Справа № 275/1016/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року смт. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Данилюк О. С. , при секретарі с/з Марієвській Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 171503, складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 19.08.2023 року о 10 годині 38 хвилин в смт Брусилів по вул. Лермонтова водій ОСОБА_1 керував мопедом Хонда-Діо без номерного знаку з ознаками алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п. 2.5. ПДР України від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров'я, відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, пояснивши наступне. Так, дійсно 19.08.2023 вранці він керував мопедом Хонда-Діо без номерного знаку по вул. Лермонтова в смт. Брусилів та був зупинений працівниками поліції через те, що перебував без шолому та без номерних знаків на мопеді. Він даний факт не заперечував та щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.ст. 121, 122 КУпАП. Після цього працівники поліції дозволили йому докотити мопед до його дому, що знаходився поруч. Але вже майже біля його будинку працівник поліції несподівано сказав, що бачить в нього ознаки алкогольного сп'яніння, і почав заважати йому повернути додому. Він почав заперечувати цей факт та обурюватись таким словам та діям поліцейського, та в них почалась словесна перепалка. При цьому в запалі він дійсно сказав, що тверезий та ніякого огляду проходити не буде, однак поліцейський не роз'яснив йому, що він має можливість пройти огляд на стан сп'яніння не тільки на місці, але й в медичному закладі, та не запропонував це. При цьому проти огляду на стан сп'яніння в лікарні він би заперечувати не став. Вказав, що ніякого протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП щодо нього в його присутності не складалось, ніяких направлень на огляд в медичному закладі йому не вручалось, нічого підписувати йому не пропонувалось, ніяких пояснень у нього не відбиралось. Вказав, що його покази повністю підтверджує запис, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому не зафіксована пропозиція поліцейського пройти огляд в медичному закладі, не зафіксований процес складання вищевказаних документів та самого протоколу про адміністративне правопорушення. Навпаки, на відео чітко видно, що в момент пропонування йому ознайомитися зі змістом протоколу, сам протокол в руках поліцейського чи в нього відсутній. Натомість на відео помітна лише постанова серії БАД № 562556, що складалась поліцейським раніше. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, через що просив провадження у справі закрити.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Мазур С.М. в судовому засіданні також проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечував, оскільки вважає, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів його вчинення. Зазначив, що єдиний долучений до протоколу про адміністративне правопорушення доказ - відеозапис з нагрудної камери поліцейського підтверджує, що поліцейським було порушено встановлений порядок проходження огляду на стан сп'яніння, зокрема, не було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я. Також з вказаного відеозапису можна встановити, що протокол за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 в присутності останнього не складався, права, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 не роз'яснювались, зі змістом протоколу він не ознайомлювався, а крім того, розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, акт огляду на стан алкогольної сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншої сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу з швидкість реакції, в присутності ОСОБА_1 не складалися та йому для ознайомлення не надавались. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, суддя вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена серед іншого за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження відповідного огляду регламентований ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Так, за змістом ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Ч. 2 вказаної статті встановлює, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому ч. 3 статті передбачає, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Отже, з системного аналізу змісту зазначеної норми закону чітко випливає, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, поліцейський ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає на нього обов'язок запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі. Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Так, з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складеного відносно ОСОБА_1 , що триває близько 3 хвилин, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння та від підписання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому вказаний відеозапис не містить пропозиції поліцейського пройти такий огляд у медичному закладі, не містить доказів вручення ОСОБА_1 відповідного направлення на огляд до конкретного медичного закладу та його відмови від огляду на стан сп'яніння в зазначеному медичному закладі. Крім того, не вбачається із вказаного відеозапису й факту складення поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 в присутності останнього та його відмови в ознайомленні та отриманні такого протоколу.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суддя у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хитка хода та нечітка мова.
Отже, коли у водія відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, він заперечує вживання алкогольних напоїв, та відсутні докази його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема, в закладі охорони здоров'я, винуватість водія у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 7, 221, 247 ч. 1 п. 1, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з моменту винесення постанови апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: О. С. Данилюк