справа № 619/5195/23
провадження № 1-кс/619/1017/23
іменем України
23 жовтня 2023 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023221230002203від 15 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
20 жовтня 2023 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023221230002203від 15 жовтня 2023 року.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 14 жовтня 2023року до чергової частини ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у період часу з 06.10.2023 по 07.10.2023 невстановлена особа шляхом вільного доступу з домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила крадіжку мобільного телефону, чим спричинила останньому майнову шкоду.
Під час досудового розслідування встановлено, що у потерпілого ОСОБА_5 викрадено мобільний телефон марки «Redmi 9А» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому знаходились картки мобільного оператору Київстар: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , в робочому стані, без пошкоджень, який він придбав 08 жовтня 2022року за грошові кошти у сумі 5000 гривень.
Опитаний в ході досудового розслідування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пояснив, що 06 жовтня 2023 року він проводив дозвілля разом із знайомим ОСОБА_7 , де побачивши мобільний телефон останнього, торгівельної марки «Redmi 9А», вирішив його викрасти. Забравши даний мобільний телефон ОСОБА_6 вийшов з вказаного домоволодіння та розпорядився їм на власний розсуд.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 14 жовтня 2023року слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_8 проведено огляд відкритої ділянки місцевості на паркувальному майданчику для автомобілів поблизу будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі заяви ОСОБА_6 про добровільну видачу майна.
В ході проведення огляду місця події ОСОБА_6 добровільно видав наступне майно:мобільний телефон «REDMI ХІАОМІ» ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_6 та чохол до нього чорного кольору, які булопоміщено до сейф-пакету НПУ «PSP 1001129».
Постановою слідчого СВ ВП № З ХРУП № З ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 вищевказане майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз.
Прокурор, власник майна у судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
Прокурор подала до суду заяву, клопотання підтримала, просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просила судовий розгляд провести у її відсутність.
Відповідно до ч.1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття необхідних заходів для виклику в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі вищевказаних осіб.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої воно було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні майно було вилучено 14.10.2023, а клопотання про накладення арешту на майно було скеровано до суду через «Укрпошту» 16.10.2023 (понеділок), тобто у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України - не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, на адресу суду надійшло 20 жовтня 2023 року, вхід. № 20320/23 від 20.10.2023, тобто у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України - не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділеннямВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12023221230002203, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході проведеного 14 жовтня 2023року слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області огляду відкритої ділянки місцевості на паркувальному майданчику для автомобілів поблизу будівлі за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 10, на підставі заяви ОСОБА_6 про добровільну видачу майна, останній добровільно видав наступне майно:мобільний телефон «REDMI ХІАОМІ» ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_6 та чохол до нього чорного кольору, які булопоміщено до сейф-пакету НПУ «PSP 1001129».
Постановою слідчого СВ ВП № З ХРУП № З ГУНП в Харківській області тимчасово вилучене майно - мобільний телефон «REDMI ХІАОМІ» ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_6 та чохол до нього чорного кольору, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, з метою призначення експертиз, а також проведення інших слідчих дій.
Усі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та виконання завдань, передбачених статтею 2 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Прокурор обґрунтувала підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довела необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Із матеріалів справи вбачається, що мобільний телефон «REDMI ХІАОМІ» належить ОСОБА_10 .
Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт вищевказаних речей шляхом заборони на відчуження буде найменш обтяжливим способом, оскільки арешт майна шляхом його вилучення є надмірним.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про накладення арешту на тимчасово вилучене майно шляхом заборони на відчуження із зміною будь-яких характеристик та ідентифікуючих ознак цього майна.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12023221230002203від 15 жовтня 2023 року на тимчасово вилучене майноіз забороною відчуження цього майна, яке було виявлено та вилучено 14.10.2023 під час огляду місця події відкритої ділянки місцевості на паркувальному майданчику для автомобілів поблизу будівлі за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 10, а саме: - мобільний телефон «REDMI ХІАОМІ» ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_6 та чохол до нього чорного кольору, які булопоміщено до сейф-пакету НПУ «PSP 1001129» до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Мобільний телефон «REDMI ХІАОМІ» ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_6 та чохол до нього чорного кольору, які булопоміщено до сейф-пакету НПУ «PSP 1001129», які зберігаються у ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 10, негайно передати під письмову розписку на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати особу, якій передані вказані речі зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Попередити особу, якій буде передано на відповідальне зберігання мобільний телефон «REDMI ХІАОМІ» та чохол до нього чорного кольору, про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України та необхідність збереження арештованого майна.
Виконання ухвали доручити слідчому ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , в провадженні якої знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15 жовтня 2023 року за № 12023221230002203, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Копію ухвали слідчого судді негайно після її оголошення вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч.1 ст.174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1