Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2023 року Справа № 520/29363/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, 8,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015), які полягають у відмові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини);
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за відповідною посадою станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби до посадового окладу відповідно до п.п.1 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років та щомісячної премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 - не менше 170% посадового окладу, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача.
Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя дійшла висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до частин 1,2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Верховний Суд в Постанові від 11.11.2021 у справі № 260/611/21 зазначив, що «строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (постанова від 31 березня 2021 року), в якій Суд дійшов наступних висновків.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відтак, з дня отримання коштів, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру грошової допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 10 грудня 2020 №1723/02-12 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку».
Крім того, правова позиція щодо обрахунку строків звернення до суду з позовами щодо видачі довідок для перерахунку пенсій викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22.
Так, Верховний Суд зазначив, що оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі про відсутність сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року. За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просить видати їй довідку станом на 01.01.2023, в той же час, позов подано до суду 18.10.2023, тобто з порушенням 6-місячного строку звернення до суду.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення позивачем до суду не подано.
Щодо обґрунтування позову суддя зазначає про таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а зазначила:
"... накази Міністра оборони України № 50 та 355, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців у 2011 році, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців".
Щодо зазначених позивачем у позовних вимогах відсоткових розмірів надбавки та премії з посиланням на положення постанови КМУ № 704, п.п. 1 п. 5 вказаної постанови лише встановлює граничну максимальну межу - до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, при цьому визначаючи, що порядок та умови виплати такої надбавки надано право визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою. П.п. 2 п. 5 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Відтак, премію в розмірі 170% вказаним пунктом саме у вказаному розмірі не визначено.
В той же час, представниця позивача в позовній заяві зазначає, що відповідно до наказу ДСНС від 13.01.2023 №35 встановлено розміри щомісячної премії особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за відповідними тарифними розрядами у 2023 році, а саме визначено мінімальний розмір премії з вислугою понад 1 рік - 170% у відповідності до тарифного розряду за посадою, яку займав позивач під час виходу на пенсію.
Таким чином, позивач фактично просить суд видати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із урахуванням, зокрема, наказу ДСНС від 13.01.2023 №35, в частині премії, проте жодних обґрунтувань щодо підстав можливості неврахування позиції Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а позивачем не наведено.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня у розмірі - 2684 гривні.
Таким чином, станом на час звернення до суду розмір судового збору за подання даного позову становить 1073,60 грн.
Позивачем подано позов до суду з використанням системи Електронний Суд, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем судовий збір не сплачений, доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору до матеріалів позову не додано.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:
- оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 858,88 грн. Реквізитами для перерахування судового збору є: одержувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".
- обґрунтування підстав можливості неврахування позиції Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а при розгляді поданого позову;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження існування таких поважних причин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Суддя Білова О.В.