Номер провадження: 33/813/1557/23
Номер справи місцевого суду: 522/8444/23
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2023 у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №187137 від 15.04.2023, о 23:25 год., в м. Одеса по вул. Рішельєвській, біля будинку № 10, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «AUDI A3», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, після чого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
Не погодившись з наведеною постановою ОСОБА_1 , оскаржив її до апеляційного суду. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів перебування його в стані алкогольного сп'яніння, оскільки дії щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння працівниками поліції не здійснювались. ОСОБА_1 також зазначає, що відмовився від проходження тесту за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» оскільки працівниками поліції на його вимогу не надано свідоцтво про державну реєстрацію даного приладу та свідоцтво про його повірку. На його вимогу пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я працівниками поліції було відмовлено, оскільки останні вважали, що особа яка відмовилась від проходження тесту за допомогою технічного засобу на місці запинки є такою, чия вина доведена. Крім того, ОСОБА_1 посилається на неналежність відеозапису, як доказу у справі, оскільки останній є небезперервним.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що такі не можуть бути підставою скасування постанови суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи, водій ОСОБА_1 , 15.04.2023, о 23:25 год., в м. Одеса по вул. Рішельєвській, біля будинку № 10 керував автомобілем марки «AUDI A3», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, після чого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №187137 від 15.04.2023.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за тестом - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно п. 3, 4, 7 розд. ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції, під час якого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або у разі незгоди такої особи пройти вказаний огляд або у разі незгоди особи з результатами огляду огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - Правила), встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, до протоколу долучено диск із записами із боді-камер, які зазначені в протоколі, та з аналізу вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому медичному закладі. Факт відмови також підтверджується його записом в протоколі, що він не згоден, оскільки відмовився від огляду через вечірній час.
Склад правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , складає відмова від проходження огляду, мотиви відмови на склад правопорушення не впливають.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів перебування його в стані алкогольного сп'яніння, оскільки дії щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння працівниками поліції не здійснювались, не приймаються судом як відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо відмови від проходження тесту за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» оскільки працівниками поліції на його вимогу не надано свідоцтво про державну реєстрацію даного приладу та свідоцтво про його повірку, суд апеляційної інстанції зазначає, що відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення не містить жодних звернень ОСОБА_1 до співробітників поліції щодо отримання тієї чи іншої інформації стосовно приладу «Драгер» та такі обставини на склад правопорушення не впливають.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було відмовлено ОСОБА_1 пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я також не підтверджуються відеозаписом, а навпаки відеозапис свідчить про те, що на пропозицію співробітників поліції пройти огляд в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, оскільки поспішав.
Посилання ОСОБА_1 на неналежність відеозапису, як доказу у справі, оскільки останній є небезперервним не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки відеозапис, долучений до справи, містить фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова суду залишається без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2023 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова