Справа № 638/11158/23
Провадження № 3/638/4882/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Орос О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, стрільця-помічника гранатометника, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що 29 липня 2023 року військовослужбовець ОСОБА_1 перебував в Харківської області в стані алкогольного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Разом із матеріалами справи до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просив розглядати справи без його участі, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Зважаючи на зазначене, у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані посадовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про військове адміністративне правопорушення А7077 № 89/23 від 02 серпня 2023 року, який складено стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підписаний останнім без зауважень;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 29 липня 2023 року, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння позитивний та становить 1,928 проміле;
- роздруківкою результатів тесту, відповідно до якої огляду на стан сп'яніння позитивний та становить 1,928 проміле.
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про військове адміністративне правопорушення А7077 № 89/23 від 02 серпня 2023 року.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином, своїми діями військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
За правилами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Водночас, вимогами п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що військовослужбовці звільняються від сплати судового збору, при розгляді справи, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, а відтак ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору як військовослужбовець при розгляді справи, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Харківського апеляційного суду від 09 січня 2023 року по справі № 639/2374/22.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-20, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.В. Орос