ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2023 р. Справа №921/218/23
Західний апеляційний Господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Скрипчук О.С.
Матущак О.І.
секретаря судового засідання Михайлишин С.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Трофимович Тамари Петрівни (вх. № ЗАГС 01-05/2762/23 від 28.08.2023)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2023 (суддя Гирила І.М. повний текст рішення складено 02.08.2023)
у справі № 921/218/23
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент - Банк" (надалі АТ "Акцент Банк"), м. Дніпро,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Трофимович Тамари Петрівни (надалі ФОП Трофимович Тамара Петрівна), с. Лідихів, Кременецький район, Тернопільська область
про стягнення заборгованості в загальній сумі 288 492, 04 грн
за участю учасників справи:
від апелянта: Булава О.П.
від позивача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Акцент - Банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Трофимович Тамари Петрівни про стягнення заборгованості в загальній сумі 288 492, 04 грн, з якої: 200 000, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 46 912, 04 грн - заборгованість по процентах; 41 580, 00 грн - заборгованість за винагородою.
Рішенням Тернопільської області від 31.07.2023 позов задоволено повністю, стягнуто з ФОП Трофимович Тамари Петрівни на користь АТ "Акцент -Банк" 200 000, 00 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 46 912, 04грн заборгованості за процентами; 41 580, 00 грн заборгованості за винагородою та 4 327, 38 грн в повернення сплаченого судового збору.
Ухвалюючи дане рішення, суд встановив, що згідно з випискою по особовому рахунку за період з 28.02.2020 по 04.03.2023 вбачається, що в порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманих кредитних коштів, а також сплати обумовлених у Додатку №1 до кредитного договору платежів по тілу кредиту, відсотках та винагороди у встановлені Графіком погашення строки виконував неналежним чином. Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на 04.03.2023 заборгованість відповідача за Кредитним договором №20.88.0000000019 від 28.02.2020 становить 288 492 грн 04 коп., з якої: 200 000, 00 грн - основна сума боргу (за тілом кредиту); 46 912, 04 грн - заборгованість за процентами; 41 580, 00 грн - заборгованість за винагородою, які і просить стягнути в судовому порядку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ФОП Трофимович Тамара Петрівна звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення є необгрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, в порушення ст. 74 ГПК України, здійснив збирання доказів, що стосуються предмета спору, витребувавши ухвалою суду ряд додаткових документів, що підтверджували б розмір заборгованості відповідача, хоча обов'язок доказування позовних вимог належить саме стороні позивача.
Окрім того, апелянт зазначає, що судом безпідставно взято до уваги надані позивачем виписки з особового рахунку, які є дуже поганої якості, що підпадають під критерій недопустимості та не дозволяють в повній мірі встановити розміру заборгованості Трофимович Т.П. Також апелянт не погоджується з висновком суду про стягнення з нього комісійної винагороди в сумі 41 580,00 грн, оскільки в графіку погашення заборгованості та додатковій угоді до кредитного договору зі зміненим графіком чітко встановлена сума винагороди-1980,00 грн. Однак, в розрахунку заборгованості сума винагороди, яка є сталою величиною, щомісяця зростає. Тобто, як вважає апелянт, банк в односторонньому порядку збільшив суму винагороди. Також апелянт не згідний з нарахуванням йому процентів за користування кредитними коштами, оскільки сторони погодили, що нарахування процентів повинно було здійснюватись за визначеною фіксованою ставкою. Однак, незважаючи на це позивач за користування кредитними коштами фактично тричі нарахував проценти.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 справу №921/218/23 розподілено до розгляду судді доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Матущак О.І. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця Трофимович Тамари Петрівни на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2023 у справі № 921/218/23. Розгляд справи призначено на 10.10.2023.
Позивач в судове засідання 10.10.2023 не з'явився.
Від позивача на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/6449/23 від 25.09.2023), у якому проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, заперечує, зокрема, зазначає, що поданих позивачем до суду первинних документів було достатньо для ухвалення рішення, а той факт, що суд витребував додатково виписку по інших рахунках, не свідчить , що суд збирав докази. Зазначив, що відповідач, підписуючи кредитний договір, був ознайомлений з умовами кредиту та не заперечував проти них, а детальний розрахунок заборгованості показує різні етапи нарахування процентів, а не їх потрійний розмір. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання 10.10.2023 представник відповідача з'явився, проте, у зв'язку з відсутністю належного технічного з'єднання по відеоконференцзв'язку (відповідач поза межами суду), судом було прийнято постанову без здійснення технічної фіксації.
Встановивши обставини справи, вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
28.02.2020 між Акціонерним товариством "Акцент Банк" (Банк), з однієї сторони, та Фізичною особою підприємцем Трофимович Тамарою Петрівною (позичальник), з другої сторони, укладено кредитний договір № 20.88.0000000019, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти (кредит) в розмірі 200 000, 00 грн строком на 27 місяців (до 27.05.2022) зі сплатою процентів у розмірі 23,88 % щорічно ( п.1.3 договору).
Відповідно до п. 1.1-1.2 договору строковий кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням. Термін повернення кредиту, зазначений у п. А. 3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п. А. 12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору
Пунктом. 1.3 договору визначено, що усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору "Істотні умови кредитування".
Згідно з п. А. 3 Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток 1 до цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою, визначеною у договорі.
Згідно з ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 25 лютого 2022 р.
Згідно з п. А. 6 р. А договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 23,88 % річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 2 % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 23,88% річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки 23,88% річних.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (п. А8 р. А договору).
Згідно з п. А10, 11 р. А договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,99 % від суми зазначеного у п. А. 2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 4,99 % від суми встановленого у п. А. 2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому Договору.
Розділом 2 договору визначено права та обов'язки сторін, а п.2.1 передбачено, що для отримання кредиту позичальник зобов'язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання.
Зобов'язання з видачі кредиту згідно з умовами цього договору виникають у Банку з дня надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 2.4.2 та з урахуванням п. 1.1 цього договору. Зобов'язання з видачі кредиту на сплату судових витрат та/або інших платежів виникають у банку у випадку непред'явлення позичальником документів, підтверджуючих сплату судових витрат, та/або інших платежів за рахунок інших джерел.
Позичальник зобов'язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити банку винагороду відповідно до п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з визначених у договорів рахунків, для виконання зобов'язань з погашення кредиту, за його використання, для виконання зобов'язань з погашення винагороди та неустойки, у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер, у реквізиті "призначення платежу" якого зазначається номер, дата та посилання на п. 2.2.6 цього договору.
Згідно з п.п. 4.1-4.3 договору сторони визначили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А. 6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
Відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А. 7 цього Договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов цього Договору, встановленого п. А.3 цього Договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно з п. А. 8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Відповідно до п.п. 4.4-4.6 договору сторони погодили сплату позичальником банку винагороди за відкриття позичкового рахунку, згідно з п. А. 9 цього договору; винагороди за кредитне обслуговування згідно з п. А. 10 цього договору та винагороди за управління фінансовим інструментом згідно з п. А. 11 цього договору.
У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню (п. 4.7 договору).
Погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього договору (п. 4.8 договору).
Пунктами 4.10-4.11 договору визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.
Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років ( п. 5.7 договору).
Відповідно до п. 6.1-6.2 договору останній вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Додатком №1, який є невід'ємною частиною договору № 20.88.0000000019 від 28.02.2020 сторони визначили графік погашення, зокрема погодили: термін повернення кредиту та сплати процентів 28 число кожного місяця у період з 28.03.2020 по 28.01.2022, кінцеву дату - 25.02.2022; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату, суму процентів, що підлягає поверненню; суму комісійних винагород (1980,00 грн щомісячно), а також кредит, комісійну винагороду та проценти разом, що становить 12 534, 32 грн щомісячно та 12 470, 89 грн за останній місяць.
27.04.2020 між сторонами у справі підписано Додаткову угоду №1 до кредитного договору №20.88.0000000019 від 28.02.2020, відповідно до якої: 1. змінено перший абз. п. А. 3 Розділу А. Істотні умови Кредитування, зокрема: "А. 3 термін повернення кредиту 25 лютого 2022 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно (в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток №1 до цього договору)"; 2. викладено у новій редакції Графік платежів (Додаток №1 до договору). Відповідно до вказаного графіка 28.03.2020 позичальник має внести перший платіж по сплаті відсотків в сумі 260, 98 грн; 28 числа кожного місяця, починаючи з 28.06.2020 по 28.01.2022 позичальник має внести щомісячний платіж по тілу кредиту, відсотках та комісії в загальному розмірі 13 705, 25 грн та останній платіж - 25.02.2022 в розмірі 13 441, 73 грн.
28.02.2020 Акціонерним товариством "Акцент Банк" на виконання умов договору №20.88.0000000019 від 28.02.2020 надано позичальнику кредит у розмірі 190020,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.13897388.25751.70198 від 28.02.2020.
Матеріли справи містять виписку по особовому рахунку відповідача за період з 28.02.2020 по 04.03.2023, якою підтверджується факт видачі кредиту згідно договору №20.88.0000000019 від 28.02.2020 в сумі 190 020, 00 грн та коштів в сумі 9 980, 00 грн на сплату комісії.
Умовами укладеного кредитного договору визначено, що позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток 1 до цього договору).
З долученої позивачем до матеріалів справи виписки по особовому рахунку за період з 28.02.2020 по 04.03.2023 вбачається, що в порушення умов укладеного правочину відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманих кредитних коштів, а також сплати обумовлених у Додатку №1 до кредитного договору платежів по тілу кредиту, відсотках та винагороди у встановлені Графіком погашення строки виконував неналежним чином. Так, 01.06.2020 мало місце погашення лише заборгованості за відсотками в сумі 260, 98 грн, строк оплати яких згідно з Додатком №1 до договору, в редакції від 27.04.2020, настав 28.03.2020.
Таким чином, як зазначає позивач, станом на 04.03.2023 заборгованість відповідача за Кредитним договором №20.88.0000000019 від 28.02.2020 становить 288 492 грн 04 коп., з якої: 200 000, 00 грн - основна сума боргу (за тілом кредиту); 46 912, 04 грн - заборгованість за процентами; 41 580, 00 грн - заборгованість за винагородою, які і просить стягнути в судовому порядку.
Порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати заборгованості стало підставою для звернення АТ «Акцент-Банк» до Господарського суду Тернопільської області за захистом порушеного права.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, цільового призначення кредиту, його розміру та порядку повернення кредитору. Кредитний договір № 20.88.0000000019 від 28.02.2020, Додаток 1 до договору № 20.88.0000000019 від 28.02.2020 Графік погашення підписані власноруч сторонами договору та скріплені печаткою банку.
Факт надання кредиту ФОП Трофимчук Тамари Петрівни АТ "Акцент-Банк" підтверджується меморіальним ордером №TR.13897388.25751.70198 від 28.02.2020 на видачу кредиту, випискою по особовому рахунку відповідача за період з 28.02.2020 по 04.03.2023, якою підтверджується факт видачі кредиту згідно договору №20.88.0000000019 від 28.02.2020 в сумі 190 020, 00 грн та коштів в сумі 9 980, 00 грн на сплату комісії та розрахунком заборгованості за період з 28.02.2020 до 28.02.2023.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також, беручи до уваги положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд погоджується з позивачем в тому, що останній вправі вимагати стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту, відсотків та винагороди.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Су апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок заборгованості, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 200 000, 00 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 46 912, 04 грн заборгованості за процентами; 41 580, 00грн заборгованості за винагородою , які нараховані на підставі кредитного договору № 20.88.0000000019 від 28.02.2020 є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.
Судом також встановлено, що згідно з випискою по особовому рахунку, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за договором на загальну суму 260,98 грн - заборгованість за відсотками, проте, доказів повного погашення боргу чи заперечень щодо суми боргу суду не подав.
Колегія суддів, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що твердження відповідача про невиконання позивачем ухвали суду від 17.05.2023 про витребування доказів є голослівними та спростовуються матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи міститься заява АТ «Акцент-Банк» від 25.05.2023 про виконання вимог вищевказаної ухвали та долучення до матеріалів справи: розрахунку заборгованості, виписки за основним рахунком договору, виписки прострочених відсотків, виписки прострочених коштів, виписки за відсотковим рахунком, виписки за рахунком комісії, виписки за рахунком простроченої комісії.
Отже, враховуючи наведене, позивачем виконано вимоги ухвали суду та долучено витребовувані докази для надання судом їм оцінки.
Щодо тверджень апелянта про потрійне нарахування банком відсотків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відображені позивачем у розрахунку заявлених до стягнення сум графи: "нараховано процентів на залишок поточної заборгованості за кредитом", "залишок заборгованості за нарахованими процентами" та "залишок заборгованості за простроченитми процентами" є складовою частиною графи "загальний залишок заборгованості".
Як вже зазначалось вище, заборгованість ФОП Трофимович Т.П. за процентами підтверджена долученою до матеріалів справи банківською випискою. Окрім того, з наданого позивачем на виконання вимог ухвали від 17.05.2023 розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалось за погодженою сторонами кредитного договору відсотковою ставкою - 23,88%, без збільшення розміру останньої. Умовами укладеного кредитного договору передбачено зобов'язання позичальника сплатити винагороду за кредитне обслуговування та управління фінансовим інструментом. Додатком №1 до договору визначено щомісячну суму винагороди за кредитне обслуговування та термін її сплати (21 платіж по 1 980, 00 грн, 28 числа кожного місяця, починаючи з 28.06.2020 по 25.02.2022). Тобто за період з 28.06.2020 по 25.02.2022 (включно) відповідач зобов'язався сплатити на користь банку винагороду за кредитне обслуговування в загальній сумі 41 580, 00 грн. Саме дана сума заборгованості за винагородою і заявлена позивачем до стягнення. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази внесення відповідачем коштів на оплату даних платежів.
З огляду на наведене, доводи апелянта про потрійне нарахування банком відсотків та невідповідність суми комісійної винагороди сумам, які відображені у Графіку погашення, є безпідставними.
Щодо посилання апелянта на незаконне стягнення з нього комісійної винагороди, посилання відповідача на судову практику по споживчим кредитам не може слугувати обгрунтуванням заперечень на кредит, виданий для ведення підприємницької діяльності, відповідач був ознайомлений з умовами кредиту і не заперечував проти них, підписавши кредитний договір.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Таким чином, суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Водночас, частини 1,3,4 ст. 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14, 76-79 ГПК України, судом апеляційної інстанції встановлено, що подані позивачем докази на підтвердження факту надання кредиту та не сплати заборгованості відповідачем є більш вірогідними, ніж протилежні.
Тобто, позовні вимоги є обґрунтованими, належними та допустимими доказами підтверджені, в свою чергу відповідачем не спростовані, а відтак правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду потрібно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.
Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трофимович Тамари Петрівни залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2023 у справі № 921/218/23 залишити без змін.
4.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.
6.Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст постанови складено 20.10.2023
Головуючий суддя Н.М.Кравчук
Судді О.С. Скрипчук
О.І. Матущак