ОКРЕМА УХВАЛА
м. Черкаси
12 жовтня 2023 року Справа № 580/6405/22
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 382, 383 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі № 580/6405/22, яке набрало законної сили 03.04.2023, в частині необґрунтованого зниження розміру з 2000,00 грн. до 1806,60 грн. щомісячної доплати до пенсії з 01.07.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” та невиплати заборгованості за період з 01.07.2023 до 31.05.2023;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у встановлений судом строк подати звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі № 580/6405/22, яке набрало законної сили 03.04.2023, в частині нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії з 01.07.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” в розмірі 2000,00 грн. та виплатити заборгованість за період з 01.07.2023 до 31.05.2023.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на неправомірність висновків відповідача, що у квітні 2018 року пенсія позивача перераховувалась з 01.01.2016 і за рішенням суду від 02.02.2018 у справі 580/23/18 на підставі довідки 02.06.2017 № 2303003891. За рішенням суду перерахована пенсія була більшою на 193,40 грн. відносно перерахунку за Постановою № 103. Тому і зменшено доплату за Постановою № 713 на 193,40 грн. (2000,00 - 193,40 = 1806,60 грн.).
Відповідачем здійснено перерахунок з 01.12.2019 пенсії позивача на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 18.05.2021 №33/44/1-М-121/08-1637, право на який (перерахунок) виникло 01.01.2016.
Заявник вважає, що попередні перерахунки, до набрання законної сили рішенням суду у справі 580/4631/21, які стосуються права на перерахунок пенсії що виникло 01.01.2016 не можуть застосовуватись до правовідносин після зазначеної події - набрання законної сили рішенням суду у справі 580/4631/21, тобто з 29.11.2021.
На думку заявника, перерахунок пенсії, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Відповідач подав заперечення на заяву, зазначивши, що згідно із статтею 63 Закону №2262, постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262 та постановою № 103 у квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача із 01.01.2016 на підставі довідки від 26.03.2018 № 2303003891, наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області. Після проведеного перерахунку основний розмір пенсії позивача становив 3636,01 грн (6610,93 грн (грошове забезпечення) х 55%).
Згідно з абзацом першим пункту 1 Постанови № 713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262 (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262 станом на 1 березня 2018 року, встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262.
Абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 установлено, що у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї постанови, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 у справі № 580/32/18 позивачу у квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії із 01.01.2016 на підставі довідки від 02.06.2017 № 2303003891, наданою ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області.
Основний розмір пенсії після проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі № 580/32/18 становив 3829,41 грн (6962,57 грн (грошове забезпечення) х 55%).
Оскільки основний розмір пенсії згідно із зазначеним перерахунком збільшився на 193,40 грн (3829,41 грн - 3636,01 грн), доплату відповідно до постанови № 713 до пенсії позивача встановлено у розмірі 1806,60 грн (2000,00 грн - 193,40 грн).
Розглянувши вказану заяву в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або у судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
За приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У відповідності до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За змістом норм ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
З наведених норм процесуального закону вбачається, що суд наділений повноваженнями визнати протиправними дії відповідача у справі у разі невиконання рішення суду.
Вирішуючи питання про повне виконання рішення відповідачем, суд враховує, що внаслідок ухвалення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
З огляду на викладене, суд відхиляє посилання відповідача на абз. 3 п. 1 Постанови №713, оскільки підвищення пенсії заявника в розмірі 3829,41 грн. відбулось внаслідок виконання рішення суду від 02.02.2018 у справі №580/32/18, що не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Суд зазначає, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення. Потреба у постановленні судом окремої ухвали за наслідком розгляду такої заяви може бути зумовлена виключно діями та бездіяльністю, що свідчать про ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення.
В мотивувальній частині рішення суду від 26.01.2023 суд вказав про наявність права позивача на отримання доплати до пенсії в розмірі 2000 грн., тому нарахування відповідачем вказаної доплати у розмірі 1806,60 грн. є неправомірним та свідчить про невиконання рішення суду.
Щодо вимог позивача про виплату заборгованості за період з 01.07.2023 до 31.05.2023, суд зазначає про ймовірно допущену заявником описку, оскільки в листі відповідача від 15.09.2023 №11806-11517/М-03/8-2300/23 зазначено про нараховану заявнику доплату за період з 01.07.2021 до 31.05.2023 в сумі 41551,80 грн.
Вирішуючи заяву в цій частині, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата пенсій. у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.
Отже, невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні Закону України “Про виконавче провадження” можуть вважатись об'єктивні причини, що унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Враховуючи викладене, відсутність коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду є об'єктивною, поважною причиною, яка унеможливила здійснення виплати боргу позивачу.
Таким чином, фактична невиплата нарахованих сум пенсії за попередній період зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду в Черкаській області встановленого порядку виконання судового рішення, підстави для прийняття рішення про накладення штрафу на керівника управління відсутні.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що невиплата позивачу заборгованості за період з 01.07.2021 до 31.05.2023 в сумі 41551,80 грн., не свідчить про умисне невиконання рішення суду.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, постановлення окремої ухвали суду передбачає встановлення судом у ній строку для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання, тому одночасне встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не забезпечує захисту прав позивача внаслідок невиконання рішення суду.
Враховуючи, що відповідач в межах виконавчих проваджень не надав доказів виконання рішення суду від 26 січня 2023 року, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про вчинення відповідачем протиправних дій, в частині необґрунтованого зниження розміру з 2000,00 грн. до 1806,60 грн. щомісячної доплати до пенсії з 01.07.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, які вчинені всупереч вимог Конституції та наведених вимог законодавства щодо обов'язковості судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 383 КАС України суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року, яке набрало законної сили 03.04.2023, в частині необґрунтованого зниження розміру з 2000,00 грн. до 1806,60 грн. щомісячної доплати до пенсії з 01.07.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Надіслати окрему ухвалу на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення суду від 26 січня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Черкаському окружному адміністративному суду про вжиті на виконання ухвали заходи щодо виконання рішення суду від 26 січня 2023 року.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО