Справа № 357/4113/23
1-кп/357/765/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої/цивільного позивача - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої/цивільного позивача - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого/цивільного відповідача - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
здійснивши судовий розгляд в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12023111030000202, яке внесене до ЄРДР 17 січня 2023 року стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рига, Латвія, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» комірником, особи з інвалідністю 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого, дітей на утриманні не має,
за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,
а також:
цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 , Акціонерного товариства «ТАС», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення,
учасники судового провадження:
прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпіла/цивільний позивач - ОСОБА_6 ,
представник потерпілої/цивільного позивача - адвокат ОСОБА_7 ,
обвинувачений/цивільний відповідач - ОСОБА_8 ,
цивільний відповідач - АТ «Страхова група «ТАС»,
захисник - адвокат ОСОБА_9 , установив наступне.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
17 січня 2023 року, близько 18 години 20 хвилин, водій ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), відповідно до якого «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсикологічних речовин», керуючи автомобілем марки «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по проспекту Князя Володимира у напрямку від вул. Шевченко до вул. Павліченко, в м. Біла Церква, Київської області, у порушення вимогп. 1.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими», п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 2.3 д) Правил дорожнього руху України, де вказано, що « водій не повинен створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; п. 12.1. Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;п.12.2 Правил дорожнього руху України, де вказано, що «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; та п. 12.4. Правил дорожнього руху України, де вказано, що «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».
Тобто водій ОСОБА_8 проявив злочинну самовпевненість, не був уважним, не вибрав безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, у темну пору доби не обрав безпечну швидкість в межах видимості дороги, перевищив дозволену у межах населеного пункту швидкість, не впорався з керуванням змінив напрямок руху, виїхав на розділювальну смугу руху в подальшому на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автомобілем марки «HondaCivic» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався у зустрічному напрямку у своїй смузі руху не змінюючи напрямку руху.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 , 1990 року народження, отримала наступні тілесні ушкодження: переломи ребер справа (4-5) та зліва (5-7) з розвитком мінімального гідротораксу, вивиху голівки правої стегнової кістки, перелому голівки правої стегнової кістки та переломів обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків. Дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні, крім цього
Переривання вагітності у ОСОБА_6 , та антенатальна (внутрішньоутробна) загибель плода в наслідок асфіксії навколоплідними водами, знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими ушкодженнями під час дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2023 року, шо у відповідності до п. 2.1.1 д) « Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України 17 січня 1995 року за №6, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_8 вимог п.п. 1.3. 2.3(б) 2.3 (д) 2.9 (а), п. 12.1, п. 12.2, та п. 12.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Позиція сторони обвинувачення.
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був затверджений 07 квітня 2023 року прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , відповідно до якого, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
За наслідками судового розгляду, прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_8 у пред'явленому обвинуваченні є повністю доведеною та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Також просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення волі на строк три роки із позбавленням права керувати транспортним засобом на строк п'ять років.
Позиція потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала позицію сторони обвинувачення, вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у пред'явленому обвинуваченні повністю доведеною. Просила призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання по закону.
Також під час судового провадження потерпілою ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування моральної та майнової шкоди, а саме: просила стягнути із Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на її користь заподіяну майнову шкоду в сумі 125 636 грн., стягнути із Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на її користь заподіяну моральну шкоду в сумі 6 331,8 грн., стягнути з ОСОБА_8 заподіяну їй моральну шкоду в сумі 493 668,2 грн., стягнути солідарно з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_8 на її користь процесуальні витрати.
