ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16 жовтня 2023 року Справа № 903/853/23
Господарський суд Волинської області в складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Мартинюк І.О., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕНІКС ГРЕЙН” (20302, Черкаська область, місто Умань, вулиця Гонти, будинок 3, код ЄДРПОУ 44540408)
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська область, Горохівський район, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842)
про стягнення 368 354,26 грн.
Представники сторін:
від позивача: Ульченко Ірина Борисівна (поза межами приміщення суду);
від відповідача: не прибули;
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ГРЕЙН" звернулося до Господарського суду Волинської області до відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про стягнення 368 354,26 грн. заборгованості в т.ч. 342 702 грн. - основного боргу, 25 652, 26 грн. - пені та 5525, 32 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору поставки №ПК-1066 від 08.06.2023, в частині своєчасної оплати.
Ухвалою від 16.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
29.08.2023 від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№ 01-75/5095/23 від 29.08.2023, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Ухвалою суду від 31.08.2023 зустрічну позовну заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 31.08.2023 заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про забезпечення доказів повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 01.09.2023 постановлено здійснити перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 20.09.2023.
04.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ГРЕЙН" через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла відповідь на відзив за вх.№01-75/5236/23 від 04.09.2023.
14.09.2023 від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшли заперечення за вх.№01-75/5446/23 від 14.09.2023 на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 20.09.2023 судове засідання відкладено на 16.10.2023, зобов'язано позивача надати оригінали документів, які долучені до позовної заяви в тому числі акт звірки взаєморозрахунків із перекладом на українську мову, явку позивача у судове засідання визнано обов'язковою.
На виконання вимог ухвали від 20.09.2023 від позивача надійшли до суду пояснення за вх.№01-75/6131/23 від 04.09.2023. з оригіналами документів, які долучені до позовної заяви в тому числі акт звірки взаєморозрахунків із перекладом на українську мову.
Представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх.№012-75/6146/23 про відкладення розгляду справи у зв'язку із непрацездатністю представника товариства.
Представник позивача у судовому засідання щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечила.
Суд залишив без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.
За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ст. 252 ГПК України).
Тобто, підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи є наявність для цього обґрунтованих причин.
Представником сторони у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
За змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Суд враховує, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, - адвоката або здійснювати самопредставництво.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 20.09.2023 явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, матеріали справи містять відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив стосовно обставин справи та пред'явлених вимог.
Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає судову справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку. В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст. 3 ГПК України.
Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997р., дана Конвенція та Протоколи до неї №№2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні просить суд задоволити позов з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
08 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ГРЕЙН" (постачальник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка (покупець) укладено договір поставки №ПК-1066 згідно з умовами котрого постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Під товаром сторони розуміють - корма для тварин. найменування, кількість, якість, строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначається у специфікації(ях) та/або видатковій(их) накладній(их), які є невід'ємними частинами договору.
Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору поставка товару може здійснюватися як однією, так і декількома партіями. Під «партією товару» сторони розуміють кількість товару, на яку оформлена одна видаткова накладна. Загальна сума договору складається із суми вартості всього товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору та суми процентів за їх наявності.
Відповідно до п.п 4.1.-4.2. договору покупець зобовязаний повністю оплатити товар до його передання постачальником: здійснити 100% попередню оплату. Інші умови оплати товару на умовах надання товарного кредиту, сторони можуть узгодити у специфікаціях до договору.
Згідно з пунктом 11.1. договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2023, а в частині не виконаних зобов'язань, до повного їх виконання.
Специфікацією №1 від 08.06.2023 до договору №ПК-1066 від 08.06.2023, підписаною між договірними сторонами, було погоджено:
1. Предмет поставки: найменування товару - шрот ріпаковий, загальна кількість +/- 10% - 25 тон, ціна за одиницю без ПДВ, грн. - 9000, ціна за одиницю з ПДВ - 10 800, ціна з ПДВ - 270 000 грн.
2. Умови поставки: Правило Інкотермс 2010 - DDP, пункт поставки/місце призначення - Волинська область, Горохівський район, Гурин Перший.
3. Особливі умови: якісні показники: протеїн на АСП % не менше 37; вологість % 12, клітковина % 16, жир на АСР 2-3. Строк поставки 08.06.2023-15.06.2023. Постачальник надає покупцю по цій специфікації товар на умовах оплати 100% по факту його вивантаження.
4. Прикінцеві положення: Специфікація є невід'ємною частиною договору.
Специфікацією №2 від 12.06.2023 до договору №ПК-1066 від 08.06.2023, підписаною між договірними сторонами, було погоджено:
1. Предмет поставки: найменування товару - шрот ріпаковий, загальна кількість +/- 10% - 50 тон, ціна за одиницю без ПДВ, грн. - 9000, ціна за одиницю з ПДВ - 10 800, ціна з ПДВ 540 000 грн.
2. Умови поставки: Правило Інкотермс 2010 - DDP, пункт поставки/місце призначення - Волинська область, Горохівський район, Гурин Перший.
3. Особливі умови: якісні показники: протеїн на АСП % не менше 37; вологість % 12, клітковина % 16, жир на АСР 2-3. Строк поставки 12.06.2023-19.06.2023. Постачальник надає покупцю по цій специфікації товар на умовах оплати 100% по факту його вивантаження.
4. Прикінцеві положення: Специфікація є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору позивачем у червні місяці 2023 року було поставлено, а ПОСП ім. Івана Франка, прийнято, товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 766 692 грн., згідно видаткових накладних №РН-037139 від 10.06.2023 на суму 254 772 грн., №РН-037188 від 13.06.2023 на суму 254 016 грн., №РН-037337 від 16.06.2023 на суму 257 904 грн.
Поставка товарів визначеною вартістю підтверджується також долученими позивачем до матеріалів справи товарно-транспортними накладними №SHP-183071 від 10.06.2023 на суму 254 772 грн., №SHP-183205 від 13.06.2023 на суму 254 016 грн., №SHP183323 на суму 257 904 грн. та податковими накладними №1 від 10.06.2023, №5 від 13.06.2023 та №2 від 16.06.2023, які підтверджують здійснення позивачем визначених положеннями Податкового кодексу України, зокрема, статтею 201 Кодексу, заходів щодо підготовки, виписки за результатами господарських операцій з відпуску відповідачу, податкових накладних, їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, подальшого задекларування податкового кредиту за результатами господарських операцій.
На вимогу господарського суду представником позивача надано для огляду оригінали договору поставки №ПК-1066 від 08.06.2023, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та акту звірки взаєморозрахунків із перекладом на українську мову.
Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.
Суд встановив, що видаткові накладні №РН-037139 від 10.06.2023 на суму 254 772 грн., №РН-037188 від 13.06.2023 на суму 254 016 грн., №РН-037337 від 16.06.2023 на суму 257 904 грн. на поставку ТОВ "ФЕНІКС ГРЕЙН" товарно-матеріальних цінностей ПОСП ім. Івана Франка підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містять в собі всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставах, згідно умов підписаного договору поставки №ПК-1066 від 08.06.2023 господарських операцій.
Проте, ПОСП ім. Івана Франка взяті на себе згідно договору поставки №ПК-1066 від 08.06.2023 зобов'язання в частині проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті поставленого товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість не оплатило у зв'язку з чим заборгувало постачальнику 342 702 грн.
Сума заборгованості 342 702 грн. включає в себе загальну вартість товарів 766 692 грн., поставлених на виконання умов договору поставки №ПК-1066 від 08.06.2023 згідно визначених вище видаткових та товарно-транспортних накладних за мінусом проведених розрахунків на суму 423 990 грн. згідно платіжних інструкцій від 13.06.2023 №2723 на суму 212 310 грн. та від 22.06.2023 №2842 на суму 211 680 грн.
Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми заборгованості 342 702 грн. та 25 652, 26 грн. - пені.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки №ПК-1066 від 08.06.2023. Договір предметом судового розгляду не був, недійсним в судовому порядку не визнавався.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у червні місяці 2023 року було поставлено, а ПОСП ім. Івана Франка, прийнято, товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 766 692 грн., в тому числі, згідно видаткових накладних №РН-037139 від 10.06.2023 на суму 254 772 грн., №РН-037188 від 13.06.2023 на суму 254 016 грн., №РН-037337 від 16.06.2023 на суму 257 904 грн. та товарно-транспортних накладних №SHP-183071 від 10.06.2023 на суму 254 772 грн., №SHP-183205 від 13.06.2023 на суму 254 016 грн. №SHP183323 на суму 257 904 грн. (а.с. 24-29).
Однак, відповідач отриманий товар згідно умов договору поставки оплатив частково на суму 423 990 грн. згідно платіжних інструкцій від 13.06.2023 №2723 на суму 212 310 грн. та від 22.06.2023 №2842 на суму 211 680 грн. (а.с. 30-31).
Отже, заборгованість відповідача у розмірі 342 702 грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем належними та допустимим доказами неспростована та підлягає до стягнення в силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України.
Щодо стягнення пені в сумі 25 652,26 грн. за період з 17.06.2023 по 07.08.2023 суд виходив із такого.
Згідно з приписами ст. 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.6 договору визначено, що у випадку порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Враховуючи вище зазначене, приймаючи до уваги, що право стягнення пені обумовлене умовами договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 25 652,26 грн.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська область, Горохівський район, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ГРЕЙН" (20302, Черкаська область, місто Умань, вулиця Гонти, будинок 3, код ЄДРПОУ 44540408) 368 354,26 грн. - заборгованості, в т.ч.: 342 702 грн. - основного боргу, 25 652, 26 грн. - пені та 5525,32 грн. витрат пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення
складено 20.10.2023.
Суддя В. М. Дем'як