Справа № 140/4283/23
Провадження № 2-а/161/153/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку адміністративну справу № 140/4283/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Луцького РУП ГУНП у Волинській області про визнання незаконною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луцького РУП ГУНП у Волинській області про визнання незаконною та скасування постанови. Просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 020208 від 15 березня 2023 року, закрити провадження у справі провчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та стягнути 10 000 гривень судових витрат - закрити з підстав, викладених в позовній заяві.
12 червня 2023 року представником позивача, адвокатом Світлицькою З.О. було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог. Суд не приймає до уваги вказану заяву, з наступних підстав.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. При цьому, судом достовірно встановлено, що в заяві про збільшення позовних вимог представником позивача заявлено додаткову позовну вимогу - про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень.
Позивач та його представник в судовому засіданні, кожен зокрема, заявлений позов підтримали в повному об'ємі, просили його задовольнити. Представник позивача суду пояснила, що в поліцейських Луцького РУП ГУНП у Волинській області були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови. В подальшому в судове засідання не з'явились, подали до суду спільну заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача, суб'єкта владних повноважень, Луцького РУП ГУНП у Волинській області в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову. В подальшому в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
15 березня 2023 року інспектором СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кузьмою Михайлом Васильовичемвинесено постанову серії ГБВ № 020208, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 гривень.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, що 15 березня 2023 року, о 13.54 годин, в місті Луцьк, по вулиці Гордіюк, ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме - працівників поліції, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Судом достовірно встановлено наступні фактичні обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті.
Відповідно до статті 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
15 березня 2023 року о 13.53 годин ОСОБА_1 звернувся на спецлінію служби 102, з приводу зникнення собаки, яке, з його слів, мало ознаки викрадення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Насамперед, суд звертає увагу, що представником відповідача, Луцького РУП ГУНП у Волинській області, всупереч положенням частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не вжито жодних заходів для доведення правомірності свого рішення, а саме - постанови серії ГБВ № 020208 від 15 березня 2023 року. Представниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області повністю проігноровано ухвалу суду від 19 квітня 2023 року, та не вжито заходів для подання до суду відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , а також не подано до суду жодних доказів та матеріалів, які слугували підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, для суду є неспростовними обставини, згідно яких зникнення собаки на прізвисько « ОСОБА_2 », яке мало місце 15 березня 2023 року, приблизно о 13.30 годин, в АДРЕСА_1 , могло бути наслідком саме вчинення протиправних дій невстановлених осіб, як про це зазначає сам ОСОБА_1 .
А також беззаперечним є факт, згідно якого собака на прізвисько « ОСОБА_2 » була знайдена та повернута ОСОБА_1 саме працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
Суд позбавлений можливості встановити будь-які інші обставини, за повної відсутності належних достовірних та допустимих доказів. Але за виниклих обставин та умов, в сукупності з процесуальною бездіяльністю представників відповідача щодо доведення правомірності свого рішення, а саме - постанови серії ГБВ № 020208 від 15 березня 2023 року, суд констатує повну відсутність підстав для винесення оскаржуваної постанови.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачем на засадах змагальності сторін та вимогах частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суду не доведено правомірність, законність та підставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбаченого ст. 183Кодексу України про адміністративні правопорушення.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування постанови інспектора СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кузьми М.В., серіїГБВ № 020208 від 15 березня 2023 рокущодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, не підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 гривень, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається із змісту заяви про розподіл судових витрат, що судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 гривень понесені виключно у зв'язку з участю адвоката Світлицької З.О. при здійсненні представництва позивача в судових засіданнях, які були призначені на 25 квітня 2023 року, 19 червня 2023 року, 22 червня 2023 року, 26 червня 2023 року, 11 липня 2023 року.
Однак, судом достовірно встановлено, що судові засідання, призначені на:
11 липня 2023 року - було відкладено як таке, що не відбулося;
26 червня 2023 року - взагалі не призначалось судом в межах вказаної справи;
22 червня 2023 року - було відкладено як таке, що не відбулося, у зв'язку з неявкою позивача та його представника;
19 червня 2023 року - взагалі не призначалось судом в межах вказаної справи;
25 квітня 2023 року - було відкладено, жодних процесуальних дій представником позивача не було вчинено.
Таким чином, адвокатом Світлицькою З.О. не було вчинено жодних дій, спрямованих на представництво ОСОБА_1 саме в судових засіданнях, які були призначені на 25 квітня 2023 року, 19 червня 2023 року, 22 червня 2023 року, 26 червня 2023 року, 11 липня 2023 року - як про це зазначає представник позивача.
А тому за таких обставин не підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 183 КУпАП, ст.ст. 139, 241 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького РУП ГУНП у Волинській області про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Постанову інспектора СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Кузьми Михайла Васильовича, серії ГБВ № 020208 від 15 березня 2023 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 1 700 гривень - визнати протиправною та скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко