Справа № 127/32101/23
Провадження № 1-кс/127/12500/23
УХВАЛА
Іменем України
18 жовтня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000680 від 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 , 23.08.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та 24.08.2023 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області стосовно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.10.2023 без права внесення застави.
Сторона обвинувачення вважає за необхідне продовжити дію даного запобіжного заходу, оскільки установлені раніше ризики, передбачені п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, до цього часу не зменшилися та продовжуються існувати.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке є тяжким, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Існує високий ступінь ризику того, що під страхом можливого притягнення його до кримінальної відповідальності та загрози призначення в подальшому судом реальної міри покарання може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності та загрози призначення йому в подальшому судом реальної міри покарання, переховуватиметься від суду. З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК країни.
Крім того, в підозрюваного ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв'язки за місцем проживання, тому він може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання та здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування.
Зважаючи на те, що показання свідків мають важливе доказове значення під час встановлення винуватості особи у вчиненні інкримінованих злочинів, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілих, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи сукупність характеризуючих даних обвинуваченого, його соціальних зв'язків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбачену за його вчинення покарання, а також те, що внаслідок вказаних кримінальних правопорушень загинуло 12 чоловік серед яких 6 неповнолітніх, єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, слід продовжити, оскільки ризики, передбачені п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в письмових запереченнях та судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили змінити підозрюваному запобіжний захід на домашній арешт в нічний період доби.
Крім того, до суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки ОСОБА_8 .
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12023020000000680, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000680 від 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 19.25 години, 22.08.2023, водій ОСОБА_4 , керуючи автопоїздом у складі автомобіля «DAF FT XF 105.510», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «FRUEHAUF TX 34», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою «Н-02» сполученням «Кременець - Біла Церква - Ржищів» між смт Бродецьке Глуховецької ТГ та с. Вовчинець Махнівської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області, у напрямку м. Козятин, в момент виникнення небезпеки для руху, а саме виїзду на його смугу руху автомобіля «ВАЗ 2102» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався у зустрічному напрямку, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з вказаним автомобілем «ВАЗ 2102», який повертався на смугу руху у напрямку м. Бердичів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 2102» ОСОБА_9 та пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та малолітні ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від отриманих травм загинули на місці події.
Відповідно до висновку судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-23/15172-ІТ від 23.08.2023 в даній дорожній ситуації, дії водія автопоїзда у складі автомобіля «DAF FT XF 105.510», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «FRUEHAUF TX 34», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_21 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п.10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.
В ситуації, яка склалася при умові перебування автопоїзда у складі автомобіля «DAF FT XF 105.510», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «FRUEHAUF TX 34», державний номерний знак НОМЕР_2 , від фактичного місця зіткнення, з врахуванням ситуаційного часу реакції водія, коли водій сприйняв ситуацію як небезпечну та розпочав застосовувати термінове гальмування, водій автопоїзда у складі автомобіля «DAF FT XF 105.510», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «FRUEHAUF TX 34», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_21 мав технічну можливість зупинити керований ним автопоїзд до фактичного місця зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2102» шляхом термінового гальмування, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, водій ОСОБА_4 порушив вимоги пунктів 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
- п. 10.1 - « Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»
- п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» .
Порушення водієм ОСОБА_4 вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - настанням смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та малолітніх ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
23 серпня 2023 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23 серпня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.08.2023 по справі №127/25898/23 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 21.10.2023 включно.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та додані до нього документи слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість (на даний час) повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки це підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР №12023020000000680 від 22.08.2023; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.08.2023; протоколом огляду місця події від 23.08.2023; висновком експерта №СЕ-19/102-23/15172-ІТ від 23.08.2023; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.08.2023; повідомленням про підозру від 23.08.2023; протоколом допиту підозрюваного від 28.08.2023, іншими доказами та матеріалами кримінального провадження, отриманими у встановленому порядку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.10.2023 по справі №127/31788/23 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000680, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 23 грудня 2023 року.
При цьому, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 21 жовтня 2023 року, однак як пояснив у судовому засіданні прокурор на даний час завершити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки на виконанні у експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України перебуває комплексна судова автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи, яка призначена слідчим 27.09.2023 та ще не завершена.
Зі змісту положень частини п'ятої статті 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у частині 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин, здійснення незаконного впливу на свідків, потерпілих та експертів.
Також, судом враховано особливості та заплановану тривалість досудового слідства, пов'язану з необхідністю додаткового часу для проведення слідчих дій та неможливістю у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалою суду від 24.08.2023 не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
В той же час, суд критично оцінює посилання слідчого та прокурора на відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, оскільки підозрюваний має місце проживання та роботи, одружений, має на утриманні двох дітей. Однак, наявність таких обставин, з огляду на те, що в результаті ДТП, яке відбулося за участі підозрюваного, загинуло 12 людей, 6 з яких неповнолітні, беручи до уваги тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, не спростовує ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від відповідальності.
При цьому, такий запобіжний захід як домашній арешт та особиста порука не зможуть запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та ймовірного впливу на експертів, які, в даному випадку. є достатньо високими.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 грудня 2023 року (включно), без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 грудня 2023 року (включно), в межах строку досудового розслідування.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 діє до 16 грудня 2023 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя