Номер провадження: 33/813/1411/23
Номер справи місцевого суду: 495/9182/22
Головуючий у першій інстанції Анісімова Н.Д.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря Триколіч І.Б.,
за участі:
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року, якою справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінчення строків накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
22.10.2022 року о 14.00 год. ОСОБА_1 знаходячись по вул. Свято-Георгієвська керував автомобілем TOYOTA AURIS д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки недотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований Hyindai Santafe НОМЕР_2 , та поїхав звідти, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
За даним фактом співробітниками поліції було складено протокол серії ААД № 128216 від 06.11.2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та постановити нову постанову, якою закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, не встановив відсутність вини ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року, мотивуючи тим, що копію оскаржуваної постанови досі не отримав, про існування постанови дізнався 30 травня 2023 року від адвоката Братінова І.П.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити його з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
На підставі матеріалів справи встановлено, що апелянт 30 травня 2023 року вперше подав апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 червня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Братінова П.І. на постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 рокувідносно ОСОБА_1 , повернено особі, яка її подала, у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують повноваження адвоката Братінова П.І здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 в Одеському апеляційному суді.
Повторно представник апелянта звернувся з апеляційною скаргою 21 червня 2023 року.
Враховуючи матеріали справи, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року.
Про судове засідання, призначене на 17 жовтня 2023 року, апелянт був належним чином сповіщений про дату, час та місце слухання справи шляхом направлення судової повістки на у додаток «Viber», однак у судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань не надавав.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вірно виходив із того, що згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, правопорушник ОСОБА_1 здійснив дії, відповідальність за які, передбачена ст. 124 КУпАП, та мали місце 22 жовтня 2022 року. Таким чином на час розгляду справи судом першої інстанції закінчилися визначені ч.2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення з причин, не залежних від суду, у зв'язку із чим суд вірно закрив провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав встановити наявність чи відсутність вину ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, необхідно враховувати положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Разом з тим, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень щодо обов'язку суду встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та наявність вини особи у його вчиненні у разі спливу всіх строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тлумачення вказаної норми дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Крім того, згідно узагальненого науково-консультативного висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07.11.2017 року, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 38 КУпАП вина особи не встановлюється. Вказаний висновок обґрунтовано тим, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття їх в одній постанові свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції. За правилами ст. 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року вказано, що у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - без змін.
При цьому апеляційний суд зазначає, що закриття провадження у справі підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є нереабілітуючою ознакою, інакше провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягало б закриттю за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік