ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2023 Справа № 914/930/23
За позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
до відповідача: Сокальської міської ради, м. Сокаль Львівської області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), м. Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Суддя Манюк П.Т.
за участю секретаря Лазаренко С.В.
Представники:
від прокуратури: Максимовська Софія Сергіївна,
від позивача: Смотрич Дмитро Володимирович - представник,
від відповідача: Піскляк Юрій Олексійович - представник,
від третьої особи на стороні позивача: Катревич Наталія Анатоліївна - представник,
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/930/23 за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Львівської обласної державної адміністрації до Сокальської міської ради про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду (суддя Юркевич М.В.) від 27.03.2023 відкрито провадження у справі № 914/930/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.05.2023. Разом з тим, залучено Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та Головне управління Держгеокадастру у Львівській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 за № 59, відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/930/23. Причиною повторного автоматизованого розподілу справи є звільнення судді Юркевича М.В., у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 справу № 914/930/23 передано на розгляд судді Манюка П.Т.
Ухвалою суду від 12.04.2023 справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.05.2023. Ухвалою суду від 26.06.2023 підготовче судове засідання відкладено на 07.08.2023. Ухвалою суду від 07.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 28.08.2023. Ухвалою суду від 28.08.2023 розгляд справи по суті відкладено на 18.09.2023. Ухвалою суду від 18.09.2023 розгляд справи по суті відкладено на 09.10.2023.
В судове засідання, 09.10.2023, прокурор та представник позивача з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача взяв участь в судовому засіданні, 09.10.2023, в режимі відеоконференції, позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у письмових запереченнях.
В судове засідання, яке відбулося 09.10.2023, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
В судове засідання, 09.10.2023, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 09.10.2023 справу розглянуто по суті оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція прокурора та позивача.
Заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Львівської обласної державної адміністрації звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Сокальської міської ради про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2020 № 59-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Сокальській міській раді (Сокальській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3447,9816 га, які розташовані на території Сокальської міської ради Сокальського району згідно з актом приймання-передачі. Крім цього, відповідно до п. 2 вищевказаного наказу, право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
В подальшому, 22.12.2020 актом приймання-передачі Головне управління Держгеокадастру у Львівській області передало із державної власності, а Сокальська міська рада (Сокальська територіальна громада) прийняла у комунальну власність Сокальської міської ради (Сокальської територіальної громади) земельні ділянки згідно з додатком, у тому числі земельну ділянку кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 (№ з/п 332 додатку до акту приймання-передачі).
Згідно з додатком до акту приймання-передачі земельна ділянка кадастровий номер 4624883900:07:000:0004, площею 2,0000 га, знаходиться на території Сокальської міської ради (Сокальський район Варязька сільська рада), відомості про обтяження речових прав, а також про обмеження у використанні земельної ділянки - відсутні.
В подальшому, 22.09.2021, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2020 № 59-ОТГ та акту приймання-передачі від 22.12.2020, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 за Сокальською міською радою Львівської області. Номер запису про право власності 44166989.
В той же час, рішеннями Господарського суду Львівської області від 05.09.2016 у справі № 914/1774/16 та від 06.09.2016 у справі № 914/1751/16, які
набрали законної сили, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 входить до складу прикордонної смуги та відноситься до земель оборони.
Попри наявні судові рішення, всупереч ст. 77, 84 Земельного кодексу України, реєстрація права комунальної власності Сокальської міської ради Львівської області на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 проведена незаконно, а земельна ділянка підлягає витребуванню у власність держави в особі Львівської обласної державної адміністрації.
Такі обставини, на думку прокурора та позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим вони звернулися до суду з цим позовом.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача вказує на те, що станом на сьогодні спірна земельна ділянка, відповідно до даних Державного земельного кадастру відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та належить на праві комунальної власності Сокальській міській раді. Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів, підставою для державної реєстрації права комунальної власності стали наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2020 № 59-ОТГ та акт приймання-передачі нерухомого майна від 22.12.2020, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Сокальською міською радою, які є дійсними та ніким, в т.ч. і судом, не скасовані.
Рішеннями Господарського суду Львівської області від 05.09.2016 у справі №914/1774/16 та від 26.07.2016 у справі № 914/1749/16 визнано недійсними лише наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.10.2015 № 9929/28-15 «Про затвердження поділу земельної ділянки» та наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.2016 року № 1024/16-16 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою».
Разом з тим, Сокальська міська рада не заперечувала та не заперечує проти надання в постійне користування, як це передбачено законом, відповідної/відповідних земельних ділянок для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів. Це підтверджується рішенням Сокальської міської ради від 03.12.2021 № 620 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2144 на території Сокальської міської ради Червоноградського району Львівської області».
Крім того, на території Варязької сільської ради Сокальського району в межах прикордонної смуги, яка займає площу 572 га., підрозділу в/ч НОМЕР_1 для вищевказаних цілей було надано земельні ділянки загальною площею 190,0 га, що підтверджується матеріалами справи № 914/2527/16, що перебувала на розгляді Господарського суду Львівської області.
Щодо лінії прикордонних інженерних споруджень, то вона застосовується лише як мінімальне значення ширини прикордонної смуги, яке повинно враховуватися наприклад у випадку можливої подальшої зміни ширини смуги обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби (в зв'язку з особливостями місцевості чи іншими умовами, як це визначено абз. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року № 1147). Тобто, «лінія інженерних прикордонних споруджень» є не лінією (на відміну від лінії державного кордону), а смугою землі, наданою в постійне користування органам Державної прикордонної служби з передбаченою законом метою (для спорудження в законному порядку огорожі тощо).
При цьому, набуття такого права постійного користування смугою землі повинно здійснюватися в установленому порядку - відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затверджених наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 9483, що передбачає вчинення ряду дій та оформлення ряду документів (закінчуючи актом), власне які й могли б із достовірністю підтверджувати існування лінії інженерних прикордонних споруджень.
Позиція третьої особи 1.
У письмових поясненнях третя особа 1 позовні вимоги прокуратури та позивача підтримала та зазначила те, що Сокальська міська рада діяла всупереч ст. 84 Земельного кодексу України, Закону України "Про використання земель оборони" та Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 № 1147, оскільки землі оборони не можуть вибувати з державної власності. Реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 за Сокальською міською радою Львівської області є незаконною, здійснена з порушенням законодавства, а отже земельна ділянка за кадастровим номером 4624883900:07:000:0004 підлягає поверненню в державну власність.
Позиція третьої особи 2.
У письмових поясненнях третя особа 2 зазначила, що відповідно до указу Президента України від 15.10.2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад», наказом Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» зобов'язано: «Керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях: передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17 листопада 2020 року».
На виконання вищезазначених нормативних актів, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ від 21.12.2020 року № 59- ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким передано Сокальській міській раді Сокальського району земельні ділянки загальною площею 3447,9816 га, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 4624883900:07:000:0004 площею 2,0000 га, відповідно до Акту приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2020 року.
За інформацією, яка міститься в Державному земельному кадастрі, земельна ділянка з кадастровим номером 4624883900:07:000:0004 за категорією земель відноситься до земель сільськогосподарського призначення, утворена на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, 01.10.2015. Дана ділянка входила в склад раніше проінвентаризованої земельної ділянки з кадастровим номером 4624883900:07:000:0002, площею 69.0586 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2020 № 59-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Сокальській міській раді (Сокальській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3447,9816 га, які розташовані на території Сокальської міської ради Сокальського району згідно з актом приймання-передачі.
Вказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області прийнято на підставі ст. 15-1, 117, 122 ЗК України, указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності».
Відповідно до п. 2 вищевказаного наказу, право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
22.12.2020 актом приймання-передачі Головне управління Держгеокадастру у Львівській області передало із державної власності, а Сокальська міська рада (Сокальська територіальна громада) прийняла у комунальну власність Сокальської міської ради (Сокальської територіальної громади) земельні ділянки згідно з додатком, у тому числі земельну ділянку кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 (№ з/п 331 додатку до акту приймання-передачі).
Згідно з додатком до акту приймання-передачі земельна ділянка кадастровий номер 4624883900:07:000:0004, площею 2,0000 га, знаходиться на території Сокальської міської ради (Сокальський район Варязька сільська рада), відомості про обтяження речових прав, а також про обмеження у використанні земельної ділянки - відсутні.
22.09.2021 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 59-ОТГ від 21.12.2020 та акту приймання-передачі від 22.12.2020, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 за Сокальською міською радою Львівської області, номер запису про право власності 44166852.
Рішеннями Господарського суду Львівської області від 05.09.2016 у справі № 914/1774/16 та від 06.09.2016 у справі № 914/1751/16, які набрали законної сили, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 входить до складу прикордонної смуги та відноситься до земель оборони.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно зі ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 77 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово- навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно зі ст. 80 ЗК України держава є суб'єктом права власності на землю та реалізує це право через відповідні органи державної влади.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 84, ч. 5 ст. 122 ЗК України право власності на землі оборони реалізується державою через відповідні обласні державні адміністрації.
Враховуючи наведене, земельна ділянка кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 може перебувати лише в державній власності, а з урахуванням вимог ст. 122 ЗК України, повноваження щодо розпорядження такою земельною ділянкою належать виключно Львівській обласній державній адміністрації.
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 115 ЗК України та ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.
Статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
Згідно зі ст. 23 цього ж Закону, у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Згідно зі ч. 2 ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.
Відповідно до постанови звуженого засідання Львівського обласного виконкому депутатів трудящих від 06.09.1946 № 24/109 з метою покращення охорони кордону включено до заборонної прикордонної зони наступні райони Львівської області: Сокальський, Радехівський, Велико-Мостівський, Рава-Руський, Немирівський, Краковецький, Магерівський і Яворівський. У вказаних районах визначено 2-х кілометрову і 800-метрову прикордонні смуги (п.1).
Крім цього, вказаною постановою вирішено передати в повне розпорядження прикордонних військ землі 800-метрової прикордонної смуги, за виключенням райцентру - Сокаль, де в розпорядження прикордонних військ для влаштування інженерно-технічних споруд в межах міста передати землі, що входять в 50-метрову прикордонну полосу в межах 800-метрової прикордонної смуги (п.6).
Підсумовуючи все наведене, суд зазначає, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.
Таким чином, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.
Відповідно до Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147, прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів.
При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» та постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 «Про прикордонний режим».
Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц залишено без змін судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Закарпатській області та повернення в державну власність земельної ділянки з чужого незаконного володіння з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.
Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено доводи позовних вимог прокурора про те, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності. При цьому, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим посилання прокурора на рішення органів державної влади (місцевого самоврядування) про встановлення ширини прикордонної смуги, зокрема постанови обласної Ради депутатів Трудящих Волинської області № 39/599 від 15.09.1946, якою в межах Волинської області встановлено 2-кілометрову та 800-метрову прикордонні смуги. Аналогічними чином постановою Верховного Суду від 26.10.2020 у справі № 297/1408/15-ц також визнано обґрунтованим посилання на рішення органів державної влади про встановлення ширини прикордонної смуги, зокрема постанови Закарпатського обласного виконавчого комітету від 28.09.1946 «Про введення 800 метрової прикордонної смуги в межах Закарпатської області».
Таким чином, землі оборони, в тому числі землі у межах прикордонної смуги, не можуть передаватись у комунальну та приватну власність, про що свідчать вимоги наведених вище норм законодавства та усталена судова практика Верховного Суду, а земельна ділянка кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 може перебувати лише у державній власності.
У 2016 році перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації ДПС України та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним наказу (справа № 914/1774/16). Предметом даного спору було визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.10.2015 № 9929/28-15, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 69,0586 га (кадастровий номер 4624883900:07:000:0002), на території Варязької сільської ради Сокальського району та затверджено її поділ на 5 земельних ділянок, в тому числі спірну земельну ділянку кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 площею 2,0000 га.
05.09.2016 рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1774/16, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю. Так, рішенням суду встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4624883900:07:000:0002 загальною площею 69,0586 га, входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташована уздовж державного кордону України в районі Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області, перебуває в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, та відноситься до земель оборони.
Той факт, що земельна ділянка площею 69,0586 га, з кадастровим номером 4624883900:07:000:0002, стосовно якої Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу на 5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташована в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, судом встановлено на підставі схеми розміщення земельних ділянок, зокрема з кадастровим номером 4624883900:07:000:0004, витягу з Публічної кадастрової карти України, копії карти місцевості з орієнтованим місцем розташування спірної земельної ділянки між Державним кордоном і рубежем основних інженерних споруд та копії схеми розміщення земельної ділянки на території Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області.
У 2016 році перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації ДПС України та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним наказу (справа № 914/1751/16). Предметом даного спору було визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 1026/16-16 від 08.02.2016 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою», яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га розташованої на території Варязької сільської ради Сокальського району, у власність для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 4624883900:07:000:0004).
06.09.2016 рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1751/16, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю.
Так, Господарський суд Львівської області погодився з доводами прокурора та вказав, що земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 4624883900:07:000:0004, щодо якої ГУ Держгеокадастру у Львівській області видано наказ про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, з метою передачі її у власність, розташована в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, що підтверджується довідкою відділу Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області, викопіюванням із кадастрового плану Варязької сільської ради, витягом з Публічної кадастрової карти України та листом ПП «Абрис» №17 від 14.03.2016, а відтак входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною і відноситься до земель оборони.
Встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону (в межах прикордонної смуги) свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги.
Таким чином, обставини щодо приналежності спірної земельної ділянки кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 до земель оборони є преюдиційними для даної справи обставинами, у зв'язку з чим не потребують повторного вивчення та доведення під час її розгляду.
Варто зазначити, що спірна земельна ділянка перебувала у державній власності та належала до земель оборони, а відтак передача її у комунальну власність відбулась всупереч вимог закону та судових рішень у справах № 914/1774/16, № 914/1751/16.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Належним власником спірної земельної ділянки є держава в особі Львівської обласної державної адміністрації, яка не приймала жодних рішень про її відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути в нього витребувано.
Відповідно до закріпленого у ст. 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування власником свого майна із чужого володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. За допомогою цього позову власник захищає не тільки свої права на володіння та користування майном, а також і право на розпорядження ним, оскільки перебування майна у чужому володінні обмежує і право власника на розпорядження майном.
Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів).
Таким чином, предмет віндикаційного позову становлять вимоги неволодіючого майном власника до володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (постанова Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15).
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відтак, враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - Львівської обласної державної адміністрації, поза його волею, наявні підстави для витребування земельної ділянки з незаконного володіння Сокальської міської ради Львівської області.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У рішенні № З-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Земельна ділянка кадастровий номер 4624883900:07:000:0004 належить до земель оборони, знаходиться у межах прикордонної смуги та може перебувати лише в державній власності, а з урахуванням вимог ст. 122 ЗК України, повноваження щодо розпорядження такою земельною ділянкою належать виключно Львівській обласній державній адміністрації. Неправомірне вибуття спірної земельної ділянки з володіння позивача поза його волею свідчить про порушення інтересів держави, що полягає у порушенні майнових інтересів держави.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що прокурор у позовній заяві навів достатньо підстав для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив належного позивача, а також дотримався порядку повідомлення позивача, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (лист-повідомлення від 03.03.2023 №15/1-277 вих-23).
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Витребувати у власність держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 00022562) з незаконного володіння Сокальської міської ради Львівської області (80001, м. Сокаль, Червоноградський район, Львівська область, вул. Шептицького, 44, код ЄДРПОУ 26205171) земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 4624883900:07:000:0004, що відноситься до земель оборони та розташована на території Сокальської територіальної громади Львівської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2465128946120).
3. Стягнути з Сокальської міської ради Львівської області (80001, м. Сокаль, Червоноградський район, Львівська область, вул. Шептицького, 44, код ЄДРПОУ 26205171) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр.Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 2 684,00 грн судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 19 жовтня 2023 року.
Суддя Манюк П.Т.