оскільки зазначені в ній вимоги підпадають під вичерпаний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбачений ст. 303 КПК України, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України вважаю, що у відкритті провадження по скарзі ОСОБА_2 про зобов'язання слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві видати йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого необхідно відмовити з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.
Відповідно до вимоги ч.1 ст. 303 КПК України встановлено виключний перелік питань, органів та посадових осіб рішення, дії та бездіяльність яких, може бути оскаржено слідчому судді на досудовому провадженні.
Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1)бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у здійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2)рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3)рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
4)рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5)рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
6)рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосування заходів безпеки;
7)рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих ( розшукових) дій, негласних слідчих ( розшукових) дій;
8)рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, , дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;
10)повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до вимоги ч.ч.4 та 5 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 303- 307, 371-372, 376 КПК України,-
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Призначити розгляд скарги на 27.10.2023 року на 09 годину 45 хвилин.
Про день та час розгляду скарги повідомити ОСОБА_2 та уповноважену особу слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_3 .
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про зобов'язання слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м.Полтаві видати йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого - відмовити.
Копію ухвали направити особі, яка подали скаргу.
Ухвала в частині відмови у відкритті провадження за скаргою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1