Номер провадження: 22-ц/813/294/23
Справа № 523/9520/18
Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Сегеди С.М., Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так 31 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банк «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту (Надалі по тексту «Позивач», «Банк», Кредитор», «ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 (Надалі по тексту «Відповідач», «Боржник», «Позичальник») було укладено Кредитний договір № 014/0074/74/63628 (Надалі по тексту «Кредитний договір»), згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 49 000 доларів СІІІА 00 центів (Сорок дев'ять тисяч дол. США 00 центів) строком до 31.08.2026 року, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 11,50 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитова, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2019 року позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості задоволено. У рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 014/0074/74/63628 від 31.08.2006 року у сумі: 48 570,52 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 235 513,59 грн яка складається з:
• заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі - 47 887,50 Доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 164,22 доларів США,
• заборгованості за відсотками у розмірі - 481,58 Доларів США,
• пені у розмірі - 976 гривень 76 копійок.
звернути стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код 14305909) на Предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею: 42,0 кв. м., житловою: 25,2 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу р№4005 від 31.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю.
- шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, не нижчою ніж 583 670,00 гривень.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі - 8 755 гривень 05 копійок.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про задоволення позову.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що 31 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 014/0074/74/63628, згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 49 000 доларів СІІІА 00 центів (Сорок дев'ять тисяч дол. США 00 центів) строком до 31.08.2026 року, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 11,50 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитова, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.
Відповідно до умов п. 3.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення строковості, повернення та сплати за користування.
Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п.,3.2. Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, з можливою виданою готівки через касу Кредитора.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.
Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому відсоткова ставка за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3. Кредитного договору).
Відповідно до умов п. 5.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредитної заборгованості безготівковими платежами або готівкою, в касу Кредитора:
- щомісячно, до 05 (п'ятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. Кредитного договору та остаточне погашення кредиту до 19.08.2026 року (включно) на рахунок, визначений п. 4.1. Кредитного договору;
- щомісячно, до 05 (п'ятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок, визначений Кредитним договором:
Отже, з укладенням Кредитного договору у Позичальника виник обов'язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.
31 серпня 2006 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої Позичальник зобов'язався передати в заставу Кредитору майно, що буде придбане, а саме: квартиру/будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 22 вересня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай Світланою Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за номером 3490.
Відповідно до умов п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме:
Квартира, загальною площею: 42,0 кв. м., житловою: 25,2 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю. 31.08.2006 року за реєстровим № 4005, правочин № 1539784, зареєстрованого в Одеському міському БТІ та реєстрації об'єктів нерухомості 06.09.2006 року, зареєстрованого в книзі під № 584пр, на сторінці № 43, під реєстровим номером 118.
Відповідно до Висновку про вартість майна від 07.06.2018 року, середня ринкова вартість іпотечного майна складає 583 670,00 грн. (а.с. 49)
Відповідно до п. 1.5. Договору іпотеки, на строк дії Кредитного договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця
Таким чином, відповідно до умов Договору іпотеки предмет іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору. За таких умов, Іпотекодержатель має право у випадку наявності невиконаних зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення в рахунок майна, заставленого на умовах Договору іпотеки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
З листа Суворовської державної нотаріальної контори м. Одеси вбачається, що спадкова справа після померлого ОСОБА_2 не відкривалась. (а.с. 187)
Станом на 27.06.2008 року заборгованість перед Банком за Кредитним договором, який був укладений ОСОБА_2 складає: 48 570,52 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 235 513,59 грн яка складається з: заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі - 47 887,50 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 232201,70 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі: 164,22 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 796,29 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі - 481,58 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає -2 335,13 грн. розрахована пеня - 976,76 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що дія договору іпотеки після смерті ОСОБА_2 не була припинена, а також строк дій договору не сплинув, то, враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором, є підстави для застосування наслідків передбачених ст.ст. 589-590 ЦК України.
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що позовна заява АТ «Райффайзен Банк Аваль» обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись, зокрема, на ст.ст. 1268, 1270, 1282, 1296, 1297 ЦК України, позивач звернувся до суду із позовом.
Враховуючи вищевикладене, АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до ОСОБА_1 як до спадкоємця ОСОБА_2 , який є боржником у спірних кредитних правовідносинах.
У спадкових правовідносинах банк як кредитор спадкодавця та його спадкоємців наділений власними повноваженнями та самостійно визначає спосіб та порядок їх реалізації. Банк, звернувшись до нотаріуса з відповідною вимогою до можливих спадкоємців, реалізував своє право, передбачене правилом статті 1281 ЦК України, здійснюючи свої повноваження на власний розсуд та у власному інтересі. Невикористання надалі банком власних повноважень та нездійснення суб'єктивних прав не може бути поважною причиною пропуску відповідних строків та підставою для поновлення прав, втрачених (припинених) в результаті недобросовісного ведення власних справ такою особою (позивачем).
В оцінці поведінки позивача суд враховує, що банк здійснює власну діяльність як професійний учасник ринку, який спеціалізується на наданні певного роду послуг, що висуває зрозумілі вимоги до рівня професійності, кваліфікації та обізнаності його співробітників.
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №1522/27596/12 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення грошових коштів, визнання договору поруки припиненим, визнання договору іпотеки припиненим, зобов'язання нотаріуса виключити реєстраційні записи, стягнення судових витрат, за участі третьої особи - ОСОБА_4 .
У позовній заяві ще у 2012 році ОСОБА_1 зазначала, що ОСОБА_2 помер у 2008 році. При цьому з тексту рішення суду першої інстанції вбачається, що представники ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» приймали активну участь у справі і про факт смерті ОСОБА_2 знали.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що банк достеменно знав про смерть позичальника (позичальником не вносились кошти на погашення заборгованості, крім того у Приморському районному суді м. Одеси слухалась справа №1522/27596/12, в якій зазначалось про смерть ОСОБА_2 )., а також те, що іпотекодавець ОСОБА_1 , яка доводилась дружиною померлого позичальника ОСОБА_2 , а, відтак, відносяться до спадкоємців першої черги, була зареєстрована та проживала за однією адресою із позичальником, що вбачається з копії договору іпотеки, а тому посилання позивача на те, що банк не отримував повідомлення від нотаріуса з інформацією про коло спадкоємців померлого боржника не відповідають обставинам справи, оскільки, проявляючи розумну обачність, банк мав можливість звернутися до іпотекодавців з відповідними вимогами.
Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов'язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов'язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред'явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв'язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.
Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Поняття «строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі 522/407/15-ц, постанові Великої Палати Верховного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 369/14444/18 (провадження № 61-689св21) вказано, що: «спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах (стаття 1216 ЦК України).
Спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину). Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц (провадження № 61-5552свп18), від 08 серпня 2018 року у справі № 686/10026/16-ц (провадження № 61-6373св18), від 14 січня 2019 року у справі № 311/917/15-ц (провадження № 61-38428св18), від 14 травня 2021 року у справі № 205/6803/19 (провадження № 61-9908св20)».
Пред'являння вимог кредиторів у порядку статті 1281 ЦК України може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.
Матеріали справи не містять жодних доказів звернення до спадкоємця ОСОБА_1 безпосередньо чи до нотаріуса кредитором у порядку, передбаченому ст.ст. 1281, 1282 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що Банк пропустив строк пред'явлення вимоги у порядку статті 1281 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до спадкоємців боржника, а тому позбавлений права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовної заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості необхідно відмовити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2019 року скасувати.
Постановити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс») до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2023 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
М.М. Драгомерецький