ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4447/23
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4447/23
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" в особі філії "Вагонне депо П'ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал"
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 15.08.2023 за вих. №НЮс-01/112 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" в особі філії "Вагонне депо П'ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (далі - відповідач) про стягнення 8.266,81, з яких 7.497,12 грн пені та 769,69 грн трьох процентів річних.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4447/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2023.
Ухвалою від 21.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Ухвалу від 21.08.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 06.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 11.09.2023 (арк. 41, том 1). Суд зауважує, що філія в особі якої виступає відповідач ухвалу від 21.08.2023 отримала 01.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 11.09.2023.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 21.08.2023 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву тривав до 21.09.2023.
Станом на 20.10.2023 відзив не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).
З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Між сторонами був укладений договір оренди на виконання умов якого позивач передав відповідачу об'єкт оренди. Всупереч умов укладеного між сторонами договору, відповідач своєчасно не вносив плату за орендоване майно, а тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою і нарахував до стягнення з відповідача пеню та проценти річні.
Стислий виклад позиції відповідача
Відзив відповідач не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; передачі майна в користування; користування майном; настання строку внесення орендної плати; внесення орендної плати; повернення майна з оренди; правомірності/неправомірності нарахування пені та процентів річних.
Суд встановив, що 14.05.2021 між позивачем (далі - позивач, орендодавець) та відповідачем (далі - відповідач, орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №ПР/ВЧДР-12-2021-041/НКМ-дч (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого на умовах та в порядку, визначених цим договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 6.806,8 кв.м, а саме: частина будівля складської дільниці, літ. Д (прим. №1-7, прим. №14-37) площею 4.472,3 кв.м; частина будівлі деревообробної та ковальської дільниці, літ.В (прим. №1, прим. №2) площею 310,9 кв.м; частина будівлі адміністративно-побутового корпусу, літ. Б (прим. І поверху №1-19, №25-27 площею 387,0 кв.м; прим. ІІ поверху №33-48, №55-59 площею 356,4 кв.м; прим. ІІІ поверху №61-80 площею 301,2 кв.м та підвал (прим. №І-ІV) площею 123,2 кв.м), загальною площею 1.167,8 кв.м; частина будівлі контори матеріального складу, літ. Л (прим. №1, №3-11) площею 95,9 кв.м; частина будівлі комори №1 літ. О (прим. №1, №3, 4) площею 183,9 кв.м; частина майданчика відстою колісних пар площею 203,0 кв.м; частина майданчика навантаження-розвантаження та відстою колісних пар площею 320,0 кв.м, частина технологічного проходу площею 53,0 кв.м розташоване в Дніпропетровській області, місто П'ятихатки, яке знаходиться за адресою: вулиця Привокзальна, 137, загальною площею 7.296,7 кв.м (далі - майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ 93,3% згідно з планом за поверхами, з викопіюванням з поповерхового плану та окреме індивідуально визначене майно відповідно до акта приймання-передачі майна, що складає невід'ємну частину цього договору.
Ціна договору, порядок оплати та відшкодування витрат орендодавця визначені у розділі 3 договору.
Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до 07.05.2024, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Актом приймання-передачі майна від 22.07.2021, який підписаний сторонами, визначено перелік майна, яке передається у користування разом із приміщенням.
Позивач виставив відповідачу для оплати рахунок №25 від 28.02.2022 з призначенням платежу: «оренда нерухомого майна за лютий 2022 року» на суму 810.749,15 грн і того ж дня, 28.02.2022 між сторонами було підписано акт наданих послуг №25 від 28.02.2022 на суму 810.749,15 грн.
Інформацією про надходження коштів на рахунки позивача у період з 01.02.2021 до 10.07.2023 підтверджується, що відповідач вніс плату за оренду нерухомого майна у лютому 2022 року згідно із рахунком №25 від 28.02.2022 у розмірі 810.749,15 грн - 30.03.2022.
Також позивач виставив відповідачу для оплати рахунок №156 від 30.09.2022 з призначенням платежу: «оренда нерухомого майна за вересень 2022 року» на суму 959.500,87 грн і того ж дня, 30.09.2022 між сторонами було підписано акт наданих послуг №156 від 30.09.2022 на суму 959.500,87 грн.
Інформацією про надходження коштів на рахунки позивача у період з 01.02.2021 до 10.07.2023 підтверджується, що відповідач вніс плату за оренду нерухомого майна у вересні 2022 року згідно із рахунком №156 від 30.09.2022 у розмірі 959.500,87 грн - 24.10.2022.
Оскільки відповідач плату за оренду майна вніс з порушенням строку, визначеного договором, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню та проценти річні, а наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 7.497,12 грн пені та 769,69 грн процентів річних.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями ЦК України та ст.ст.283-291 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Частинами 1 та 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права (ст.760 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору орендодавець бере на себе обов'язок передати майно у користування і, водночас, орендар зобов'язується прийняти вказане майно та вчасно вносити за користування майном орендну плату.
Пунктом 2.1 договору визначено, що передача орендареві майна в строкове платне користування здійснюється на підставі акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря. Майно вважається переданим орендодавцем орендарю з дати підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна та скріплення печатками (у разі наявності) в строки встановлені цим договором.
Актом приймання-передачі майна від 22.07.2021, який підписаний сторонами, визначено перелік майна, яке передається у користування разом із приміщенням.
Врахувавши приписи п. 2.1 договору суд доходить висновку, що майно відповідачу передано в оренду з 22.07.2021.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст. ст. 610-612 ЦК України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України та ст. 216 ГК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
За визначенням ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Пунктом 3.3 договору визначено, що орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок.
Позивач визначив спірними періодами внесення орендної плати відповідачем лютий 2022 року та вересень 2022 року, що підтверджується виставленими з боку позивача рахунками та підписаними за вказаний період актами наданих послуг, а саме: рахунок №25 від 28.02.2022 з призначенням платежу: «оренда нерухомого майна за лютий 2022 року» на суму 810.749,15 грн та акт наданих послуг №25 від 28.02.2022 на суму 810.749,15 грн і рахунок №156 від 30.09.2022 з призначенням платежу: «оренда нерухомого майна за вересень 2022 року» на суму 959.500,87 грн та акт наданих послуг №156 від 30.09.2022 на суму 959.500,87 грн.
Суд акцентує увагу, що з урахуванням приписів п. 3.3 договору відповідач за лютий 2022 року мав внести орендну плату до 20.03.2022, однак інформацією про надходження коштів на рахунки позивача у період з 01.02.2021 до 10.07.2023 підтверджується, що відповідач вніс плату за оренду нерухомого майна у лютому 2022 року згідно із рахунком №25 від 28.02.2022 у розмірі 810.749,15 грн - 30.03.2022.
Тобто, прострочення внесення плати за лютий 2022 року становить період з 21.03.2022 до 29.03.2022 включно.
За вересень 2022 року відповідач мав внести орендну плату до 20.10.2022, однак інформацією про надходження коштів на рахунки позивача у період з 01.02.2021 до 10.07.2023 підтверджується, що відповідач вніс плату за оренду нерухомого майна у вересні 2022 року згідно із рахунком №156 від 30.09.2022 у розмірі 959.500,87 грн - 24.10.2022.
Тобто, прострочення внесення плати за вересень 2022 року становить період з 21.10.2022 до 23.10.2022 (включно).
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов'язання.
Позивач до стягнення з відповідача нарахував пеню за порушення строків внесення орендної плати у лютому 2022 року за період з 21.03.2022 до 29.03.2022 (включно) у розмірі 3.553,97 грн.
За порушення строків внесення орендної плати у вересні 2022 року позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період з 21.10.2022 до 23.10.2022 (включно) у розмірі 3.943,15 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач до стягнення з відповідача нарахував три проценти річних за порушення строків внесення орендної плати у лютому 2022 року за період з 21.03.2022 до 29.03.2022 (включно) у розмірі 533,10 грн.
За порушення строків внесення орендної плати у вересні 2022 року позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних за період з 21.10.2022 до 23.10.2022 (включно) у розмірі 236,59 грн.
Відповідач контррозрахунку ані пені, ані процентів річних не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив. Суд акцентує увагу, що відповідач правом на подачу відзиву не скористався, а про судове провадження був повідомлений належним чином.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 7.497,12 грн та трьох процентів річних у розмірі 769,69 грн підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (п. 90).
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 37/41, офіс 9; ідентифікаційний код 41317440) в особі філії "Вагонне депо П'ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (52100, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, м. П'ятихатки, вул. Привокзальна, буд. 137; ідентифікаційний код 44260392) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237) 7.497,12 грн (сім тисяч чотириста дев'яносто сім грн 12 к.) пені, 769,69 грн (сімсот шістдесят дев'ять грн 69 к.) трьох процентів річних, 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк