УХВАЛА
20 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 917/1146/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут», скаржник)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023
у справі №917/1146/23
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Державне підприємство «Гарантований покупець»;
2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення коштів,
та зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Полтаваенергозбут» 09.10.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 про повернення позовної заяви та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №917/1146/23, справу направити до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду та вирішення питання прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ «Полтаваенергозбут» й об'єднання її в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суд від 12.10.2023 у справі №917/1146/23 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Малашенкова Т. М., судді Бенедисюк І. М., Колос І. Б.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 про повернення позовної заяви, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №917/1146/23.
Отже, постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 переглянута ухвала Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 про повернення позовної заяви у справі №917/1146/23.
З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи якою переглянута ухвала про повернення позовної заяви (пункт 6 частини першої статті 255 ГПК України) належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ «Полтаваенергозбут» зазначає, що суди ухвалили рішення про повернення зустрічного позову з порушенням положень статті 180 ГПК України, без врахування висновків Верховного Суду викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12,06.2019 у справі № 916/542/18 та постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/6070/21, від 27.01.2021 у справі №908/1688/20, а також не врахували, що обидва позови виникають з одних правовідносин, що витікають з договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0238-02024 від 15.02.2019; предметом дослідження як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є обставини виконання сторонами зобов'язань за цим договором, а відтак, вони є взаємопов'язаними і спільний їх розгляд є доцільним. Разом з цим, задоволення зустрічного позову може виключити повністю, або частково задоволення первісного позову, оскільки саме належне виконання Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» своїх зобов'язань за договором є обов'язковою передумовою зустрічного виконання своїх обов'язків ТОВ «Полтаваенергозбут», у зв'язку з чим вимоги за зустрічним позовом згідно з частиною три статті 180 ГПК України підлягають об'єднання в одне провадження з первісним позовом.
Перевіряючи зміст касаційної скарги на дотримання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) в контексті зазначених підстав касаційного оскарження з огляду на предмет касаційного оскарження, Суд доходить до висновку, що скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України).
При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені про повернення позовної заяви, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних рішень.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.
За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових рішень.
Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Наслідком не усунення цих недоліків є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «Полтаваенергозбут» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX (далі - Закон №3200). Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Одночасно з введенням в дію Закону №3200 внесені зміни до ГПК України (в тому числі й у частинах шість-вісім статті 6, статтю 242, пункт 2 частини другої статті 290, статтю 291 ГПК України).
Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №917/1146/23 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню
Суддя Т. Малашенкова