ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа №922/3700/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ"
до Державної установи "ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державної установи "ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР", в якій просить суд стягнути з відповідач на користь позивача борг у загальній сумі 209.561,76 грн, у т.ч.: основний борг у сумі 172.174,64 грн, пеню в сумі 33.050,70 грн, 3% річних у сумі 1.983,04 грн, інфляційні втрати в сумі 2.353,38 грн, а також витрати зі сплати судового збору.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань у частині здійснення розрахунку за поставлений позивачем природний газ на підставі Договору постачання природного газу від 15.12.2022 №19-2321/22-БО-Т.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.08.2023 з урахуванням малозначності справи №9223700/23 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлений строк для подання заяв по суті справи.
14.09.2023 від відповідача на адресу господарського суду надійшов відзив на позов (вх. №24907), в якому не визнає заявлені позивачем вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
19.09.2023 від позивача на електронну адресу господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. №25318/23), в якій зазначає, що відповідач у відзиві на позов не спростовує обставин та правової позиції позивача; відзив не містить належних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується з посилання на відповідні докази та норми права, а також мотивів їх визнання або відхилення.
Право на подання заперечень відповідач не скористався.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (постачальник) та Державною установою "ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР" (споживач) був укладений Договір постачання природного газу від 15.12.2022 №19-2321/22-БО-Т (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в період з січня 2023 по березень 2023 в кількості 75 тис. куб. метрів (пункт 2.1. Договору).
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.5. Договору).
Ціна природного газу за 1000 куб. метрів з ПДВ становить 16.553,89 грн (пункт 4.1. Договору).
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється споживачем в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був оплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період (пункт 5.1. Договору).
Даний Договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 311 березня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 13.1. Договору).
На виконання умов Договору в період січня-березня 2023 позивач поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 465.192,70 грн з ПДВ, про що свідчать Акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, 28.02.2023, 31.03.2023, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Відповідач за поставлений позивачем природний газ розрахувався частково на суму 293.018,06 грн. Залишок заборгованості за Договором складає 172.174,64 грн.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері статистики та публікації в офіційних періодичних виданнях останнього. Також зазначає, що додані до матеріалів копії письмових документів, які засвідчені з копій документів, не можуть вважатися належними доказами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов'язань відповідача. Так, Договором (пунктом 5.1.) визначено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється споживачем в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був оплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період
Факт поставки природного газу в період з січня 2023 по березень 2023 на загальну суму 465.192,70 грн підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень.
Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становить 172.174,64 грн.
Щодо посилання відповідача на поставу Верховного Суду від 1.07.2018 у справі № 904/8549/17, в якій визнано недопустимими не засвідчені письмові докази, суд зазначає, що в даному випадку додані до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, засвідчені представником позивача відповідно до положень частини п'ятої статті 91 ГПК України, а отже відсутні підстави вважати, що такі докази є недопустимими.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 172.174,64 грн до суду не подано.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 172.174,64 грн.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 33.050,70 грн, 3% річних у сумі 1.983,04 грн та інфляційні втрати в сумі 2.353,38 грн.
Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).
Пеня за порушення строку виконання зобов'язання встановлена пунктом 7.2. Договору. Згідно з ним у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1. та/або строків оплати згідно з пунктом 8.4. цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що останні виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення пені в сумі 33.050,70 грн, 3% річних у сумі 1.983,04 грн та інфляційних втрат у сумі 2.353,38 грн) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, судом відхиляються як безпідставні. Оскільки зазначена інформація є загальнодоступною та загальновідомою, а тому не потребує доказування.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3.143,43 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи "ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР" (61093, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 99, код ЄДРПОУ 08564587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у сумі 172.174,64грн, пеню в сумі 33.050,70 грн, 3% річних у сумі 1.983,04 грн, інфляційні втрати в сумі 2.353,38 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.143,43 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "20" жовтня 2023 р.
Суддя Н.С. Добреля