ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4191/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікор Енерджі", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддеталь", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в сумі 187 358,15 грн.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікор Енерджі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 112 311,61 грн., що складають суму заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 01-09/21 від 20.07.2021; 3 351,00 грн. - річних; 16 585,95 грн. - інфляції грошових коштів; 55 109,59 грн. - пені.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу в частині оплати за спожиту електричну енергію.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/4191/23, що підтверджується залученим до матеріалів справи поштовим повідомленням (а.с. 65
Судом враховано, що відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 04.08.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікор Енерджі" залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
16.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим господарським судом 21.08.2023 відкрито провадження у справі № 904/4191/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
УСТАНОВИВ:
20.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікор Енерджі" (постачальник, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буддеталь" (споживач, відповідачу даній справі) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від №01-09/2021.
Відповідно до пункту 1.1. Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
У пункту 2.1. договору визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з пунктом 2.2. договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пункту 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.
Договірні (заявлені) обсяги постачання електричної енергії визначаються та погоджені сторонами у додатку № 3 до даного договору (пункт 3.4.).
У пункті 5.1. договору погоджено, що споживач розраховується з постачальником за електричну за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.2. договору).
Відповідно до пункту 5.3. договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Погоджена сторонами ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.4.).
Згідно з пунктом 5.5. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.7. договору встановлено, що оплата рахунка має бути здійснена споживачем у порядку та строки, визначені обраною комерційною пропозицією, що є додатком № 2 до даного договору.
Розділом 6 додатку № 2 до спірного договору (комерційна пропозиція) визначено спосіб оплати, а саме: 100% вартості договірного (заявленого) обсягу електроенергії визначеного згідно розділу "Договірна вартість електричної енергії" - 3 банківських дня до місяця постачання. Якщо крайній термін платежу припадає на небанківський день (вихідний та/або святковий день), оплата відповідного платежу здійснюється споживачем не пізніше останнього банківського дня, що передує відповідному небанківському дню (вихідному та/або святковому дню).
Відповідно до пункту 13.1. договору останній укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком № 1 до даного договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.
В матеріалах справи міститься заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка підписана сторонами та скріплена печатками їх підприємств, в якій окрім іншого зазначено про початок постачання електричної енергії з 01.09.2021.
У додатку № 3 до спірного договору сторонами узгоджено договірні (заявлені) обсяги постачання електричної енергії, а саме: січень - 12 000,0 кВт/год; лютий - 13 000,0 кВт/год; березень - 13 000,0 кВт/год; квітень - 11 000,0 кВт/год; травень - 10 000,0 кВт/год; червень - 10 000,0 кВт/год; липень - 10 000,0 кВт/год; серпень - 8 000,0 кВт/год; вересень - 9 000,0 кВт/год; жовтень - 8 000,0 кВт/год; листопад - 12 000,0 кВт/год; грудень - 12 000,0 кВт/год.
На виконання умов спірного договору позивач у період з лютого по червень 2022 поставив відповідачеві електричну енергію в обсязі 22 773 кВт/год. на суму 112 311,61 грн. з ПДВ, що підтверджується актами купівлі-продажу (прийняття-передавання) електричної енергії №14/01-09/21 від 28.02.2022 на суму 56 966,32 грн. з ПДВ, № 15/01-09/21 від 31.03.2022 на суму 26 553,68 грн. з ПДВ, № 16/01-09/21 від 30.04.2022 на суму 9 150,98 грн. з ПДВ, № 17/01-09/21 від 31.05.2022 на суму 12 201,47 грн. з ПДВ, № 18/01-09/21 від 30.06.2022 на суму 7 439,16 грн. з ПДВ, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 30-34).
Як зазначає позивач, з урахуванням спожитих обсягів електричної енергії, постачальником були сформовані та направлені на адресу споживача рахунки про сплату заборгованості за поставлену електричну енергію разом з актами купівлі-продажу (прийняття-передавання) електричної енергії.
Проте, як зазначає позивач, відповідач підписані акти купівлі-продажу (прийняття-передавання) електричної енергії не повернув, заборгованість за поставлену електричну енергію за період з лютого по червень 2022 в загальному обсязі 22 773 кВт/год. на загальну суму 112 311,61 грн. з ПДВ не сплатив, що і стало причиною звернення з позовом до суду.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, статтею 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
З урахуванням приписів Розділу 6 додатку № 2 до спірного договору (комерційна пропозиція), якою визначено спосіб оплати, строк оплати поставленого обсягу електричної енергії за загальний період з лютого по червень 2022 є таким, що настав.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлену електричну енергію в сумі 112 311,61 грн. відповідачем на момент розгляду спору суду не надано.
З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 26.05.2022 по 24.05.2023 в сумі 3 351,20 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з червня 2022 по травень 2023 в сумі 16 585,95 грн.
При здійсненні розрахунку річних позивачем невірно визначено період прострочення виконання зобов'язання за спірним договором (відповідно до приписів Розділу 6 додатку № 2 до спірного договору), проте, зазначена у розрахунку сума є арифметично вірною.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають річні за загальний період прострочення з 27.05.2022 по 24.05.2023 в сумі 3 351,20 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з червня 2022 по травень 2023 в сумі 16 585,95 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За здійснення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, сторонами у Розділі 12 додатку № 2 до спірного договору (комерційна пропозиція) передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України).
02.04.2020 набрав чинності Закон України №540-IX від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7, відповідно до якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, дія якого, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 було неодноразово продовжено.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому дію карантину продовжено до 30.04.2023.
Отже, вищевказаним законом строк, встановлений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, продовжено на строк дії карантину.
Так, згідно з наданим позивачем розрахунком сума пені за загальний період прострочення з 26.05.2022 по 24.05.2023 складає 55 109,59 грн.
При здійсненні розрахунку пені позивачем також невірно визначено період прострочення виконання зобов'язання за спірним договором (відповідно до приписів Розділу 6 додатку № 2 до спірного договору), проте, зазначена у розрахунку сума є арифметично вірною.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає пеня за загальний період прострочення з 27.05.2022 по 24.05.2023 в сумі 55 109,59 грн.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддеталь" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Північна, буд. 5, код ЄДРПОУ 25107160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікор Енерджі" (01034, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 41А, поверх 7, код ЄДРПОУ 43397507) 112 311,61 грн. - основного боргу, 3 351,00 грн. - річних, 16 585,95 грн. - інфляції грошових коштів, 55 109,59 грн. - пені та 2 810,37 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 190 168,52 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 20.10.2023.
Суддя І.Ф. Мельниченко