Справа № 296/10445/23
1-кс/296/3887/23
Іменем України
про арешт майна
20 жовтня 2023 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні №12023060000000438 від 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 292 КК України, -
До слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні №12023060000000438 від 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 292 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №12023060000000438 від 22.08.2023, за ч. 2 ст. 292 КК України
Так 16.10.2023 в с. Дідовичі Звягельського району Житомирської області, було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за пошкодження магістрального нафтопроводу «Мозир-Броди» АТ «Укртранснафта», вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Титяневичу та ще 5 особам пред'явлено підозри за ч.2 ст.292 КК України
16.10.2023 прийнято рішення про проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки обстановка, що склалася, носила характер невідкладності, а зволікання в часі могло призвести до знищення наявних доказів.
У ході обшуку за вищевказаною адресою виявлено та вилучено: дрожожений насос з характерним запахом нафтопродукту, який запакований до картонної коробки та опечатаний біркою № 1; каністра білого кольору з темною рідиною всередині, яка опечатана біркою № 2; каністра білого кольору з червоною кришкою із темною рідиною всередині, яка опечатана біркою № 3.
Указані об'єкти було упаковано згідно правил пакування речових доказів та вилучено до СУ ГУНП в Житомирській області, для прийняття рішення по суті.
В обґрунтування клопотання необхідно зазначити, що підставою та метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, оскільки відповідно до постанови слідчого від 16.10.2023 перелічені вище речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12023060000000438 від 22.08.2023.
З метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти на вказане майно арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування таким майном.
Слідчий вважає, що зазначені речові докази, можуть містити відомості, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки будуть використані в подальшому для доказування фактів та обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність. Клопотання просила задовольнити.
Власник майна чи його представник в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, шо 16.10.2023 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресо.: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: дрожожений насос з характерним запахом нафтопродукту, який запакований до картонної коробки та опечатаний біркою № 1; каністра білого кольору з темною рідиною всередині, яка опечатана біркою № 2; каністра білого кольору з червоною кришкою із темною рідиною всередині, яка опечатана біркою № 3
Відповідно до постанови слідчого від 16.10.2023 перелічені вище речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12023060000000438 від 22.08.2023.
18.10.2023 слідчим суддею Корольовського районного суду м.Житомира надано дозвіл на проведений 16.10.2023 обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та насамперед збереження речового доказу, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно та заборони щодо відчуження, користування чи розпорядження цим майном.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні №12023060000000438 від 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 292 КК України - задовільнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16.10.2023 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме
-дрожожений насос з характерним запахом нафтопродукту, який запакований до картонної коробки та опечатаний біркою № 1;
-каністру білого кольору з темною рідиною всередині, яка опечатана біркою № 2;
-каністру білого кольору з червоною кришкою із темною рідиною всередині, яка опечатана біркою № 3,
заборонивши відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 20.10.2023
Слідчий суддя ОСОБА_1