ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
17 жовтня 2023 року м.Харків Справа № 913/347/23
Провадження №13/913/347/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Яреська Б.В., розглянувши матеріали заяви
боржника ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області із заявою в якій просить суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та призначити керуючого реструктуризацією у справі - арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №190 від 12.02.2013 р.)
В заяві ОСОБА_1 зазначає про наявність прострочених зобов'язань перед кредитором розмір яких, більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати та дорівнює згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками орієнтовно 1 512 864.44 грн, наявність обставин припинення погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, на яке може бути звернено стягнення, існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
09.10.2023 р. Господарський суд Луганської області прийняв до розгляду заяву боржника, призначив її розгляд на 17.10.2023 р. та запропонував надати у підготовче засідання додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
16.10.2023 р. від боржника по справі надійшло клопотання про відсутність додаткових відомостей, та розгляд справи без його участі.
17.10.2023 р. у судове засідання боржник або його представник не прибули.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами п.2 ч.3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 117 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула до КУзПБ).
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з приписами ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства (також Кодекс або КУзПБ) у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пункт3);
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна та копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (пункти 4, 5);
- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (пункт 6);
- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (пункт 7);
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (пункт 11);
- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу (пункт 14).
Виходячи з наведеного, саме боржник визначає обсяг доказів, якими він доводить, зокрема, наявність передбачених статтею 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Виходячи із системного аналізу положень статей 115, 119 КУзПБ, зазначеними нормами визначено підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи (частина друга статті 115 КУзПБ), а за відсутності таких підстав - визначено наслідки розгляду заяви боржника та підстави для прийняття судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина четверта статті 119 КУзПБ).
Отже, у підготовчому засіданні, суд перевіряє відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 Кодексу та з'ясовує на підставі поданих заявником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 Кодексу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №902/227/20, від 17.06.2021 у справі №926/2987-б/20, від 29.07.2021 у справі №909/1028/20, від 30.06.2022 у справі №914/100/20).
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина третя статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).
За змістом ч. 4 ст. 119 КУзПБ України, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (п.1 вказаної частини ст.119 КУзПБ).
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: а) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; б) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; в) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зазначає, що стосовно нього існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені пунктами 2 та 4 частини другої статті 115 КУзПБ.
В обґрунтування заяви боржник покликається на наявність заборгованості в розмірі 1 512 864.44 грн грн. перед 43 кредиторами.
Надаючи правову оцінку встановленим і наведеним вище обставинам наявності заборгованості перед зазначеними ним кредиторами як підставам відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, Суд зазначає, що до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
Добросовісність є запорукою досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність: надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог. Згідно п.3 ч.2.ст.116 КузПБ боржник зобов'язаний повідомити про всі обставини, що стали підставою для звернення до суду про неплатоспроможність, надати всю актуальну та документальну інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів( кредитодавця, позикодавців), підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання та її структури.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника та членів його сім'ї з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є Кодекс України з процедур банкрутства, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім'ї не передбачено, натомість у частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Форма декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність затверджена наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5.
Дослідивши надані боржником Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність судом встановлено, що заявником допущені порушення при їх заповнені, а саме:
Як членів своєї сім'ї боржник зазначив:
мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ;
батько - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
При заповненні декларацій відносно зазначених осіб боржник не інформації повної інформації відносно наявності або відсутності у них майна, інших активів, зобов'язань, а зазначив лише, що "Член сім'ї інформації не надав".
Згідно пунктів 9, 10 приміток до форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5, якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається «Член сім'ї не надав інформацію», у разі відсутності майна та/або коштів у боржника або членів його сім'ї у відповідному рядку декларації проставляється прочерк «-».
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до інших відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу ІІ, ІІІ, V, VI декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Суд вважає, що не зазначення заявником у деклараціях роки повної інформації стосовно членів своєї сім'ї з посиланням на те, що член сім'ї не надав інформації, - свідчать про неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків як заявника у справі про неплатоспроможність та є проявами недобросовісної поведінки.
Як вбачається з заяви боржника фактично більша частина договорів на отримання позик з 43 кредиторами була укладена ним протягом короткого строку з 26.10.2021 р. по 05.11.2021 р. і відповідно посилання боржника на те, що він був вимушений перекредитовуватися в мікрофінансових установах сприймаються судом критично та оцінюються як проява недобросовісної поведінки.
Боржником надана довідка АТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» від 05.10.2023 р. стосовно руху коштів на рахунку боржника НОМЕР_3 за період з 01.01.2023 р. по 05.10.2023 р. згідно якої загальна сума надходжень становить 447470 грн. 43 коп., сума витрат - 447470 грн. 43 коп.
Як вбачається з довідки 18000 грн. надходжень віднесені до цільових та відповідно 429470 грн. 43 коп. до нецільових.
Якщо стосовно 18000 грн. суд з наданих до заяви документів може зробити припущення, що це щомісячна допомога на проживання для внутрішньо переселених осіб, то відносно 429470 грн. 43 коп. які надходили на рахунок боржника протягом січня-вересня 2023 року інформація відсутня.
Надана боржником декларації за 2023 р. не містить будь якої інформація стосовно як факту так і джерел надходження 18000 грн. 00 коп. і 429470 грн. 43 коп.
Також з зазначеної довідки можна побачити, що боржник протягом січня-вересня 2023 р. витратив 447470 грн. 43 коп. на придбання товарів, перекази, отримання готівки, будь яка інформація про зазначені витрати в декларації за 2023 рік відсутня.
Отримання та витрачання боржником грошових коштів в значних обсягах свідчить про невжиття ним заходів до задоволення вимог кредиторів при наявності фінансової можливості, та про отримання боржником доходів, та несення витрат, про які він суд не інформує.
Неповідомлення боржником всієї інформації щодо джерел отримання доходів та їх розміру позбавляє суд можливості встановити загрозу його неплатоспроможності.
Інформація наявна в довідці АТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» від 05.10.2023 р. свідчить про про неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків як заявника у справі про неплатоспроможність та є проявами недобросовісної поведінки боржника.
Боржник посилаючись на наявність у нього зобовязань перед 43 кредиторами не надав суду в повному обсязі первинних документів, що підтверджують факт видачі кредиту, розмір існуючої заборгованості (зокрема, банківських виписок, платіжних доручень, квитанцій, чи інших платіжних документів, які підтверджують надання у позику (кредит) грошових коштів).
На момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
За відсутності вказаних документів, суд позбавлений можливості встановити факт виникнення у боржника грошових зобов'язань, розмір місячного платежу боржника за кожним з кредитних та інших зобов'язань, чи настав строк платежу за цими зобов'язаннями, а отже дійти висновку про загрозу його неплатоспроможності.
Боржник не наводить жодних конкретних обставин та не додає доказів на підтвердження загрози неплатоспроможності, яка виникне у нього найближчим часом.
Викладені в заяві загальні формулювання про намагання знайти роботу/підробіток погашати більш-менш кредити, не підтверджені жодними доказами.
На підтвердження заборгованості боржник, серед інших документів, подав роздруківку Українського бюро кредитних історій щодо себе.
Однак така роздруківка не може бути доказом наявності заборгованості за кредитними договорами (договорами позики).
Відповідна правова позиція щодо роздруківки з сайту ТОВ Українське бюро кредитних історій щодо кредитної історії боржника як доказу у справі про неплатоспроможність фізичної особи викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21.
Також у постанові від 16.11.2022 по справі № 917/1604/21, Верховний Суд звернув увагу, що пунктом 5.32 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 визначено, що у разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс. QR-код також має містити відомості про підписувача електронного документа або накладача електронної печатки, а саме: прізвище, ім'я, по батькові підписувача або найменування юридичної особи (для електронної печатки), номер сертифіката і строк його дії. Окрім того, QR-код додатково має містити дати накладання кваліфікованих електронних підписів і печаток на електронний документ, що беруть із кваліфікованих електронних позначок часу. Для актів додатково зазначають дані про погодження.
Натомість,код на останній сторінці поданої заявником роздруківки з Українського бюро кредитних історій щодо боржника містить лише посилання на вебсайт УБКІ для перевірки документів УБКІ в режимі он-лайн, і при цьому не містить відомостей про підписувача електронного документа або накладача електронної печатки, а саме: прізвище, ім'я, по батькові підписувача або найменування юридичної особи (для електронної печатки), номер сертифіката і строк його дії, дати накладання кваліфікованих електронних підписів і печаток на електронний документ, що беруть із кваліфікованих електронних позначок часу.
Також, у наведеній вище постанові, Верховний Суд зазначив, що подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Надані боржником роздруківки з онлайн-додатків не відповідають вимогам офіційних документів, не містять відомостей про боржника, кредитора, підставу виникнення зобов'язання, а тому теж не є доказами існування заборгованості.
Крім того боржником не наведено вагомих причин, через які він перебуваючи у молодому працездатному віці понад рік офіційно не працює, а отже не отримує офіційно заробітну плату, хоча проживає в обласному центрі, де наявні вакансії на ринку праці та є можливість працевлаштування, працює Державний центр зайнятості. Твердження боржника, що він не може знайти роботу, суд до уваги не бере, оскільки він не надав жодних доказів пошуку роботи, зокрема звернення до відповідного центру зайнятості. Доказів вжиття заходів щодо працевлаштування матеріали справи не містять.
Як слідує з усталеної практики Верховного Суду, право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зазначає, що його кредитна історія почалася зі скрутного становища, перший свій кредит взяв для забезпечення базових потреб, адже був звільнений з роботи, постійного доходу не мав. Згодом знайшов підробіток і почав виплачувати взяті на себе зобов'язання, повільно погашаючи кредит. Однак і даних коштів не вистачало, тому звернувся до мікрофінансових організацій, щоб повністю закрити попередні кредити. Проте, під час повномасштабного вторгнення його фінансове становище знову в рази погіршилося і він більше не в змозі виплачувати кредити. Кредитори почали психологічно тиснути та погрожувати його родині.
Однак такі доводи не відповідають наданим боржником документам. Зокрема, згідно з списком кредиторів кредитні договори та договори позики, про заборгованість за якими зазначає боржник, були укладені в період між 26.10.2021 та 05.11.2023, тобто в короткий період часу. Доказів використання отриманих в позику коштів на виконання раніше існуючих кредитних зобов'язань боржник суду не надав.
У деклараціях про майновий стан боржника не відображено жодних відомостей про фінансові зобов'язання боржника, хоча такі відомості повинні наводитись у розділі XIV декларацій.
Не заповнено боржником і відповідні графи декларацій щодо витрат на побутові потреби, на придбання майна, оплату послуг, тощо, які він об'єктивно несе, що підтверджується і наданими ним виписками з банківських рахунків.
З цього слідує, що боржник формально віднісся до заповнення декларацій про майновий стан, або ж наведені ним у заяві обставини, що спричинили його неплатоспроможність, є неправдивими.
Викладені вище обставини спростовують зазначені заявником підстави виникнення кредитних зобов'язань та дійсну неплатоспроможність чи загрозу неплатоспроможності, а також свідчать про недотримання боржником вимог щодо добросовісної поведінки боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:
1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю;
4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Недоведення боржником належними та допустимими доказами підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ненадання пояснень з доказами щодо обставин отримання в кредит грошових коштів, їх витрачання, планування погашення кредитних зобов'язань, приховування достовірної інформації щодо розміру фактичних доходів та витрат, є підставою для відмови у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 4 статті 119 КУзПБ.
Керуючись статтями 2, 113, 115 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 80, 81, 197, 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.10.2023.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст ухвали у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua
Дата складення повного судового рішення: 20.10.2023.
Суддя Богдан ЯРЕСЬКО