СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1547/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,
в порядку спрощеного провадження без виклику сторін;
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (вх. №1441Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 (повний текст судового рішення складений 26.06.2023, суддя Ємельянова О.О.)
у справі №922/1547/23
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, Донецька обл., м. Лиман,
до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обл., м. Ізюм,
про стягнення 29 906,92 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення збитків за пільгові перевезення окремих категорій громадян у сумі 29 906,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказувало на те, що за підсумками 2020 сума наданих перевізником послуг по пільговому перевезенню пасажирів склала 100 698,48 грн (відповідно до облікових форм), проте замовником було виплачено компенсацію в загальній сумі 70 791,56 грн, у зв'язку із чим залишок суми боргу складає 29 906,92 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23 позов задоволено; стягнуто з Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” суму збитків за пільгові перевезення окремих категорій громадян у розмірі 29 906,92 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що оскільки додані позивачем до позову відомості по типах пільг та облікові форми відповідають п. 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян та підтверджують надання позивачем послуг на загальну суму 100 698,48 грн, а також враховуючи те, що надані позивачем послуги з пільгового перевезення пасажирів відповідачем сплачено частково на суму 70 791,56 грн, позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 29 906,92 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач, Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне дослідження обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить відстрочити сплату судового збору, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23.
В обґрунтування своєї правової позиції апелянт вказує на те, що між Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» були підписані акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги проїзду у приміському сполучені (форма № 3 - пільга), відповідно до яких за даними АТ «Українська залізниця» РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» оплата за 2020 склала 70791,56 грн.
Системою автоматизованого розподілу справ між суддями у відповідності до протоколу від 18.07.2023 для розгляду справи №922/1547/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 у справі №922/1547/23 апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (вх. №1441Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23 - залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду належні докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (4026,00грн), належні докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення позивачу та докази повноважень Ковтуна О. на підписання апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (вх. №1441Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23; встановлено учасникам справи строк до 05.09.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 05.09.2023 без повідомлення учасників справи; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23; витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1547/23.
На електронну адресу суду 28.08.2023 від позивача, Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
Власну правову позицію в частині заперечень на апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що дійсно згідно з актами звіряння за даними обох сторін виплачена сума складала 70791,56 грн, що ніколи не заперечувалось позивачем, натомість відповідно до облікової форми за 2020 рік загальна сума недоотриманих коштів за перевезення пільгових категорій громадян склала 100698,48 грн, а тому залишок невиплаченої компенсації складає 29906,92 грн.
05.09.2023 відповідач, Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, подав через канцелярію суду клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (проїзд у приміському напрямку) між Акціонерним товариством «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» та Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про витребування доказів.
Будь-яких інших заяв, клопотань щодо розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28.01.2020 між Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації (замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (виконавець) укладено договір №ДОН/НРП-20018/НЮ-І на надання фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні.
За умовами наведеного договору:
- предметом цього договору є відносини сторін щодо надання та фінансування пільг населенню, згідно Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Про охорону дитинства» (пільги дітям з багатодітних сімей), Постанови Кабінету міністрів України від 17.05.1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та їх соціальний захист» пов'язаних із споживанням населенням таких видів послуг: приміське залізничне перевезення пасажирів за рахунок коштів місцевого бюджету (п.1 договору).
- згідно із умовами договору, замовник здійснює фінансування пільг, пов'язаних із споживанням послуг згідно пункту 1.1. договору, на підставі поданих виконавцем реєстрів перевезених пільговиків у межах бюджетних призначень, а виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги (п.1.2. договору).
- виконавець щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітнім, надає замовнику облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевих бюджетів, реєстри перевезених пільговиків, розрахунки щодо надання послуг населенню, що має право на пільги, та акти звіряння на надання пільг (п.3.1.договору).
- замовник після підписання актів звіряння заборгованості проводить фінансування видатків на покриття витрат виконавцю в межах бюджетних асигнувань щодо надання пільг (п. 3.2. договору).
- розрахунки проводяться згідно пунктів 7, 9-11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 (п. 3.3. договору).
-даний договір набуває чинностi з моменту пiдписання, а умови договору застосовуються згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України з 01.01.2020 , і діє в частині надання послуг до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання (п.8.1. договору).
Договір №ДОН/НРП-20018/НЮ-І підписаний сторонами та скріплений їх печатками без жодних застережень та зауважень.
Позивачем складені облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів за 2020 рік, а також загальні зведені відомості по типах пільг та квитків у приміському сполученні за 2020.
На підтвердження здійсненого перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами облікових форм, останнім надано послугу на загальну суму 100 698,48 грн, а саме відповідно до облікових форм за: січень 2020 року на суму 12098,54 грн; лютий 2020 року на суму 29 239,39 грн; березень 2020 року на суму 15467,04 грн; червень 2020 року на суму 701,11 грн; липень 2020 року на суму 427,43 грн; серпень 2020 року на суму 2302,13 грн; вересень 2020 року на суму 5658,79 грн; жовтень 2020 року на суму 11 858,93 грн; листопад 2023 року на суму 11 419,50 грн; грудень 2020 року на суму 11 525,62 грн.
Також позивачем до матеріалів справи додано загальну відомість по типах пільг та квитків у приміських сполучення за січень, лютий, березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року.
Як зазначає позивач, замовником компенсацію за надані послуги було сплачено частково на суму 70 791,56 грн, у зв'язку з чим невиплаченою сумою збитків залізниці є 29 906,92грн.
20.05.2021 позивач направив на адресу Управління соціального захисту населення Барвінкіської РДА претензію, в якій зазначив, що сума наданих послуг по пільговому перевезенню пасажирів за 2020 рік склала 100 698,48 грн, з яких отримано компенсаційних виплат 70 791,56 грн, тобто загальна сума претензії становить 29 906,92 грн.
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації з 02.02.2021 перебуває в процесі припинення, номер запису: 1004481270021000099, підстава: внесення рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.
Згідно розпорядження КМУ від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій, Барвінківська райдержадміністрація реорганізуються шляхом приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району, а саме Ізюмської райдержадміністрації».
Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації № 177 від 31.03.2021 затверджені передавальні акти Балаклійської, Барвінківської, Борівської районних державних адміністрацій Харківської області до правонаступника, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області.
Таким чином, Ізюмська районна державна адміністрація є правонаступником Барвінківської районної державної адміністрації, а, відповідно, Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації є правонаступником Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є матеріально-правові вимоги залізниці до управління соціального захисту населення органу місцевого самоврядування щодо стягнення збитків за перевезення пільгової категорії пасажирів.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Цивільним законодавством визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст. 908 ЦК України).
Акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", предметом діяльності якого є, зокрема надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, зокрема небезпечних вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначені Законом України "Про залізничний транспорт".
Частиною 6 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов'язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.
Законодавством установлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч.ч. 3, 4 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
Позивач є суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів, і метою його діяльності, як учасника господарських відносин, є, зокрема, одержання прибутку, відповідно до ч. 2 ст. 3 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Згідно приписів частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків; причинного зв'язку між порушенням права та збитками; наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
З огляду на наведені норми законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, а також існують господарські правовідносини, виник цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги.
За змістом ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі, що узгоджується із вимогами частини першої статті 7 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР «Про залізничний транспорт», відповідно до якої відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не заперечує факт укладання договору між органом місцевого самоврядування, правонаступником якого він є, та залізницею, а також підтверджує факт складання та підписання між Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги проїзду у приміському сполученні на суму 70 791,56грн.
Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач не надавав до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги, відповідно до яких управління проведе звіряння заборгованості з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги управління.
Як свідчать матеріали справи, у відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначав, що дійсно не направляв до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги, однак з огляду на наявність інших доказів вказане не виключає обов'язок відповідача як правонаступника виконати зобов'язання боржника.
Так, протягом дії договору однією із сторін договору було Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації і всі документи та розрахунки щодо виконання договору, у тому числі облікові форми, реєстри перевезених пасажирів пільгових категорій, акти звіряння розрахунків та інші, щомісячно направлялися в паперовій формі засобами поштового зв'язку на адресу Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації, і на підставі зазначених документів Управлінням проводилася оплата наданих послуг, а примірники підписаних актів звіряння розрахунків на адресу позивача не поверталися та залишилися у володінні Управління.
