ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4137/23
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4137/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ"
до Фізичної особи-підприємця Мілютіна Сергія Дмитровича
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Приватне акціонерне товариство "ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 25.07.2023 за вих. №938/010.01-03 до Фізичної особи-підприємця Мілютіна Сергія Дмитровича (далі - відповідач) про стягнення 25.981,44 грн вартості необлікованої електроенергії.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4137/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023.
Ухвалою від 07.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, ВУЛИЦЯ НОВА, будинок 26, квартира 46, за трек-номером 4930023317917.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 29.08.2023 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4137/23 була оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Так, суд встановив, що ухвала від 07.08.2023 вважається врученою відповідачу 01.09.2023 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній за вказаною адресою).
Відповідачу(ам) в ухвалі від 07.08.2023 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву тривав до 13.09.2023 включно.
Станом на дату прийняття рішення відзив не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).
З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач здійснив перевірку у приміщенні відповідача щодо дотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії і виявив порушення /самовільне підключення струмоприймачів, електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл, постачання електричної енергії, до електричної мережі/. За вказане порушення позивач нарахував відповідачу вартість необлікованої електричної енергії, а також відсотки річні та інфляційні втрати на вказану суму.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзиву не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування у даній справі є наявність обставин щодо порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність підстав для стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, у заявленій до стягнення сумі.
Суд встановив, що ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (далі-позивач, ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» або Оператор системи) є оператором системи розподілу який розподіляє електричну енергію споживачам, які приєднані до його мереж, відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі- ПРРЕЕ) та надає послуги комерційного обліку на своїй території ліцензованої діяльності з 01.01.2019 на підставі постанови НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (надалі ПКРЕКП) № 1533 від 27.11.2018 про видачу ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом та додатка до неї, що розміщені на офіційному сайті НКРЕКП.
Відповідно до частини другої ст. 49 ЗУ «Про ринок електричної енергії», відносини між основним споживачем та користувачами, що живляться від його мереж, та операторам системи розподілу та/або оператором системи передачі регулюються Кодексом систем розподілу, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 зі змінами, Кодексом системи передачі, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, Правилами роздрібного рийку, затверджені постановою НКРЕКП віл 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ). Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 зі змінами.
На адресу позивача надійшла вимога №49051/ДNEP ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» від 26.08.2021 про відключення згідно до вимог порядку обмеження та припинення розподілу, зазначених у п.8 Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії. До вимоги було додано реєстр від 26.08.2021 з переліком споживачів, яким необхідно припинити електропостачання за заборгованість за спожиту електричну енергію.
Відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, (інформаційна довідка №291484143 від 20.12.2021) (арк. 22, том 1) суд встановив, що за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Нова, будинок 26, квартира 46 знаходиться квартира, загальною площею 69.7 кв.м, яка на праві власності (у розмірі частки) належить відповідачу - ОСОБА_1 .
09 вересня 2021 року представникам відповідача було складемо акт про недопуск в якому зазначене наступна дата припинення електропостачання об'єкта 20.09.2021 (арк. 8, том 1).
Листом від 21.09.2021 № 218/410-05 відповідач повідомив електропостачальника ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» про виконання вимоги вимога №49051/ДNEP від 26.08.2021 про відключення електроживлення відповідно до умов укладених договорів про постачання електричної енергії між споживачами та постачальником (арк. 9, том 1).
18 серпня 2022 року під час чергової перевірки відповідачем за об'єктом, встановлено порушення ПРРЕЕ про що було складено акт про порушення №00000301, яким зафіксовано порушення п.8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановки після відключення згідно вимоги до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку. Демонтовано комерційний прилад обліку, який встановлений в РЩ-0,4 кВ першого поверху четвертого під'їзду тип НІК- 2102-02 №1916554 без дозволу оператора системи. Споживачем несанкціоновано встановлено прилад обліку, який не є комерційним так як він без вхідного контролю ОСР не зареєстровано ОСР та не опломбовано ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК». Самовільне підключення виконано дротом. У п.11 акту зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 21.09.2022 о 10:00 за адресою: 49008 м. Дніпро, вул. Дмитра Кедрина, буд. 28 (а.с.10,11, том 1).
Відповідач на засідання комісії призначеного до розгляду на 21.09.2022 за адресою: 49008 м. Дніпро, вул. Дмитра Кедрина, буд. 28 не з'явився, комісією було ухвалено рішення по розгляду акту №00000301 від 18.08.2022 призначити на 12.10.2022. Протокол № 84/2022 від 21.09.2022 направлений на адресу відповідача з описом вкладення до цінного листа з рекомендованим повідомленням від 23.09.2022, який відповідач отримав 28.09.2022, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні (арк.12-14, том 1).
12.10.2022 відповідач на засідання комісії не з'явився. Тому комісія протоколом №93/2022 від 12.10.2022 розглянула акт №00000301 від 18.08.2022 без присутності відповідача. Відповідно до протоколу засідання комісії після розгляду акту та матеріалів до нього комісією було прийнято рішення про здійснення нарахувань вартості не облікованої електричної енергії (арк. 15, том 1).
19 жовтня 2022 року на адресу відповідача направлено: протокол № 93/2022 під 12.10.2022, рахунок на оплату не облікованої електричної енергії № 8195014666481 та розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії по акту №00000301 від 18.08.2022 з рекомендованим повідомленням.
Доказів отримання матеріали справи не містять.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив на користь позивача суму необлікованої електричної енергії, то останній на вказану суму нарахував відсотки річні та інфляційні втрати.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є стягнення 25.981,44 грн вартості необлікованої електроенергії.
Правовідносини у сфері електроенергетики станом на час виникнення спірних правовідносин регулювались, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 №475.
Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно з частиною 3 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Виходячи зі змісту наведених норм, а також наведених вище норм ПРРЕЕ, застосування санкцій, передбачених частиною 3 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", не виключає можливість визначення Оператором системи обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі ПРРЕЕ, у разі виявлення порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії.
Відповідно до пункту 1.1.1. ПРРЕЕ вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Розділом V ПРРЕЕ визначено права, обов'язки та відповідальність учасників роздрібного ринку.
Згідно з пунктом 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право, серед іншого:
- на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи;
- проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Пунктом 5.1.2. ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право, зокрема на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.
Відповідно до підпунктів 20, 25 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний:
- не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача;
- оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пунктами 8.2.4, 8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Як зазначалось вище, акт про порушення підписаний представниками позивача та представником відповідача.
Згідно з пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до пункту 8.2.7 Правил кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (пункт 8.2.7. ПРРЕЕ).
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, 18 серпня 2022 року під час чергової перевірки відповідачем за об'єктом, встановлено порушення ПРРЕЕ про що було складено акт про порушення №00000301, яким зафіксовано порушення п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановки після відключення згідно вимоги до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку. Демонтовано комерційний прилад обліку, який встановлений в РЩ-0,4 кВ першого поверху четвертого під'їзду тип НІК- 2102-02 №1916554 без дозволу оператора системи. Споживачем несанкціоновано встановлено прилад обліку, який не є комерційним так як він без вхідного контролю ОСР не зареєстровано ОСР та не опломбовано ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК». Самовільне підключення виконано дротом. У п.11 акту зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 21.09.2022 о 10:00 за адресою: 49008 м. Дніпро, вул. Дмитра Кедрина, буд. 28 (а.с.10,11, том 1).
Відповідач на засідання комісії призначеного до розгляду на 21.09.2022 за адресою: 49008 м. Дніпро, вул. Дмитра Кедрина, буд. 28 не з'явився, комісією було ухвалено рішення по розгляду акту №00000301 від 18.08.2022 призначити на 12.10.2022. Протокол № 84/2022 від 21.09.2022 направлений на адресу відповідача з описом вкладення до цінного листа з рекомендованим повідомленням від 23.09.2022, який відповідач отримав 28.09.2022, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні (арк.12-14, том 1).
12.10.2022 відповідач на засідання комісії не з'явився. Тому комісія протоколом №93/2022 від 12.10.2022 розглянула акт №00000301 від 18.08.2022 без присутності відповідача. Відповідно до протоколу засідання комісії після розгляду акту та матеріалів до нього комісією було прийнято рішення про здійснення нарахувань вартості не облікованої електричної енергії (арк. 15, том 1).
19 жовтня 2022 року на адресу відповідача направлено: протокол № 93/2022 під 12.10.2022, рахунок на оплату не облікованої електричної енергії №8195014666481 та розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії по акту №00000301 від 18.08.2022 з рекомендованим повідомленням. Доказів отримання матеріали справи не містять.
Станом на час розгляду справи рішення комісії з розгляду Акту про порушення №00000301 від 18.08.2022, оформлене протоколом № 93/2022 від 19.10.2022, не скасоване; будь-яких заперечень щодо зафіксованих позивачем фактів відповідач під час розгляду справи судом не надав.
Здійснивши перевірку розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, суд дійшов висновку про його правильність. Строк сплати коштів за необліковану електричну енергію на поточний рахунок оператора системи, з урахуванням пункту 8.2.7 Правил, є таким, що настав.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати виставленого позивачем рахунку №8195014666481 від 12.10.2022 на суму 25.981,44 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Суд відзначає, що відповідач контррозрахунку суми позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, відзиву не надав вимогу не заперечив.
Суд зауважує, що згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 25.981,44 грн підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (п. 90).
З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 25.981,44 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мілютіна Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ДМИТРА КЕДРІНА, будинок 28; ідентифікаційний код 31793056) 25.981,44 грн (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одну грн 44 к.) необлікованої електричної енергії, 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його повного складення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк