Справа №636/3538/23
Провадження №2/611/125/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повне)
09 жовтня 2023 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 49 802,29 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 20 жовтня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір №857714646.
28 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №857714646.
20 жовтня 2022 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 49802,29 грн. з яких: 16215,48 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 33586,81 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовами договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідачем не виконано свого зобов'язання та після відступлення права вимоги не здійснено жодного платежу на погашення існуючої заборгованості, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 25 серпня 2023 року справу прийнято до провадження та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11 вересня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому викладено заперечення. Вказала, що відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2022року, змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». Зазначила, що з початку дії кредитного договору своєчасно повертала кредитні кошти та нараховані за користування кредитні кошти за їх користування відстояти товариству. Проте, в результаті військової агресії ворога відповідачка отримала статус переселенця, втратила роботу, що призвело до неможливості виконання своїї обов'язків за кредитним договором. В заперечення на позов зазначає, що всупереч ч. 1 ст. 1082 ЦК України, будь - якої інформації, повідомлення або сповіщення про відступлення права вимоги за договорами факторингу за кредитом по Договору №857714646 від 20 жовтня 2020 року відповідачка не отримувала ні від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ні від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ні від позивача. Відповідних доказів позивачем не додано до позовної заяви. Крім того, позивач не надав і доказів існування Договору факторингу №28/1118-01, згідно якого зобов'язання відповідача за кредитним договором №857714646 перейшли від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Отже, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки зобов'язань здійснити платіж факторові (позивачу) у відповідачки не виникло, у зв'язку з тим, що вона не одержала від первісного кредитора або фактора письмове повідомлення про визначення грошової вимоги, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
15 вересня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому пояснила, що за період дії договору та до подання позовної заяви відповідача не вчиняла жодних дій для погашення заборгованості Крім того, вказала, що в законодавстві України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Обставини на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтованими, недоведеними, суперечать у мовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.
18 вересня 2023 року від представника позивача надійшло заперечення, в якому зазначено, що останній аркуш Додаткової угоди №26 підписаний від імені клієнта директором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Андроніковою О.О., але сторінки Додаткової угоди №26 від імені клієнта підписані іншою невизначеною особою, що викликає сумніви в дійсності цієї додаткової угоди. Позивачем не надано ні до суду, ні відповідачу витяг з реєстру прав вимоги з визначенням боржника (відповідача, суми боргу, посилання на кредитний договір, згідно якого виникла заборгованість, що повинно бути додатком до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада. Позивачем не надано доказу, який свідчить про дату передачі права вимоги заборгованості відповідача від первинного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до фактора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідно реєстру боржників №126 від 23 березня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №857714646, але така інформація безпідставна, оскільки доказів існування зазначеного реєстру (додаток до Договору факторингу №28/1118-01) представником позивача не надано. Також представник відповідача вважає, що позивачем не доведено суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 215,48 грн. за основною сумою боргу та у розмірі 33 586,81 грн. за відсотками, документами, які можуть підтверджувати наявність або відсутність заборгованості, якими можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормами ст. 9 Закону України « про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Посилаючись на викладене, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 20 жовтня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір №857714646 (а.с.6-7).
28 листопада 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.109-115).
20 жовтня 2022 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до відповідача (а.с.8-10).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 49802,29 грн. з яких: 16215,48 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 33586,81 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 27 серпня 2022 року Центральним віідлом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), вбачається, що ОСОБА_5 внаслідок укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.83).
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір факторингу належить до цивільно-правових договорів.
Оскільки в цьому договорі фінансування здійснюється із залученням механізму передачі права вимоги кредитора, до цих відносин можуть субсидіарно застосовуватися норми глави 47 ЦК України, що містять загальні положення про заміну кредитора.
Поняття договору факторингу закріплено у ст. 1077 ЦК України.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріальний предмет договору факторингу становлять грошові вимоги клієнта до третьої особи, що випливають з надання товарів, виконання ним робіт чи надання послуг третій особі. При цьому грошові вимоги можуть бути як такими, за якими вже настав термін платежу, так і майбутніми, термін платежу за якими настане пізніше.
Юридичним предметом договору факторингу є дії сторін - надання фінансування під відступлення грошової вимоги.
Відповідно до норм діючого законодавства, які регулюють право вимоги, представник позивача повинен надати належні та допустимі докази на підтвердження, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги по виконанню відповідачем боргових зобов'язань по кредитному договору №857714646, укладеного 20 жовтня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем.
Представник позивача посилається на укладений договір факторингу № 20102022, укладений 20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до п.п.4.1 п.4 договору факторингу - право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у додатку до цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача вказує, що відповідно до Реєстру боржників №126 від 23 березня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 857714646.
Разом з тим представником позивача не додано копії відповідного реєстру прав вимоги (з зазначення відповідної вимоги до відповідача) на підтвердження переходу права вимоги від Клієнта до Фактора.
Встановлені обставини свідчать, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження, що до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» , а відповідно, і до позивача, згідно до договору факторингу, у зв'язку з чим суд приймає до уваги заперечення представника відповідача в цій частині.
Приймаючи до уваги встановленні обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» необхідно відмовити повністю, оскільки під час розгляду справи позивачем не надано відповідних належних та допустимих доказів на підтвердження позову.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), № 63566/00, § 23).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судового збору з відповідача відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити повністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
1.Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35625014, заборгованість за кредитними договорами у розмірі 21 302 (двадцять одна тисяча триста дві) гривні 98 копійок.
2.Відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платник податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення 13 жовтня 2023 року.
Суддя Ю.А. Коптєв