ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
20.10.2023 Справа № 905/1354/23
Суддя Господарського суду Донецької області Хабарова М.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Плюс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 199980,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Плюс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 199980,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №140921/Д від 14.09.2021.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
У заяві про видачу судового наказу заявником зазначено, що ОСОБА_1 припинила господарську діяльність у статусі Фізичної особи-підприємця 27.03.2023, однак правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №140921/Д від 14.09.2021, укладеного із Фізичною особою-підприємцем Челишевою Мариною Костянтинівною, тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Плюс» звернулося із заявою про видачу судового наказу до Господарського суду Донецької області.
За приписами ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Норми ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ч. 1 ст. 175 цього Кодексу.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Процесуальний строк для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу визначений у ч. 6 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України та не може перевищувати десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви.
Як встановлено судом та як зазначає сам заявник у своїй заяві, ОСОБА_1 на час звернення із заявою про видачу судового наказу не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця та припинала підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 27.03.2023, про що свідчать відомості із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, у поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Плюс», посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18, зазначає, що даний спір належить до господарської юрисдикції виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за якими у відповідача із втратою його статусу як Фізичної особи-підприємця не припинились.
Однак, вказані посилання заявника не беруться судом до уваги з огляду на наступне.
З 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.
Проте, необхідно враховувати, що справа №127/23144/18, на яку посилається заявник, розглядалась судами в порядку позовного, а не наказного провадження.
За приписами ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Як вказувалося вище, у п. 16 ч. 1 ст. 20 та у ч. 3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України визначено суб'єктний склад учасників наказного провадження та унормовано, що боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152-155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Плюс» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 199980,00 грн.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали 20.10.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Хабарова