Суду надала показання, що в той день вони із чоловіком забрали дитину із комп'ютерних курсів та їхали до її батьків. Машин було багато, вони їхали в потоці, зненацька перед ними з'явилась червона машина, скоїлось зіткнення. Вона втратила свідомість, потім почула як кричала дитина, вона нібито задихалась. Потім її дістали із машини, у неї відійшли води. Вона вагітна лежала на землі, чекала швидку. В лікарні зробили рентген, зрозуміли, що вона «вивернута в стегні», вправили стегно, подивились живіт, сказали що треба їхати в Київ. Вночі з 16 на 17 - дитина померла. Лікарі сказали, що тільки 19 числа вона зможе народжувати. Вона народжувала знаючи, що дитинка не жива. Суботу, неділю пролежала в гінекології, потім її перевели в травматологію де їй склали ноги та ребра, зробили операцію на гомілкостопі, там підтримується болтами. ЇЇ життя повністю змінилось, зараз вона фізично не активна, постійно в депресії, перестала спілкуватися із друзями, сидить на препаратах. Такою, як була раніше - вже не буде. Зараз пересувається із палицею. Потіха сплатив їй 227 000 гривень - моральної шкоди.
Позиція сторони захисту.
Правова позиція сторони захисту відображена у показаннях обвинуваченого ОСОБА_8 , виступах під час дебатів.
Стороною захисту 09 червня 2023 року подано відзив на цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 , в якому він просить в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 234 000 гривень у задоволенні відмовити, у зв'язку з недоведеністю лікування та реабілітації потерпілої починаючи з березня 2023 року.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, визнав. Показав, що 17 січня 2023 року по вул. Шевченко не впорався із керуванням, вирвало руль із рук, перетнув роздільну клумбу та сталося ДТП. Це відбулось після 18 години, він керував «MITSUBISHI LANCER», був один, рухався в потоці близько 60-70 км/год. в правій смузі. Зачепив бордюр пішохідній справа. Перебував в стані алкогольного сп'яніння, пив коньяк, одну пляшку на двох. Після ДТП втратив свідомість. Цивільний позов визнає в повному обсязі.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показання.
Будучи допитаним в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_10 , повідомив, що є чоловіком потерпілої ОСОБА_6 , 17 січня 2023 року вони їхали на перехресті в сторону Леваневського масиву. Була мряка, час 18-18:30 год. Перед ними з'явився автомобіль червоного кольору, він опинився перед нами. Потім удар, потім він вийшов, витягнули дружину, потім сина. Дружина кричала, побачив на ковдрі та штанях дружини кров, вона була вагітна. Швидкі спершу забрали ОСОБА_11 , потім сина, потім його в ОСОБА_12 , потім дізнався, що дружину повезли в Київ в гінекологію, через деякий час перевели в травматологію. Дружина перебувала на стаціонарному лікуванні близько двох місяців, до теперішнього часу проходить реабілітацію. Любить дружину ще більше.
Документами.
З досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо у ракурсі із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, які суд дослідив у порядку параграфу 3 Глави 28 Розділу ІV КПК України, та показаннями свідків, які суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв'язку, судовим розглядом встановлено наступне.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань - номер кримінального провадження 12023111030000202, короткий виклад обставин: 17 січня 2023 року приблизно о 18:20 год. в м. Біла Церква по проспекту Князя Володимира, 2 водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись по проспекту Князя Володимира в напрямку вулиць Шевченка-Павлюченка, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість виїхавши через розділювальну смугу на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем «HondaCivic» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 . В результаті ДТП тілесні ушкодження отримали пасажири автомобілем «HondaCivic».
Рапортами помічника чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 , старшого інспектора-чергового ВЧС батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП ОСОБА_14 , оперативного чергового Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 , відповідно до яких 17 січня 2023 року отримано заяву та зареєстровані ЄО: заявник повідомив, що ДТП на ОСОБА_16 , потерпіла Свйонтик-Гальчинська.
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17 січня 2023 року проведеного з 19:20 до 22:40 год. за участю експерта ОСОБА_17 , понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , із схемою дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею до нього, під час якого було оглянуто та зафіксовано місце вчинення ДТП, погодні умови, вид події, проїзна частина, ширину дорожнього покриття, наявність дорожньої розмітки, відсутність дорожніх знаків, локалізація пошкоджень на транспортних засобах, завантаження транспортних засобів, стан зовнішніх світлових приладів,локалізацію пошкоджень та слідів контактної взаємодії, сліди шин, наявність відокремлених від транспортного засобу частин, вилучені речі і документи.
Протоколами отримання речей від 21 січня 2023 року та огляду і перегляду відеозапису від 01 березня 2023 року із відеозаписом з камери зовнішнього спостереження «Українська православна церква», що розташована за адресою проспект Князя Володимира, 2 м. Біла Церква Київської області, відповідно до яких на кадрах № 1376, 1381 зображено рух досліджуваного автомобіля «MITSUBISHI LANCER», та встановлено, що за 5 кадрів відеофайлу автомобіль долає відстань, що відповідає його довжині та здійснює виїзд на зустрічну смугу руху через розділювальну смугу та відбулось зіткнення із автомобілем «HondaCivic».
Протоколом обшуку автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 із додатком до нього - відеозаписом обшуку, у ході проведення якого виявлено шапку синього кольору та змиви з поверхонь автомобіля.
Висновками експертів.
З досліджених судом, у порядку Параграфу 3 Глави 28 КПК України, у судовому засіданні, висновків експертів, тобто докладних описів проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, судом встановлено наступне.
Висновком експерта № 23/к проведеним в період з14 березня 2023 року по 06 квітня 2023 року встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 , 1990 року народження, отримала наступні тілесні ушкодження: переломи ребер справа (4-5) та зліва (5-7) з розвитком мінімального гідротораксу, вивиху голівки правої стегнової кістки, перелому голівки правої стегнової кістки та переломів обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків. Дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні, крім цього переривання вагітності у ОСОБА_6 , та антенатальна (внутрішньоутробна) загибель плода в наслідок асфіксії навколоплідними водами, знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими ушкодженнями під час дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2023 року, що у відповідності до п. 2.1.1 д) « Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України 17 січня 1995 року за №6, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Висновком експерта № СЕ-19/111-23/5358-ФП від 17 лютого 2023 року встановлено, що швидкість автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 82,26 км/год. + 3,29 км/год.
Висновком експерта № СЕ-19/111-23/3503-ІТ від 15 березня 2023 року встановлено, що робоча гальмівна система автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Рульове керування автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент огляду знаходяться в технічно-несправному стані, через руйнацію поворотного кулака правого переднього колеса. Дана несправність виникла в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено. Оскільки в робочій гальмівній системі та рульовому керуванні автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 несправностей не виявлено, а в елементах підвіски виявлено несправність, яка виникла в процесі ДТП, то дане питання не вирішувалось.
Висновком експерта № СЕ-19/111-23/3505-ІТ від 15 березня 2023 року встановлено, що робоча гальмівна система автомобіля «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент огляду, знаходиться в технічно-несправному, працездатному стані, через руйнування та відокремлення живильного резервуару головного гальмівного циліндра. Дана несправність виникла в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Рульове керування автомобіля «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено. Оскільки в рульовому керуванні та елементах підвіски автомобіля «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 несправностей не виявлено, а в робочій гальмівній системі виявлено несправність, яка виникла в процесі ДТП, то дане питання не вирішувалось.
Висновком експерта № СЕ-19/111-23/3508-ІТ від 20 березня 2023 року встановлено, що зіткнення автомобілів «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 сталося на проїзній частині проспекту Князя Володимира в м. Біла Церква Київської області, призначеній для руху напрямку до вул. Леваневського, перед місцем розташування «концентрації осипу скла». Встановити більш точне розташування місця зіткнення автомобілів «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 відносно елементів дороги за наявності слідової інформації не уявляється можливим, по причині відсутності для цього необхідного комплексу слідової інформації. В момент первинного контакту повздовжні вісі автомобілів «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 розташовувались під кутом близько 105 градусів + 5 градусів, при перехресних напрямках їх руху.
Висновком експерта № СЕ-19/111-23/14201-ІТ від 22 лютого 2023 року встановлено, щов даній дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_8 , повинен був керуватися вимогами пунктів 12.1, 12.2, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_8 , виконуючи вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість попередити вказану дорожньо-транспортну пригоду - зіткнення з автомобілем «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 , для чого у нього не було об'єктивних причин технічного характеру відомих експертові.
Висновком експерта № 49 від 24 січня 2023 року встановлено, що при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено етиловий спирт в концентрації 7,76 проміле. Метилового спирту, а також пропілового, бутилового, аміловогоспиртів та їх ізомерів не виявлено.
Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин:
1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності;
2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
При цьому підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
На підставі досліджених в ході судового розгляду доказів судом встановлено, що 17 січня 2023 року, близько 18 години 20 хвилин, водій ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - ПДР України), відповідно до якого «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсикологічних речовин», керуючи автомобілем марки «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по проспекту Князя Володимира у напрямку від вул. Шевченко до вул. Павліченко, в м. Біла Церква, Київської області, у порушення вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими», п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 2.3 д) Правил дорожнього руху України, де вказано, що « водій не повинен створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; п. 12.1. Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п.12.2 Правил дорожнього руху України, де вказано, що «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; та п. 12.4. Правил дорожнього руху України, де вказано, що «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».
Тобто водій ОСОБА_8 проявив злочинну самовпевненість, не був уважним, не вибрав безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, у темну пору доби не обрав безпечну швидкість в межах видимості дороги, перевищив дозволену у межах населеного пункту швидкість, не впорався з керуванням змінив напрямок руху, виїхав на розділювальну смугу руху в подальшому на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автомобілем марки «HondaCivic» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався у зустрічному напрямку у своїй смузі руху не змінюючи напрямку руху.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 , 1990 року народження, отримала наступні тілесні ушкодження: переломи ребер справа (4-5) та зліва (5-7) з розвитком мінімального гідротораксу, вивиху голівки правої стегнової кістки, перелому голівки правої стегнової кістки та переломів обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків. Дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні, крім цього
Переривання вагітності у ОСОБА_6 , та антенатальна (внутрішньоутробна) загибель плода в наслідок асфіксії навколоплідними водами, знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими ушкодженнями під час дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2023 року, що у відповідності до п. 2.1.1 д) « Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України 17 січня 1995 року за №6, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_8 вимо гп. 1.3. 2.3(б), 2.3 (д), 2.9 (а), п. 12.1, п. 12.2, та п. 12.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Дії ОСОБА_8 , за встановлених обставин, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, та вважає доведеною його винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова третьої судової палати Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, у справі № 166/1065/18).
Той факт, що засуджений визнав свою вину, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, що й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки (постанова першої судової палати Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2021 року, у справі № 520/16394/16-к).
Сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб.
В ході судового розгляду ані сторона обвинувачення, ані сторона захисту не надали суду доказів активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення ОСОБА_8 .
Отже, в ході судового розгляду не встановлено даних про те, що ОСОБА_8 сприяв розслідуванню вчиненого ним злочину, безпосередньо до потерпілих (до отримання ним послуг із надання юридичної допомоги), з метою відшкодувати моральну шкоду не звертався, вибачень, окрім, як в суді не приносив, іншим чином не допомагав.
За таких обставин, підстав вважати, що він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення ОСОБА_8 немає.
Отже, обставин, які передбачені ч. 1 ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання, судом не установлено.
Крім того, призначаючи покарання, суд обов'язково повинен враховувати положення ч. 4 ст. 67 КК України, відповідно до якої, якщо будь-яка з обставин, яка обтяжує покарання, передбачена у статті Особливої частини КК України як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її під час призначення покарання як таку, що його обтяжує. Про це вказано і в п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7.
Судом зазначається, що злочин учинено з обставиною, яка передбачена у конкретній статті КК в якості кваліфікованого складу, тобто злочин кваліфікується за таким кваліфікованим складом (не за першою частиною статті КК, а за четвертою). Якщо ж така обставина не передбачена в якості кваліфікованого складу, але є обтяжуючою згідно зі статтею 67 КК, злочин кваліфікується за загальним складом (за першою або єдиною частиною конкретної статті КК). Однак, якщо суд визнає особу винною, він ураховує ці обтяжуючі обставини як такі, що обтяжують покарання.
Як зазначається, ч. 4 ст. 67 КК України встановлено: якщо обставина, яка обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Оскільки кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що є тяжкими наслідками, то врахування як обставини, що обтяжує покарання, тяжких наслідків є неприпустимим.
Отже, обставин, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, прокурором хоча і заявлено, але судом не установлено.
Мотиви призначення покарання.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК України), але і з обов'язковим урахування конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України є тяжким злочином, вчинення якого карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до восьми років.
Отже, зважаючи на ступінь тяжкості та обставини вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, думку потерпілої, яка просила покарати ОСОБА_8 не суворо, а також дані про особу ОСОБА_8 , який раніше не судимий, інвалід 3 групи, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, враховуючи відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що досягнення мети покарання, визначеної у ст. 50 КК України, а саме виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде неможливим без ізоляції його від суспільства і йому необхідно призначити покарання, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
Підстав для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності не установлено.
Суд не має підстав для застосування положень ч. 1 ст. 75 КК України, оскільки кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує ОСОБА_8 термін його попереднього ув'язнення з 17 січня 2023 року по 25 січня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Разом з цим, частиною 1 статті 69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім визначених випадків, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Суд зазначає, що вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення. Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Судом не установлена наявність обставин, що пом'якшують покарання, а тому підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення без розгляду.
Згідно з цивільним позовом, ОСОБА_6 просила: стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на її користь заподіяну майнову шкоду в сумі 125 636 грн.; стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на її користь заподіяну моральну шкоду в сумі 6 331,8 грн.; стягнути з ОСОБА_8 заподіяну їй моральну шкоду в сумі 227 668,2 грн.; стягнути солідарно з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_8 на її користь процесуальні витрати.
Свої вимоги мотивувала тим, що внаслідок вчиненого злочину, їй завдано майнова шкода, яка полягає у наступному. У зв'язку із причиненими тілесними ушкодженнями з 17 січня 2023 року по 23 січня 2023 року перебувала на лікуванні КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр», установлений діагноз - закритий перелом латеральної та медіальної кісточки правої гомілки; закрита репозиція відламків гомілкової кістки; виправлений вивих правого стегна; основний діагноз - пологи ІІ від ІІ вагітності передчасні у термін 30 тижнів, індуковані, патологічні у тазовому передлежанні. Антенатальна загибель плода. У період з 23 січня 2023 року по 07 лютого 2023 року перебувала на лікуванні КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», установлений діагноз - перелом голівки правої стегнової кістки, перелом обох кісточок правої гомілки зі зміщенням уламків, по закінченню стаціонарного лікування, продовжує лікування амбулаторно по даний час. Під час стаціонарного та амбулаторного лікування нею на придбання ліків та на медичне обстеження витрачено 125 636 грн., що підтверджується доданими до цивільного позову фіскальними та товарними чеками. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну потерпілого, була застрахована в Акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», про що зазначено у страховому полісі № АТ/3441928.
Крім того, ОСОБА_6 зазнала фізичного болю та страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, душевних страждань у зв'язку із втратою дитини та протиправної поведінки щодо неї з боку ОСОБА_8 , що являється заподіяною їй моральною шкодою, виходячи із змісту ст. 23 ЦК України. Завдана їй моральна шкода полягає в тому, що вона перенесла сильний фізичний біль, тривале лікування, яке продовжується і по даний час. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, постійного лікування змінився звичайний ритм її життя. На даний час пересуватися може лише з палицями та за допомогою сторонніх осіб, що також впливає на моральний та психологічний стан. Вона втратила сон та спокій, постійно роздратована, знервована, часто впадає в депресію, у зв'язку з цим, постійно потребує моральної та психологічної підтримки близьких та друзів. Спричинені їй психологічні страждання мають подовжувальний та інтенсивний характер, порушені її життєві плани та перспективи, вона постійно переживає за своє майбутнє. Після дорожньо-транспортної пригоди та перенесеними у зв'язку з нею травмами вона страждає на постійні болі. Вона стала невпевненою в собі, замкнена, дратівлива. Вона не має можливості переносити фізичні навантаження. Замість того, щоб жити повноцінним життям, вона змушена їздити на обстеження та консультації до лікарів, лікуватись, вживати велику кількість ліків для покращення здоров'я. Через це вона перестала відвідувати, бачити та спілкуватись зі своїми друзями, знайомими, постійно переживає та страждає цього приводу. Вона постійно хвилюється, що ніколи не зможе відновити попередній стан здоров'я.
Крім того, 10 травня 2023 року між ОСОБА_6 та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до додаткової угоди до договору від 10 травня 2023 року сторони визначили розмір гонорару адвокату в сумі 20 000 грн.
Згідно із запереченнями на цивільний позов сторони захисту, ОСОБА_8 визнавав його частково, зазначав, що в цивільному позові не було вказано жодної інформації щодо вжиття заходів досудового врегулювання, при цьому зазначає, що такі заходи проводились, та між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було досягнуто згоди щодо розміру відшкодування за заподіяну моральну шкоду, а саме 266 000 грн., які були передані ОСОБА_6 11 травня 2023 року. ОСОБА_8 вважав, що відшкодування за заподіяну моральну шкоду у розмірі 266 000 грн. повністю відповідає ступеню тих психологічних та моральних страждань, які було перенесено потерпілою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, при цьому сума відшкодування за заподіяну моральну шкоду в розмірі 500 000 грн. не є обґрунтованою, та не підлягає задоволенню в повному обсязі. ОСОБА_8 працевлаштований в ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» та працює на посаді комірника, а також є особою з інвалідністю 3 групи. Вказана посада є посадою некваліфікованого працівника. Та розмір оплати за даною посадою є надто низькою для того, щоб мати змогу повністю відшкодувати заявлену потерпілою моральну шкоду у розмірі 500 000 грн. Також зазначає, що для того, щоб здійснити відшкодування моральної шкоди у розмірі 266 000 грн., ОСОБА_8 повністю віддав свої особисті накопичення. Які він відкладав протягом багатьох років, а також додатково брав гроші в борг, для того, щоб здійснити відшкодування потерпілій в максимальному розмірі, у якому він тільки мав змогу відшкодувати. На даний час, ОСОБА_8 не має змоги навіть погасити боргові зобов'язання за ті кошти, які він брав в борг для відшкодування моральної шкоди.
Крім того зазначає, що розмір моральної шкоди на тривале лікування, яке продовжується і по даний час після дослідження доказів, що додані потерпілою до цивільного позову, не знаходить свого підтвердження. Відповідно до виписок з історії хвороби стаціонарного хворого, медична карта № 151439/134, ОСОБА_6 знаходилась на стаціонарному лікуванні загалом з 23 січня 2023 року по 07 лютого 2023 року, надані нею квитанції, виписки, фіскальні та товарні чеки датуються січнем-лютим 2023 року. До того ж, деякі фіскальні та товарні чеки неможливо прочитати через їх низьку якість копіювання, а тому встановлення належності їх до лікування та реабілітації потерпілої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, не є можливим, та таким, що викликає сумніви щодо належності вказаних фіскальних та товарних чеків до лікування ОСОБА_6 .
Згідно із запереченнями цивільного відповідача, Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» цивільний позов ОСОБА_6 визнало частково, не заперечує щодо стягнення на її користь 13 074,55 грн. - відшкодування матеріальної шкоди та 653,73 грн. - моральної шкоди.
У судових дебатах ОСОБА_8 цивільний позов визнав.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України, потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунків.
Водночас, відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, у разі, якщо цивільна відповідальність особи застрахована, вона відшкодовує шкоду, тільки у випадку, якщо страхового відшкодування недостатньо.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно з п. 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, страховик, у межах страхових сум, має відшкодувати шкоду заподіяну здоров'ю потерпілого пов'язану з лікуванням останньої, тобто витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів, за умови надання відповідального підтвердження.
У свою чергу, моральна шкода відшкодовується страховиком у сумі 5 відсотків, від розміру шкоди заподіяної здоров'ю.
У разі, якщо страхової виплати недостатньо, щоб покрити шкоду завдану потерпілому, різниця стягується безпосередньо особи, яка завдала цю шкоду.
Судом установлено, що згідно з полісом № АТ/3441928 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна відповідальність ОСОБА_8 на момент ДТП була застрахована в АТ «СГ «ТАС», страхова сума на одного потерпілого - 320 000 грн.
Суд дослідивши зібрані під час судового розгляду, зокрема виписку з історії хвороби стаціонарного хворого № медичної картки 151439/134 від 01 лютого 2023 року; виписку з історії хвороби стаціонарного хворого № медичної картки 151439/134 від 01 лютого 2023 року, надані квитанції (т. 1 а.с. 77-88), акти наданих послуг (т. 1 а.с. 89-91, 94), рахунок на оплату - 127656 від 23 січня 2023 року, рахунок на оплату № 4634 від 25 січня 2023 року, протокол СКТ обстеження № 61446, витяг з журналу обліку хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації, листок призначень препаратів наркотичних засобі, психотропних речовин і прекурсорів виконання цих призначень, медичну карту стаціонарного хворого № 151439 від 23 січня 2023 року, направлення на планову госпіталізацію від 23 січня 2023 року, виписний епікриз з історію № 151439/134, вважає доведеним, що потерпілій ОСОБА_6 завдана шкода, яка пов'язана з її лікуванням, у заявленому нею розмірі.
За таких обставин, суд в частині вимог до АТ «СГ «ТАС», цивільний позов ОСОБА_6 задовольняє та стягує з АТ «СГ «ТАС» майнову шкоду в сумі 125 636 грн. та 6 331,80 грн. моральної шкоди.
У свою чергу, оскільки розмір моральної шкоди, який заявлений потерпілою ОСОБА_6 , перевищує розмір моральної шкоди, яка стягується на її користь з АТ «СГ «ТАС», решту суми, суд стягує з ОСОБА_8 , оскільки він позов у цій частині визнав, а заявлений розмір моральної шкоди, з огляду характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, є розумним і справедливим.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Отже, за вказаною нормою документально підтверджені процесуальні витрати можуть бути стягнуті виключно з обвинуваченого.
За таких обставин, зважаючи на визнання ОСОБА_8 цивільного позову, суд стягує з нього на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу, у розмірі 20 000 грн.
Натомість, підстав для стягнення з АТ «СГ «ТАС» витрат на правову допомогу, у суду немає.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12023111030000202, висновок експерта від 12 травня 2021 року № СЕ-19/111-23/5358-ФП від 17 лютого 2023 року, витрати на проведення експертизи становлять 755,12 грн.
Згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12023111030000202, висновок експерта від 15 березня 2023 року № СЕ-19/111-23/3503-ІТ, витрати на проведення експертизи становлять 1 887,80 грн.
Згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12023111030000202, висновок експерта від 15 березня 2023 року № СЕ-19/111-23/3505-ІТ, витрати на проведення експертизи становлять 1 887,80 грн.
Згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12023111030000202, висновок експерта від 20 березня 2023 року № СЕ-19/111-23/3508-ІТ, витрати на проведення експертизи становлять 2 265,36 грн.
Згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12023111030000202, висновок експерта від 20 березня 2023 року № СЕ-19/111-23/14201-ІТ, витрати на проведення експертизи становлять 1 887,80 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України, вказані витрати необхідно стягнути із ОСОБА_8 в дохід держави.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно із постановою про визнання речовим доказом від 21 січня 2023 року, речовим доказом визнаний оптичний диск «CD-R».
Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд вирішує, залишити його в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Згідно із постановою про визнання речовим доказом від 07 квітня 2023 року, речовими доказами визнані: Історія вагітності та пологів № 39, медична карта стаціонарного хворого № 152069/204, протокол патологоанатомічного дослідження № 3 від 20 січня 2023 року, копія медичної документації з Білоцерківської МЛ № 2.
Згідно із постановою про визнання речовим доказом від 18січня 2023 року, речовими доказами визнані: автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобілем марки «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Згідно із постановою про визнання речовим доказом від 15 лютого 2023 року, речовим доказом визнана: шапка синього кольору.
Згідно із п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд повертає їх власнику.
Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року скасовано арешт автомобіля марки «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_3 накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2023 року та повернуто автомобіль власнику ОСОБА_20 .
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд скасовує арешт, який накладений згідно із ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2023 року на автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_8 .
В порядку ст. 363 КПК України, захисником - адвокатом ОСОБА_21 заявлено клопотання про звернення застави на виконання вироку в частині відшкодування завданої потерпілому шкоди, в обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року в справі 357/488/23 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_22 у кримінальному провадженні № 12023111030000202 від 17 січня 2023 року та застосовано запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_8 строком на 60 днів з утриманням в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України. Визначено, що розмір застави, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, складає 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 187 880 гривень. 24 січня 2023 року, ОСОБА_23 внесено заставу у розмірі 187 880 гривень на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України і Київській області, відповідно до квитанції № 86830907 від 24 січня 2023 року.
Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до заяви ОСОБА_23 , вона як заставодавець не заперечує проти звернення суми застави у розмірі 187 880 гривень в рахунок відшкодування потерпілій - ОСОБА_6 моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення зазначеного клопотання.
Отже, суд приходить до переконання про наявність всіх підстав для задоволення клопотання про звернення застави на виконання вироку в частині відшкодування завданої потерпілому шкоди.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд, серед іншого, зазначає у вироку рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Судом установлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_24 від 20 січня 2023 року, до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, з альтернативою у виді застави в розмірі сімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 187 880 грн.
Згідно з квитанцією 186830907 від 24 січня 2023 року, ОСОБА_23 внесла заставу за ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Отже, до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді застави.
Судом підстав для зміни запобіжного заходу не установлено.
Керуючись ст. 100, 124, 203, 368, 374, 381-382, 395, 532 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Призначити ОСОБА_8 покарання, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на п'ять років.
Строк відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_8 .
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк його по переднього ув'язнення з 17 січня 2023 року по 25 січня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк додаткового покарання обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_8 основного покарання.
Цивільний позов ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути із Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_6 заподіяну майнову шкоду в сумі 125 636 грн. та 6 331,80 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду в сумі 227 668,20 грн., а також процесуальні витрати в сумі 20 000 грн.
Після набрання вироком законної сили, заставу у розмірі 187 880 гривень внесену заставодавцем ОСОБА_23 за ОСОБА_8 , відповідно до ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2023 року справа 357/488/23 на депозитний рахунок № UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код отримувача 26268119, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України і Київській області, відповідно до квитанції № 86830907 від 24 січня 2023 року - звернути на виконання вироку в частині відшкодування завданої потерпілій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 8 683,88 грн.
Скасувати арешт, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2023 року на автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_8 .
Речові докази:
1) оптичний диск «CD-R», - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання;
2) автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , шапку синього кольору - повернути власнику ОСОБА_8 ;
3) історію вагітності та пологів № 39, медичну карту стаціонарного хворого № 152069/204, протокол патологоанатомічного дослідження № 3 від 20 січня 2023 року, копію медичної документації з Білоцерківської МЛ № 2 - повернути власнику.
До дня набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави, - залишити без змін.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Копію вироку негайно вручити прокурор та обвинуваченому.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду Ірина ДУБАНОВСЬКА
Київської області