Також позивач зазначав, що у останнього відсутні докази направлення до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації всіх документів за договором через їх втрату, оскільки ці докази зберігалися за місцем реєстрації регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в м. Лиман Донецької області і не були вивезені у безпечні місця і впродовж травня-жовтня 2022 року відбулася втрата зазначених документів через перебування м. Лиман в окупації.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
19.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були внесені зміни до ГПК України, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів», викладено її у новій редакції та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, дає змогу дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були, аніж не були.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Як встановлено вище, відповідно до п.3.1 спірного договору розрахунки між сторонами проводяться на підставі облікових форм та відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359.
Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, визначено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 (далі - Порядок № 1359).
Облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформленні та видачі пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки) (п. 3 Порядку № 1359).
Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (п. 4 Порядку № 1359).
Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності (п. 5 Порядку № 1359).
Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (п. 7 Порядку № 1359).
На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом (п. 9 Порядку № 1359).
Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми (п. 10 Порядку № 1359).
Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці (п. 11 Порядку № 1359).
Вищезазначені нормативні акти покладають на відповідача обов'язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані позивачем кошти за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що надані до суду позивачем щомісячні облікові форми відповідають типовій формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009.
Відповідно до наданих позивачем облікових форм позивачем визначені періоди, категорії пільговика, область, кількість оформлених пільгових проїзних квитків, сума недоотриманих коштів з урахуванням ПДВ.
В облікових формах визначені категорії пільговиків для приміського сполучення: інваліди Великої Вітчизняної війни 1, 2, 3 групи та прирівняні до них особи (ІВВВ 1, ІВВВ2, ІВВВ3); учасники Великої Вітчизняної війни, бойових операцій (УВВВ); батьки військовослужбовців, які загинули чи померли (БЗВ); інваліди війни 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують в поїздах інваліда (ІВ1, ІВ2, ІВ3, СУПРІ); учасники бойових дій (УВУ); інваліди 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують інвалідів 1 групи (ІНВ, СІНВІ1); постраждалі внаслідок Чорнобильської аварії 1 категорії, учасники ліквідації, діти віком від 6-18 років, яким встановлена інвалідність пов'язана з Чорнобильською катастрофою (ЛЧАЕС, ДЧ-18), пенсіонери за віком (ПЕНС); ветерани: органів внутрішніх справ, військової служби (ВОВС); діти віком 6 до 18 років (до 23 років) з багатодітних сімей (ДИТС); діти-сироти і діти, які залишились без піклування батьків, віком від 16-18 років (ДС6-18); діти-інваліди віком від 6-18 років (Д16-18).
У відповідності до наведених облікових форм за 2020 загальна сума недоотриманих коштів за перевезення пільгових категорій громадян склала 100698,48 грн, тому з урахуванням часткової оплати в сумі 70791,56 грн, залишок заборгованості складає 29906,92 грн.
Судова колегія зазначає про те, що попри відсутність у сторін актів звіряння взаємних розрахунків, що зумовлено, зокрема, втратою відповідних документів, а також з урахуванням фактичної сплати Управлінням соціального захисту населення Барвінківської міської ради заборгованості за виниклий період та наявністю облікових форм та зведених відомостей перевезень, наданих позивачем, відповідач не був позбавлений права провести перевірку заявленої перевізником суми заборгованості з компенсації послуг з пільгового перевезення пасажирів на підставі зазначених документів, які відповідають вимогам Порядку №1359, у тому числі як за результатом отримання претензії, факт отримання якої останній не заперечує, так і під час судового розгляду.
З огляду на наведене, у даному випадку позивачем були надані докази, які відповідають стандарту вірогідності доказів та дають підстави для висновку щодо надання останнім послуг з перевезення пільгової категорії населення у спірний період, наявності у відповідача заборгованості з оплати відповідних послуг у сумі 29 906,92грн, натомість відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів на спростування наведених доводів надано до матеріалів справи не було.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, а отже, зобов'язаний відшкодувати понесені позивачем збитки за перевезення пільговиків у 2020 у розмірі 29906,92 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.
З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області не підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23 слід залишити без змін.
У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (вх. №1441Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.10.2023
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко