Справа № 127/26596/23
Провадження№ 1-кп/127/794/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілих ОСОБА_10
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12023020010000816 відносно
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2023 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 призначений до підготовчого судового засідання, -
Встановив:
30.08.2023 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання ОСОБА_11 та його захисником вказаних документів.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В провадженні наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведені досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом свідків згідно реєстру. Також прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у зв'язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, можуть переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення. У них відсутні міцні соціальні зв'язки, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечив, щодо продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою заперечив. Просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з електронним засобом контролю, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановлювати істину у справі, ОСОБА_4 не має. Також, відповідно до ч. 2 ст. 303 України звернувся до суду із скаргою на дії/бездіяльність органу досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечив, щодо продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою заперечив. Просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, оскільки клопотання прокурора є необгрутоване та безпідставне, ризики передбачені ст. 177 КПК України, прокурором недоведені. ОСОБА_5 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановлювати істину у справі, ОСОБА_5 не має.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_10 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечив, підтримав клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , просив його задовольнити.
Потерпілі підтримали думку свого представника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, виконавши вимоги ст.ст. 342- 345 КПК України, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, за наступних підстав.
Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.
Необхідності для виклику перекладача чи спеціаліста обвинувачені не потребують, оскільки достатньо розуміють державну мову, якою ведеться судочинство.
Враховуючи, що угоди про примирення, визнання винуватості до суду в порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло, підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акту немає, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, клопотань про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в закритому судовому засіданні не надійшло, проти відкритого судового розгляду провадження учасники судового провадження не заперечили, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, з метою не затягування розгляду кримінального провадження, суд вважає за недоцільне складання досудової доповіді.
Щодо скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 на дії/бездіяльність органу досудового розслідування, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 КПК України під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті, а саме 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
При цьому, Судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» № 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, роз'яснила, що рішення, дії, бездіяльність, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання. Водночас рішення, дії, бездіяльність слідчого чи прокурора, які не визначені у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання. Як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише 2 різновиди рішень: 1) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 2) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.
Положеннями статей 314-316 КПК України передбачено, які рішення має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні, а також положеннями ст. 315 КПК України визначено, які питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, повинен вирішити суд. При цьому, розгляд судом під час підготовчого судового засідання скарг на дії прокурора та слідчого щодо незаконності внесення змін до процесуальних документів; визнання слідчих дій такими, що вчинені з порушенням чинного законодавства, нормами статей 314-316 КПК України не передбачено.
Таким чином, суд, розглянувши зазначену скаргу приходить до висновку, що оскільки вона заявлена захисником на стадії підготовчого судового засідання і доводи, викладені у скарзі повно, всебічно та об'єктивно можуть бути досліджені судом тільки під час безпосереднього судового розгляду та дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, які на даній стадії відсутні у суду і не можуть бути долучені стороною обвинувачення до обвинувального акту, дані скарги та доводи у них заявлені передчасно, у зв'язку з чим такі скарги розгляду не підлягають. Разом з тим, суд вважає за доцільне долучити вказану скаргу до матеріалів кримінального провадження та суд дасть їй належну оцінку під час її дослідження в нарадчій кімнаті ухвалюючи остаточне рішення по справі.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
З приписів ст. 315 КПК України та рішення ЄСПЛ «Чанєв проти України» вбачається обов'язок суду вирішити питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу саме в підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Оцінюючи зазначене, суд виходить з того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно обвинувального акту, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працюють та хоча у них і наявне постійне місце проживання у м. Вінниці, однак відсутні соціально стримуючі фактори та міцні соціальні зв'язки, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть не з'являтися на виклики суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження шляхом впливу на потерпілу та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення та в подальшому уникати відповідальності, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином. Вказане доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.
Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, врахувавши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, обставини кримінального правопорушення, а саме те, що вони обвинувачуються у вчиненні злочину, що спричинив смерть людини, а також відсутність у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 соціально стримуючих факторів, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинувачених під вартою, до суду не надходило.
Ні обвинувачені, ні їх захисники не навели суду підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, тому клопотання захисників обвинувачених про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за недоцільне при застосуванні до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначати розмір застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 314-315, 370-372 КПК України, суд -
Ухвалив
Обвинувальний акт в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - призначити до судового розгляду в залі Вінницького міського суду Вінницької області на 29 травня 2023 року о 15 годині 30 хвилин.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів, у відкритому судовому засіданні.
У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілого та свідків згідно реєстру.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Строк дії ухвали суду, в частині запобіжного заходу, 60 днів до 20.07.2023 включно.
Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.
Ухвала, в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя